Житомир — місто на півночі України, є адміністративним центром Житомирської області. Заснований 884 року, нині є значним культурним, рекреаційним та освітнім осередком. У місті багато парків, скверів, через нього протікають шість річок. Населення: 271 195 (2012). Площа: 65 км²
Зрозуміти Старовинне місто, засноване 884 року. Розташоване на мальовничих берегах річок Тетерів і Кам'янка Лісова. Нині Житомир приваблює своїми парками та скверами, він є значним освітнім і культурним центром.
Як дістатись
Літаком
Потягом
Автомобілем Житомир розташований на перетині великих автомобільних шляхів, у тому числі й міжнародних. Зокрема, до Житомира можна дістатись із Києва автошляхом М 06 (Київ—Чоп). Також через місто проходять найдовший європейський автошлях E40 (Кале—Ріддер), автошлях E583, що поєднує румунське місто Роман з Житомиром, а також М 21, що веде від кордону з Білоруссю до кордону з Молдовою.
Автобусом Місто має сполучення з багатьма містами України, є дві автостанції. Через Житомир також проходять основні автобусні маршрути, що з'єднують Київ з польськими (Краків, Перемишль), словацькими, чеськими (Прага, Брно) та німецькими (Кельн) містами.
Транспорт У Житомирі розвинута тролейбусна мережа, а також є один маршрут трамвая. Окрім того, практично до кожного району міста можна дістатись автобусами (маршрутками). У всіх видах міського транспорту є можливість розрахунку за проїзд банківською карткою.
Житомирський трамвай бере свій початок із 1895 року, коли міська влада уклала концесійний договір на будівництво кінного вантажного трамвая від вокзалу до Богунського тартака. У 1896 році підприємець Лазар Поляков домігся заміни кінної тяги на електричну, і вже в травні 1897 року відкрили вантажну електричну лінію шириною колії 1000 мм. Нею перевозили ліс до вокзалу та зерно у зворотному напрямку, однак пасажирський рух тоді так і не запровадили. 22 серпня 1899 року Компанія міських і приміських трамвайних шляхів Росії відкрила пасажирський трамвай із чотирма одноколійними лініями — Київською, Чуднівською, Бердичівською та Вільською. На початку ХХ століття мережа розширювалася: у 1901 році продовжили Бердичівську лінію, а в 1909 році відкрили Московську, яку 1914 року подовжили до Сінного ринку.
Плани подальшого розвитку, зокрема навіть ідея міжміської лінії до Києва, були зірвані Першою світовою війною. У 1918–1920 роках система не працювала, а під час Другої світової війни частина ліній була зруйнована, хоча окупаційна влада використовувала трамвай для вантажних перевезень вугілля. Після 1944 року рух поступово відновили, а до 1950 року знову з’єднали розірвані ділянки Вільської лінії. У 1950–1970-х роках через розвиток тролейбусної мережі більшість трамвайних ліній закрили, і з 1974 року в місті залишився лише один маршрут.
У новітній час трамвай неодноразово опинявся під загрозою закриття, зокрема у 2022 році рух тимчасово зупиняли через енергетичну кризу, однак у березні 2023 року його відновили, зберігши історичний вид транспорту для міста.
Сьогодення
Житомирський трамвай у наш час функціонує як історично збережена, але значно скорочена система міського електротранспорту. Нині в місті діє один трамвайний маршрут, що сполучає район вулиць Бориса Тена та Східної з центром і районом льонокомбінату. Загальна довжина експлуатаційної лінії становить близько 12 км (в одноколійному обчисленні більше), із двоколійними ділянками на основному відтинку. Трамвай залишається частиною міської транспортної мережі поряд із тролейбусами та автобусами.
Систему обслуговує комунальне підприємство «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління», яке відповідає за утримання інфраструктури, колійного господарства та рухомого складу. Попри дискусії щодо доцільності збереження трамвая, міська влада поки підтримує його роботу як важливого соціального транспорту. Частина колій і контактної мережі потребує модернізації, адже значна частина інфраструктури експлуатується десятиліттями. Періодично проводяться ремонти окремих ділянок і технічне оновлення вагонів.
Сьогоднішній рухомий склад складається переважно з вагонів чеського виробництва типу Tatra, які працюють у місті з другої половини ХХ століття. Деякі вагони проходили капітально-відновлювальні ремонти, отримували оновлені салони та технічні вузли. У 2022 році через дефіцит електроенергії рух трамваїв тимчасово припиняли, однак у березні 2023 року його було відновлено. Вартість проїзду залишається відносно доступною для мешканців, діють пільги та проїзні квитки. Попри економічні труднощі та конкуренцію з іншими видами транспорту, житомирський трамвай зберігає значення історичного символу міста й продовжує щоденно перевозити пасажирів.
Вартість проїзду у Житомирський трамвай наразі становить у середньому близько 8–10 гривень за разову поїздку (залежно від способу оплати), при цьому для школярів, студентів і пільгових категорій пасажирів передбачені знижки або безкоштовний проїзд згідно з чинними міськими програмами.
Що відвідати
Культові споруди
Пам'ятки
Чим зайнятись Музеї
Парки та пляжі
Житомир — місто, багате на місця, де можна відпочити біля водойм і поплавати. Окрім річки Тетерів, у Житомирі є три затоплені гранітні кар'єри (Соколівський, Мальованський і Богунський) з мальовничими скелястими берегами та чистою прозорою водою.
Театри та концертні зали
Що купувати Традиційно популярність має продукція кондитерської фабрики «Житомирські ласощі», лікеро-горілчаного заводу й панчішної фабрики.
Де поїсти
Дешево
Середні ціни
Дорого
Де розважитись
Де зупинитись
Дешево
Середні ціни
Дорого
Де навчатись Державний університет «Житомирська політехніка»
Як заробити
Застереження
Як розв'язувати проблеми
Зв'язок
Куди далі Околиці Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука, с. Кмитів Залишки маєтку графа Нірода, с. Левків Водоспад Холодний Садиба Модеста Єзерського, с. Іванківці Ставка Генріха Гіммлера "Гегевальд" Німецьке військове кладовище, с. Зарічани Водоспад Вчелька Скеля Крашевського Давньоруське городище ХІІ-ХІІІ ст., пам'ятка археології
Бердичів Кодня Коростень Овруч