Тунелі Севастополя — шість тунелів, пробитих в скелях для залізничного сполучення Севастополя з Сімферополем. Побудовані під час прокладання Лозово-Севастопольської залізниці, що з'єднувала Севастополь з центральними губерніями Російської імперії. Загальна протяжність тунелів близько двох кілометрів. Будівництво залізниці завершилось 15 вересня 1875 року.
№назвакороткі відомостідовжина, мкоординати1«Сухарний» Побудований у районі Сухарної балки. У ній в 19 столітті розташовувався завод з виробництва сухарів, що належав Морському відомству.320,12«Графський» Названий на згадку про маєток командуючого Севастопольською ескадрою, графа М. І. Войновича, що був розташований в однойменній балці.89,63«Білий» Проходить в зоні залягання інкерманського каменю, білого вапняку.4314«Циганський» Назва походить від однойменної балки.6065«Троїцький» названий від однойменної балки, що знаходиться поруч. Він знаменний подіями 1942 року. У ньому загинув бронепоїзд «Желєзняков». Про цю подію нагадує меморіальна дошка біля західного входу.272,36«Міський» Розташований в районі Морського заводу (Корабельна сторона) і приводить в Севастополь, звідси назва. Тунель прикрашає арка з рельєфним орнаментом.228,3
Література А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 522—523.