+ 5 карликових планет, визнаних Міжнародним астрономічним союзом5 карликових планет, визнаних МАС : Церера, знята апаратом Dawn. Єдина карликова планета у Поясі астероїдів. Плутон, знятий апаратом «Нью-Горайзонс» 13.07.2015. Ерида та її супутник Дизномія, зняті телескопом Габбл. Макемаке та її супутник S/2015 (136472) 1, зняті телескопом Габбл. Гаумеа та її два супутники Намака і Хіїака, зняті телескопом Габбл.
Карликова планета — небесне тіло, що: обертається безпосередньо навколо Сонця (тобто, не є супутником іншої планети); має достатню масу, щоб гравітація надала їй гідростатично-рівноважної форми; не здатна розчистити околиці своєї орбіти від інших подібних тіл — вона «не домінує» на своїй орбіті.
Визначення 24 серпня 2006 року ухвалив Міжнародний астрономічний союз на розв'язання проблеми визначення терміна «планета».
Карликова планета Церера обертається в головному поясі астероїдів. Макемаке, Плутон, Ерида, Гаумеа належать до поясу Койпера — області Сонячної системи поза орбітою Нептуна, що тягнеться до її зовнішньої межі (близько 55 астрономічних одиниць).
Історія Питання класифікації виникло 2005 року, коли астроном Майкл Браун () разом із колегами відкрили в поясі Койпера об'єкт 2003 UB313 розміром більший за ПлутонНа час відкриття (2005 рік) вважалося, що об'єкт 2003 UB313 більший від Плутона. 2010 року їх розміри вважали майже однаковими. Після прольоту біля Плутона апарата New Horizons (2015 рік) вважається, що Плутон має трошки більший розмір.. Оскільки Плутон вважався планетою, то нове небесне тіло також мало отримати такий статус. Проте це викликало заперечення деяких астрономів, адже кількість планет у такому разі мала значно збільшитися. Для розв'язання цього питання Міжнародний астрономічний союз утворив окремий «Комітет визначення планети». Після вивчення питання й обговорення комітет запропонував визначення, згідно з яким планетою слід вважати небесне тіло, що обертається навколо Сонця та під дією власного тяжіння набуло гідростатично рівноважної форми (тобто, форми, близької до кулястої). Визначення було подано на затвердження генеральної асамблеї МАС 16 серпня 2006 року. Відповідно до цього визначення кількість планет сонячної системи мала збільшитися до дванадцяти.
Однак учасники асамблеї відхилили таку пропозицію. Дискусія тривала ще шість днів, і нарешті 24 серпня було ухвалено остаточне рішення, згідно з яким об'єкт Сонячної системи має задовольняти трьом умовам, аби називатися планетоюЛагодна Д. О., Кобзар О. О. Планети в сонячній системі та поза нею. Стан проблеми. УДК 52 + 372.8 : Він має обертатися навколо Сонця. Він має бути досить масивним, щоб набути кулястої форми під дією власних гравітаційних сил. На своїй орбіті він має бути «гравітаційною домінантою», тобто, поряд із ним не має бути інших тіл порівнянного розміру, крім його власних супутників або тіл, що перебувають під його гравітаційним впливом. Плутон не задовольняє третій умові, оскільки його маса становить лише 7 % маси всіх об'єктів на його орбіті. Тому відповідно до рішення МАС Плутон втратив статус планети і його (разом із Церерою, Еридою, Макемаке та Гаумеа) було виділено до окремої категорії карликових планет.
На статус карликової планети також претендують такі транснептунові об'єкти: Квавар, Іксіон, Седна, Орк, Варуна.
Три великі об'єкти поясу астероїдів (Веста, Паллада, Гігея) можуть бути віднесені до карликових планет, якщо виявиться, що їхня форма визначається внутрішньою гідростатичною рівновагою.
Термін «карликова планета» слід відрізняти від поняття «мала планета», як іноді називають астероїди. Офіційно термін «мала планета» більше не використовується, залишаючись даниною історії.
Відома та можлива кількість
Міжнародний астрономічний союз офіційно визнав п'ять карликових планет: одну в поясі астероїдів (Церера) і чотири транснептунові об'єкти (Плутон і далі в порядку віддалення від Сонця). Часто до карликових планет зараховують ще чотири (Гунгун, Квавар, Орк і Седну). Цілком можливо, що щонайменше ще 40 із відомих об'єктів у Сонячній системі можуть бути карликовими планетами. У серпні 2011 року першовідкривач багатьох транснептунових об'єктів Майкл Браун запропонував список із 390 кандидатів у карликові планети. За різними оцінками, може бути виявлено до 260 карликових планет у поясі Койпера і до 10 000 карликових планет за його межами. У березні 2020 року, в ході складання великомасштабної карти південної частини неба, виявлено понад 100 нових ТНО.
Список карликових планет
Визнані МАС
Церера — ПА — 0 супутників Плутон — ОПК — 5 супутників — Харон, Гідра, Нікта, Кербер, Стікс Гаумеа — ОПК — 2 супутники — Хіїака і Намака Макемаке — ОПК — 1 супутник — S/2015 (136472) 1 Ерида (Еріс) — РД — 1 супутник — Дизномія
Не визнані МАС, визнані різними астрономами Ще чотири транснептунових об'єкти багато астрономів вважають карликовими планетами, хоча МАС їх ще такими не визнав.
Седна — 0 супутників Квавар — 1 супутник — Вейвот Орк — 1 супутник — Вант Гунгун — 1 супутник — Сянлю
Найімовірніші потенційні кандидати
Варуна Іксіон Салація Гуя Лелеакугонуа (Гоблін) Девана Варда
Хаос
Характеристики карликових планет У 2006 році МАС офіційно назвав три тіла, які відразу отримали класифікацію карликових планет, — колишня планета Плутон, яку вважали найбільшим транснептуновим об'єктом, Ерида і найбільший астероїд Церера. Пізніше карликовими планетами оголошено ще два транснептунових об'єкти (Гаумеа та Макемаке). Важливим претендентом на статус карликової планети є віддалений від Сонця об'єкт 90377 Седна — хоча МАС не надав їй цього статусу, деякі вчені вважають її такою. Термін «карликова планета» слід відрізняти від поняття «мала планета», яким історично називають також і астероїди.
+ Карликові планети Назва Церера Плутон Гаумеа Макемаке Ерида Седна(кандидат) Номер за ЦМП 1 134340 136108 136472 13619990377ПозначенняA899 OF;1943 XB2003 EL612005 FY92003 UB313,2003 VB12 Район Сонячної системи Пояс астероїдів Пояс Койпера Пояс Койпера Пояс Койпера Розсіяний диск Хмара Оорта Діаметр, км 963 × 891 2370 ± 20 1960 × 1518 × 996 1478 ± 34 2326 ± 12 995 ± 80 Маса, кг 9,4 ± 0,1 1,305 4,2 ~ 3·1021 ~ 1,67Brown, M. E. et al. 2006. Satellites of the Largest Kuiper Belt Objects // Astrophysical Journal, 639: L43-L46. Точніші відомості, засновані на орбіті Дисномії, готуються.8,3—7,0 Середній екваторіальний радіус у км 471 1148,07 750 751 ~ 1300 ~500Середній екваторіальний радіус*0,0740,1800,1180,1180,190,08 Об'єм* 0,0032 0,053 0,013 0,013 0,068 Густина, т/м³ 2,161 1,86 2,6 ~ 1,7 ± 0,3 2,522,0? Прискорення вільного падіння на екваторі, м/с² 0,27 0,60 ~ 0,44 ~ 0,4 ~ 0,680,33—0,50 Перша космічна швидкість, км/с 0,51 1,2 0,570,520,98 Період обертання [Т], год(сидерична доба) 9,07417 −153,2935(ретроградне) 3,9154 ± 0,0001 7,771 ± 0,003 25,9 10 Велика піввісь орбіти*те саме в км 2,766413 715 000 39,4825 906 376 200 43,11656 450 000 000 45,36866 787 000 000 67,936510 163 000 000 491,473 500 000 000 Перигелій2,5465 а. о. (381 028 000 км)29,667 а. о.34,494401 а. о.38,050866 а. о.37,911 а. о.76,3 а. о.Афелій2,9842 а. о. (446 521 000 км)49,31 а. о.51,475447 а. о.52,821736 а. о.97,651 а. о.906,5 а. о. Період обертання*, років 4,599 248,09 281,83306,28 558,04 10 900 Середня орбітальна швидкість, км/с 17,882 4,666 4,484 4,419 3,437 1,04 Ексцентриситет орбіти 0,080 0,24880766 0,1975233 0,16254481 0,44177 0,84472 Схилення орбіти 10,587° 17,14175° 28,201975° 29,011819° 44,187° 11,930983° Температура, °С-106,15-233,15-223-240,65−253 Середня температура поверхні, К 167 40 50 30—35 (на підставі альбедо) 30 Дата відкриття 01.01.1801 18.02.1930 28.12.2004 31.03.2005 05.01.205 14.11.2003ПершовідкривачДжузеппе ПіацціКлайд ТомбоМайкл Браун,Хосе Луїс ОртісМайкл Браун,Чедвік Трухільйо,Девід РабиновіцМайкл Браун,Чедвік Трухільйо,Девід РабиновіцМайкл Браун,Чедвік Трухільйо,Девід Рабиновіц Кількість відомих супутників 0 5 2 1 1 0Абсолютна зоряна величина3,36 ± 0,02-0,70,02−0,441,56Видима зоряна величина от 6,7 до 9,32 >13,65 17,3(протистояння) 16,7(протистояння) 18,7 21,1 Альбедо0,090 ± 0,0033(геом.)0,4—0,6 (Бонда), 0,5—0,7 (геом.)0,84+0,10,77 ± 0,03, (геом.)0,32 ± 0,06
* Значення порівняно із Землею
З цього списку тільки Плутон втратив статус планети, ставши карликовою планетою, а інші — навпаки, перестали бути просто астероїдами.
Інші кандидати Вже відомо кілька десятків тіл, які потенційно можуть кваліфікуватись як карликові планети. З таких об'єктів у таблиці нижче перелічено ті, чий діаметр, найімовірніше, більший або близький до 600 км (зокрема, перші шість із них називають головними кандидатами першовідкривачі найбільших із нещодавно відкритих транснептунових об'єктів Майкл Браун, Чедвік Трухільйо та інші ключові дослідники та експерти):
+ Ймовірні претенденти на статус карликової планети Назва Категорія Діаметр, км Маса, кг 225088 Гунгун Об'єкт розсіяного диска ~1535 1750 Квавар К'юбівано в поясі Койпера 1074—1170 1400 ± 10090377 Седнатранснептуновий об'єкт995 ± 80830 — 7000 Мані К'юбівано в поясі Койпера ~934 Невідома Орк Плутино в поясі Койпера 917—946 636,1 ± 3,3 Салація К'юбівано в поясі Койпера ~921 466 ± 22 К'юбівано в поясі Койпера 550—1240 Невідома Об'єкт розсіяного диска 590—1145 1500Варда К'юбівано в поясі Койпера 500—1130 266,4 ± 6,4 К'юбівано в поясі Койпера 681—910 125 ± 3 Плутино в поясі Койпера 940 × 766 × 490 НевідомаАя К'юбівано в поясі Койпера 626—850 ~410 Об'єкт розсіяного диска 460—1030 НевідомаДевана Об'єкт розсіяного диска 470—1000 Невідома Об'єкт розсіяного диска ~733 НевідомаРітона К'юбівано в поясі Койпера ~730 Невідома2003 VS2 Плутино в поясі Койпера ~725 НевідомаВаруна К'юбівано в поясі Койпера 722 ~5902010 KZ39 Об'єкт розсіяного диска 440—980 Невідома2004 XA192 К'юбівано в поясі Койпера 420—940 НевідомаГоібніу К'юбівано в поясі Койпера ~677 Невідома2007 JJ43Невідома (пояс Койпера) 609—730 НевідомаІксіон Плутино в поясі Койпера ~650 580 Об'єкт розсіяного диска 638 136,1 ± 3,32004 XR190 «Баффі» Об'єкт розсіяного диска 425—850 60—4802001 UR163 Об'єкт розсіяного диска ~636 Невідома2014 UZ224 Об'єкт розсіяного диска635+65-72Невідома2010 RE64 К'юбівано в поясі Койпера 380—860 Невідома2010 RF43 К'юбівано в поясі Койпера ~613 Невідома Хаос К'юбівано в поясі Койпера ~600 НевідомаК'юбівано в поясі Койпера400—800Невідома 2010 FX86 Об'єкт розсіяного диска ~598 Невідома 2012 VP113 Об'єкт розсіяного диска ~595 Невідома 2013 FZ27 Об'єкт розсіяного диска ~595 Невідома2018 VG18 ~595 Невідома2003 UZ413 К'юбівано в поясі Койпера ~591 Невідома 2008 ST291 Об'єкт розсіяного диска ~583 Невідома Руміна Об'єкт розсіяного диска ~580 Невідома 1996 TL66 Об'єкт розсіяного диска 575 ± 115 200 2002 XW93 Об'єкт розсіяного диска 565—584 Невідома2004 UM33 К'юбівано в поясі Койпера 340—770 Невідома 2004 TY364 К'юбівано в поясі Койпера ~554 Невідома 2002 XV93 Плутино в поясі Койпера ~549 Невідома 2004 NT33 К'юбівано в поясі Койпера 423—580 НевідомаГуйяПлутино в поясі койпера439+27−26НевідомаЛелеакугонуаСедноїд300Невідома
Статус Харона, який зараз розглядають як супутник Плутона, залишається неостаточним, оскільки нині немає точного визначення для розмежування планет зі супутником від подвійних планетних систем. Проєкт резолюції (5), опублікований МАС, вказує, що Харон можна розглядати як планету, тому що:
Харон сам за розмірами та формою задовольняє критеріям для статусу карликової планети. Харон, через його велику масу, порівняно з Плутоном, обертається з Плутоном навколо спільного центра мас, розташованого між Плутоном і Хароном, а не навколо точки всередині Плутона.
Крім Харона та решти кандидатів-транснептунових об'єктів, три великих об'єкти в поясі астероїдів (Веста, Паллада і Гігея) мають класифікуватися як карликові планети, якщо виявиться, що їхня форма визначається гідростатичною рівновагою. Наразі це переконливо не доведено.