Костру́б (Кострома) — бог весни у слов'янській міфології. Його славили у весняних хороводах-іграх дівчата.
Похорон Коструба Цей звичай, як правило, не мав чіткої дати, а здійснювався у період після Трійці і до Петрового дня. У давнину обряд мав аграрний зміст: «похорон», тобто прощання з весною та наступне її воскресіння, що символізувало майбутній врожай. Вважають, що слово «коструб» означає —- «нечепура», «неохайний».
Обряд здійснювався таким чином: зроблене з соломи або із смітної трави опудало вкладали у ночви і розігрували обрядову сцену похоронів, яка, як правило, закінчувалася веселощами та жартами. В основі обряду — уявлення про померлого, а потім воскреслого бога рослинності — втілення весни та плодючості. Пізніше аграрний зміст обряду забувся, перетворившись на забаву. Коструб став сприйматися як образ померлої, але колись веселої людини.
Примітки
Джерела Матвєєва Н., Голобородько А. Святі та свята України. Календар церковних свят і народних традицій. Словник-довідник. — К., 1995. — 240 с. Кострома, Коструб / Агапкина Т. А. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 1999. — Т. 2: Д (Давать) — К (Крошки). — С. 633–635. — ISBN 5-7133-0982-7.