Адам Покора (справжнє ім'я Адам де Лярто, ? — бл. 1638 Львів) — львівський архітектор епохи ренесансу, родом з Ломбардії.
Біографія Походив з Борміо у провінції Ломбардія.Betlej A. Kościół p.w. św. Michała Archanioła (Nawiedzenia Najśw. Panny Marii) i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych (pierwotnie OO. Karmelitów Bosych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2012. — T. 20. — S. 156. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). Збереглось мало біографічних відомостей. Прийняв львівське міське право (громадянство) 1591 року. Член львівського цеху будівничих. Отримав цехове прізвисько Покора. Товаришував із архітектором Амброзієм Прихильним. 1605 року купив спільно з Прихильним будинок на вулиці Зарванській (нині Староєврейська, 26). 1611 року спільно з напарником перебудував його. Одночасно, разом з тим же Амвросієм Прихильним будував сусідній наріжний будинок (нині № 28) на замовлення львівського райці Томи Карча. Спільно з Прихильним брав участь у будівництві синагоги «Золота Роза» за проектом Павла Щасливого. Займався будівництвом львівського монастиря кармелітів взутих, донині майже не збереженого (залишки збереглись на теперішній вулиці Князя Романа). Мав доньку і чотирьох синів. Один з них, званий Яном Покоровичем, також став архітектором. Донька Катерина стала дружиною архітектора Миколи Сильвестрі.
Мечислав Орлович вважав його правдоподібним будівничим костелу кармелітів босих у Львові.Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 180.
Примітки
Джерела Вуйцик В. С. До історії львівських кам'яниць. Вулиця Ставропігійська, 11. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 141. — ISBN 966-95066-4-13. Покора Адам //