Ferrari 412T — болід у класі Формула-1, на якому команда «Феррарі» виступала в сезонах 1994 і 1995 років.
Чемпіонат 1994 року «Феррарі» почала з машиною 412T1, продовжила з модифікацією 412T1B, а повний сезон 1995 провела на 412T2.
Передісторія
У 1991 і 1992 роках стайня (так перекладається ) «Ferrari» не виграла жодного гран-пріBluemel, Keith. Ferrari: The Racing Cars. Sutton, 2000, p. 118, тому італійці запросили назад головного конструктора Джона Барнарда. Англієць працював у «Феррарі» до 1990 року, проте покинув команду, перейшовши до «Бенеттону», бо хотів працювати в Британії, а регулярні перельоти до Італії втомлювали йогоhttps://www.motorsportmagazine.com/archive/article/september-2018/112/lunch-john-barnard/. Заради повернення Барнарда команда створила офіс Ferrari Design and Development у Сурреї (відкритий у 1992—1993 рокахJohn Barnard and FerrariBarnard's new factory), де конструктор отримав необхідні умови для роботи над новим болідом.
412T1 і 412T1B
У назві боліда цифра «4» означала кількість клапанів на циліндр, «12» — кількість циліндрів, а літера «T» вказувала на поперечне розташування коробки передач (transverse), яка мала шість стандартних передач та одну задню. Колісну базу суттєво подовжили, а передню підвіску кріпили до кузова вже не за допомогою підшипників, а через гнучку пластину. Розміри кокпіта збільшили заздалегідь, аби вони відповідали регламенту 1995 рокуhttps://www.ferrari.com/en-UA/formula1/412-t1.
Болід Ferrari 412T1 дебютував у першій гонці сезону-1994 в Бразилії, але по ходу чемпіонату машину серйозно вдосконалили. Так, під час кваліфікацій починаючи із Сан-Марино (3-й етап сезону) на машині використовували новий двигунhttps://web.archive.org/web/20251018035926/https://www.f1technical.net/f1db/cars/748/ferrari-412t1, а починаючи з гран-прі Франції (7-й етап) машина вже мала не лише новий двигун, а й шасі, тому це став фактично новий болід, що отримав назву 412T1B. Технічний директор команди Джон Барнард зазначив, що головною метою було усунення проблем із балансуванням шасі. Версія «B» отримала вужчі й коротші бокові понтони, а також широкі дефлектори по боках, які відводили повітряні потокиhttps://www.f1news.ru/Championship/2014/100/41.shtml. Якщо раніше заокруглений конусоподібний носовий обтікач був припіднятий (так званий «акулячий ніс»), то у моделі «B» його замінили на класичний «низький ніс». Двигун, який з нуля створили Клаудіо Ломбарді та Осаму Ґото, мав ширший кут розвалу циліндрів і коротший хід поршняhttps://web.archive.org/web/20251018040022/https://www.f1technical.net/f1db/cars/749/ferrari-412t1b. Його перевага стала особливо помітною на двох найшвидших гонках сезону — в Гокенгаймі та Монці, де «Феррарі» завоювала перші дві стартові позиції стартової решітки. Тріумф Ґерхарда Берґера в гран-прі Німеччини взагалі став першою перемогою «Феррарі» в гонці з 1990 рокуhttps://www.statsf1.com/en/ferrari/victoire.aspx.
Італійці нарешті почали регулярно потрапляти на подіум і набрали 71 очко (значний поступ порівняно з 28 у попередньому сезоні), посівши третє місце в Кубку конструкторів.
412T2
Через регламент чемпіонату 1995 року, який обмежив об'єм двигуна до трьох літрів, 412T1 оновлено до версії 412T2, але без радикальних змін. Це пояснювалося тим, що новий, менший 10-циліндровий двигун, який краще відповідав новому 3-літровому регламенту, вже перебував на фінальній стадії розробки. Об'єм паливного бака скоротили до 140 літрівhttps://www.ferrari.com/en-UA/formula1/412-t2.
Новий болід став кроком уперед, але не зміг повернути Ferrari у боротьбу за титул. «Скудерія» знову здобула лише одну перемогу в гран-прі (Жан Алезі в Канаді) за сезон і знову фінішувала третьою в Кубку конструкторів.
Підсумовуючи період повернення Барнарда до «Феррарі», історик Формули-1 Ентоні Прічард називає розробки Барнарда «здебільшого невдалими»Pritchard, Anthony. Ferrari: Men from Maranello: The Biographical A-Z of All Significant Ferrari Racing Drivers, Engineers and Team Managers. Haynes Pub. Group, 2009, p. 41.
Примітки
Джерела Інформація про болід на офіційному сайті «Феррарі» Статистика гонок за участю боліда на statsf1.com