Соціал-демократія (,SOCDEM, відома як Чеська соціал-демократична партія (, ČSSD) до 10 червня 2023) — лівоцентристська соціал-демократична політична партія у Чехії. заснована в 1878 році. Перебуваючи в лівоцентристській частині політичного спектра та дотримуючись проєвропейських поглядів, вона є членом Партії європейських соціалістів, Соціалістичного інтернаціоналу та Прогресивного альянсу. Демократична академія імені Масарика є партійним аналітичним центром.
Історія Діяльність у період Австро-Угорщини Чеська соціал-демократична партія є найстаршою політичною партією в Чехії. Вона була заснована в квітні 1878 році на Бржевновському з'їзді (м. Прага) чеських соціал-демократів як складова частина Соціал-демократичної партії Австрії (входила до неї до 1893) під назвою Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія (). Метою партії було проголошено поширення ідей марксизму серед чеського робітничого класу, його політичне та організаційне згуртування. В кінці XIX — початку XX ст.. партія очолювала економічні та політичні виступи чеського пролетаріату: боротьбу за 8-годинний робочий день, за загальне виборче право. У 1910—1911 в партії відбувся розкол на «автономістів» і «централістів» (виступали проти відокремлення чеських профспілок від загальноавстрійського профцентру, за єдність профспілкового руху в країні). У роки Першої світової війни автономісти зайняли соціал-шовіністичну позицію, співпрацюючи з урядом Габсбургів.
Діяльність у період Чехословаччини
Після створення самостійної Чехословацької держави (1918) Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія об'єдналася з основною частиною словацьких соціал-демократів і з XII з'їзду (грудень 1918) стала іменуватися Чеська соціал-демократична робітнича партія (, ЧСДРП).
На початку грудня 1919 року в ЧСДРП консолідувалася революційна опозиція, так звана марксистська ліва. На XIII з'їзді (25 вересня 1920) ліве крило ЧСДРП організаційно об'єдналося в Чехословацьку соціал-демократичну робітничу партію (ліву), яка стала основою створеної в 1921 Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ). За винятком 1926—1929, коли ЧСДРП перебувала в «лояльній опозиції», її представники (аж до 1938 року) брали участь у всіх коаліційних урядах Чехословаччини.
Після Мюнхенської угоди 1938 року керівництво ЧСДРП оголосило про саморозпуск партії, а в грудні 1938 року скликало з'їзд нової, так званої Національної партії праці (, НПП), до якої увійшли як соціал-демократи, так та і деякі члени Чехословацької національно-соціалістичної партії. У березні 1939 НПП була розпущена. Після звільнення Чехословаччини в 1945 ЧСДРП відновила діяльність. З травня 1945 стався конфлікт між прихильниками тісної співпраці з комуністами (З. Фірлінгер) і прихильників ідеологічної, політичної і організаційної самостійності (В. Майєр). 27 червня 1948, після виключення з партії правих елементів, соціал-демократи об'єдналися з комуністами на основі принципів марксизму-ленінізму і на організаційній базі КПЧ.
Сучасна партія Після Оксамитової революції в 1989 році партія була відновлена під назвою Чехословацька соціал-демократія (). Після розпаду Чехословаччини у 1993 році партія стала називатися Чеська соціал-демократична партія ().
Після парламентських виборів 1998 року, партія отримала більшість місць, але не змогла сформувати коаліційний уряд. В результаті, партія сформувала уряд меншості, який очолив лідера партії Мілош Земан. У зв'язку з цим соціал-демократи уклали, так званий, «опозиційний договір» з Громадянською демократичною партією, що опинилася на другому місці за кількістю голосів виборців, яка зобов'язалася не блокувати роботу уряду меншини.
Партія перемогла на виборах 2002 року, отримавши 70 із 200 представників в Палаті депутатів Чехії. Голова партії — Володимир Шпідла став прем'єр-міністром. Він очолив коаліцію з двома іншими невеликими партіями — Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія і Союз свободи — Демократичний союз до своєї відставки в 2004 році, після поразки ЧСДП на виборах до Європарламенту.
З 26 червня 2004 до 26 квітня 2005 року партію очолював Станіслав Гросс, який займав посаду прем'єр міністра. Гросспішов у відставку після скандалу, що виникла через його нездатність пояснити джерело фінансових ресурсів, що використовувалися для оплати свого будинку. З 2006 року партію очолює Іржі Пароубек.
На виборах 2 і 3 червня 2006 року партія отримала 32,3% голосів і 74 з 200 місць. Вибори викликали тупикову ситуацію, так як у правих (з Партією зелених) і лівих партій було по 100 місць. Тупик був зламаний, коли два депутати ЧСДП — Мілош Мелчак і Міхал Поханка утрималася при голосуванні про довіру урядові соціал-демократів, що дозволило коаліції Громадянських демократів (ODS), Християнських демократів (KDU–ČSL) і Партії зелених (SZ) утворити уряд.
18 березня 2011 головою партії був обраний Богуслав Соботка. Логотипи
Результати виборів
Вибори в Цислейтанії
Вибори до Імперської Ради ВибориГолосів %Місць+/–Уряд1907389,9608.5 (#6)221911357,2347.9 (#4)3
Вибори до Чеських земських зборів ВибориГолосів %Місць+/–18959391.1 (#8)0190111,3884.7 (#6)0190839,4439.8 (#3)0 Вибори в Чехословаччині
Парламентські вибори ВибориГолосів %Місць+/–Уряд19201,590,52025.7 (#1)741925632,4038.9 (#4)451929963,46213.0 (#2)1019351,032,77325.7 (#1)119461,590,52025.7 (#1)11948як частина Національного фронту14У 1948–1990 роках була об'єднана в КПЧ1990342,4553.2 (#9)0Без місць1992648,1256.8 (#4)10
Місцеві вибори
Вибори до Ради Чеської землі ВибориГолосів %Місць+/–1928420,29812.0 (#3)151935506,64212.7 (#3)21946533,35115.0 (#4)1
Вибори до Ради Моравсько-Сілезької землі ВибориГолосів %Місць+/–1928206,22912.6 (#3)91935243,41512.9 (#2)01946322,39716.7 (#4)4
Вибори до Ради Словацької землі ВибориГолосів %Місць+/–192896,9017.5 (#4)41935148,9849.9 (#3)4
Вибори до Ради землі Підкарпатської Русі ВибориГолосів %Місць+/–19286,4122.6 (#12)0193515,4065.2 (#7)1
Вибори до Чеської національної ради ВибориГолосів %Місць+/–Уряд1990296,1654.1 (#6)0Без місць1992422,7366.5 (#3)16
Вибори в самостійній Чехії
Вибори до Палати депутатів ВибориГолосів %Місць+/–Уряд19961,602,25026.4 (#2)4519981,928,66032.3 (#1)1320021,440,27930.2 (#1)420061,728,82732.3 (#2)420101,155,26722.1 (#1)1820131,016,82920.5 (#1)62017368,3477.3 (#6)352021250,3974.7 (#1)15Без місць
Вибори до Сенату ВибориПерший турДругий турМісцьГолосів %Голосів%ОбраноЗагалом+/–1996559,30426.4 (#2)733,71331.8 (#2)251998208,84521.7 (#3)121,70022.7 (#3)22000151,94317.7 (#4)53,5039.5 (#4)82002122,39718.4 (#2)224,38627.2 (#2)4200490,44612.5 (#3)24,9235.2 (#3)32006204,57319.2 (#2)120,12722.7 (#2)52008347,75933.2 (#1)459,85955.9 (#1)162010290,09025.3 (#1)299,52644.0 (#1)122012199,95722.7 (#1)207,06440.3 (#1)252014226,23922.0 (#1)165,62935.0 (#1)132016128,87514.6 (#2)55,62213.1 (#3)102018100,4789.2 (#3)33,8878.1 (#6)12202081,1058.1 (#5)18,1754.0 (#8)10202243,8703.9 (#7)10,3442.2 (#9)2
Вибори до Європейського парламенту ВибориГолосів %Місць+/–2004204,9038.8 (#5)22009528,13222.4 (#2)52014214,80014.2 (#3)2201993,6644.0 (#8)2
Президентські вибори
Непрямі вибори РікКандидатПерший турДругий турТретій турГолосів %РезультатГолосів%РезультатГолосів%Результат1993Не підтримали жодного кандидата1998ПідтрималиВацлава Гавела13070.7 14652.32003Ярослав Буреш4617.0 Мілош Земан8330.2Ян Сокол12846.612948.112446.62008Ян Швейнар13814.2 13548.711344.812849.114147.211144.0
Прямі вибори РікКандидатПерший турДругий турГолосів %РезультатГолосів%Результат2013Їржі Дінстбір мол.829,29716.1 Підтримали Мілоша Земана2018Не підтримали жодного кандидата2023Йозеф СтржедулаЗняв кандидатуру
Регональні вибори ВибориГолосів %Депутатів2000344,44114.7 (#4)2004297,08314.0 (#3)20081,044,71935.9 (#1)2012621,96123.6 (#1)2016386,15015.3 (#2)2020185,7144.93 (#7)
Муніципальні вибори ВибориГолосів %Депутатів19903,811,9864,961,052199410,935,8898,71,628199813,673,26817,544,259200212,576,14615,574,664200618,021,85516,614,331201017,746,79919,684,584201412,521,61312,653,80620185,999,3805,341,95520222,49799
Голови партії
Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія
Антонін Нємец (1904–1915) Богумир Шмераль (1916–1917) Антонін Нємец (1917–1925) Антонін Гампл (1925–1938)
Чехословацька соціал-демократія
Зденек Фірлінгер (1945–1947) Богуміл Лаушман (1947–1948)
Чехословацька соціал-демократія у вигнанні
Блажей Вілім (1948) Вацлав Маєр (1948–1972) Вілем Бернард (1972-1989) Карел Грубий (1989–1990)
Чехословацька соціал-демократія
Славомір Клабан (1989–1990) Їржі Горак (1990–1993)
Чеська соціал-демократична партія
Мілош Земан (1993–2001) Владімір Шпідла (2001–2004) Станіслав Ґросс (2004–2005) Богуслав Соботка (2005–2006, в.о.) Їржі Пароубек (2006–2010) Богуслав Соботка (2011–2017) Мілан Хованець (2017–2018, в.о.) Ян Гамачек (2018–2021) Роман Ондерка (2021, в.о.) Міхал Шмарда (2021–2023)
Соціал-демократія
Міхал Шмарда (2023–)
Див. також Члени Чеської соціал-демократичної партії
Примітки
Посилання Історія Чеської соціал-демократичної партії Чехословацкая социал-демократическая рабочая партия Radio Praga — ЧСДП: Чешская социал-демократическая партия