А́нхель Фабіа́н ді Марі́я Ерна́ндес (; 14 лютого 1988 року, Росаріо, Аргентина) — аргентинський футболіст, півзахисник «Росаріо Сентраль».
Вихованець клубу «Росаріо Сентраль», в 2007 році Ді Марія переїхав до Європи, підписавши контракт з португальською «Бенфікою». 3 роки потому футболіст за 25 млн євро був куплений мадридським «Реалом», у складі якого Ді Марія став чемпіоном Іспанії і переможцем Ліги чемпіонів. У серпні 2014 роки півзахисник перейшов в «Манчестер Юнайтед». Заплачені за його трансфер 59,7 млн фунтів були рекордом для англійських клубів.
З 2008 по 2024 роки Ді Марія регулярно викликався в збірну Аргентини. Анхель — володар золотої медалі пекінської Олімпіади і учасник чотирьох чемпіонатів світу. Чемпіон світу 2022 року.
Клубна кар'єра
Ранні роки Анхель Ді Марія з 13 років займався у «Росаріо Сентраль» і саме в цьому клубі вперше заявив про себе. У 17 років він дебютував в основному скаладі свого клубу. Через кілька років до нього проявили інтерес Європейські клуби.
«Бенфіка» Після відмінного виступу і перемоги на молодіжному чемпіонаті світу 2007 (в ході турніру гравець забив 3 голи) Ді Марію купила португальська «Бенфіка» за 6 млн євро. Президент «Бенфіки» Луїш Феліпе Вієйра заявив, що купує відмінну заміну Сімау Саброза на найближчі 5 років.
«Реал Мадрид» «Королівський клуб» офіційно оформив трансфер гравця 28 червня 2010. Угода була розрахована на 6 років. Сума трансферу склала від 25 млн євро плюс 5 млн після внесення гравця в заявочний лист клубу.
29 серпня він дебютував у складі клубу в матчі першого туру чемпіонату Іспанії проти «Мальорки». 18 вересня Ді Марія забив перший гол за Реал (Мадрид), принісши перемогу своїй команді в грі з «Реал-Сосьєдадом». Десять днів по тому він забив свій перший гол у Лізі чемпіонів, який приніс мадридцям перемогу в матчі проти «Осера».
У грудні Анхель звернувся до керівництва «Реала» з проханням збільшити заробітну плату з 1,8 млн до 3,5 млн євро на рік. 12 червня контракт був продовжений до 2018 року.
«Манчестер Юнайтед» 26 серпня 2014 Ді Марія підписав п'ятирічний контракт з «Манчестер Юнайтед». Сума трансферу склала 59,7 млн фунтів стерлінгів, що стало трансферним рекордом для англійських клубів.У команді він отримав футболку з номером «7». 30 серпня дебютував за «червоних дияволів», вийшовши в стартовому складі на матч з «Бернлі». 14 вересня в грі проти «Куїнз Парк Рейнджерс» Ді Марія забив свій перший гол у складі «Манчестер Юнайтед», а також віддав гольову передачу на Хуана Мату.
«Парі Сен-Жермен» Після невдалого сезону в «Манчестер Юнайтед» Ді Марія вирішив покинути Англію і 6 серпня 2015 став футболістом «Парі Сен-Жермен», підписавши контракт до 2019 року. Сума трансферу склала 63 млн євро.
В своєму дебютному сезоні за паризький клуб, Анхель зміг встановити рекорд по кількості здійснених гольових передач в Чемпіонаті Франції. 18 асистів на рахунку Ді Марії. Минулий рекорд належав гравцю «Сошо» Марвену Мартену, який в сезоні 2010/11 асистував 17 раз.
20 травня повідомлялося на сайті клубу, півзахисник ПСЖ Анхель Ді Марія покине французький клуб після завершення сезона.
«Ювентус» і повернення до «Бенфіки» Сезон 2022/23 провів в італійському «Ювентусі», взявши участь у 40 іграх усіх турнірів і забивши 8 голів.
5 липня 2023 року досвідчений 35-річний гравець повернувся до португальської «Бенфіки», за яку востаннє грав 13-ма роками раніше. Першим матчем після повернення для аргентинця стала гра за Суперкубок Португалії 2023, в якій він відсвяткував повернення забитим голом, який став вирішальним і приніс «Бенфіці» цей трофей.
Зі стартом Прімейри 2023/24 Ді Марія підтвердив свої амбіції стати важливою складовою лінії атаки лісабонців, забивши по голу у трьох із чотирьох стартових матчів.
Збірна
У 2007 році Ді Марія був викликаний до молодіжної збірної Аргентини на молодіжний чемпіонат Південної Америки в Парагваї. У тому ж році Ді Марія взяв участь і у молодіжному чемпіонаті світу в Канаді. Півзахисник забив 3 м'ячі і допоміг Аргентині стати чемпіоном.
Рік потому Ді Марія був викликаний в олімпійську збірну для участі в літній Олімпіаді в Пекіні. Аргентинці зуміли виграти золоті медалі, а Анхель записав на свій рахунок два переможних м'ячі в плей-оф — в чвертьфіналі зі збірною Нідерландів (2:1) і у фінальному матчі з командою Нігерії (1:0).
6 вересня 2008 півзахисник дебютував за основну збірну Аргентини в матчі з командою Парагваю.
Був учасником чемпіонату світу 2010 року, де взяв участь у всіх п'яти іграх своєї команди на турнірі, який завершився для аргентинців поразкою у чвертьфіналі від Німеччини.
На своєму другому мундіалі, чемпіонаті світу 2014, Ді Марія був ключовим півзахисником арентинської збірної, а у грі 1/8 фіналу став автором голу у ворота збірної Швейцарії на останніх хвилинах додаткового часу, що дозволив його команді пройти до наступної стадії змагання. У чвертьфінальній грі проти збірної Бельгії надірвав м'яз, був замінений на 33-й хвилині гри та пропустив решту матчів Аргентини на турнірі, який завершився для неї поразкою у фіналі і другим місцем. Попри передчасне завершення виступів на мундіалі через травму Ді Марія був включений до списку з десяти гравців-номінантів на приз найкращому гравцю турніру.
Згодом брав участь у двох Кубках Америки — у 2015 і 2016 роках, на обох турнірах аргентинці сягнули фіналів, в яких обидва рази зазнали прикрих поразок від збірної Чилі у серіях післяматчевих пенальті після нульових нічиїх в основний і додатковий час. На першому турнірі Анхель був учасником усіх шести ігор своєї команди. На другому розпочинав як основний півзахисник, у стартовій грі групового етапу відзначився голом у ворота збірної Чилі, а згодом асистував Еверу Банезі, який забив другий м'яч зустрічі. Утім у другій грі групового етапу зазнав травми, яка виявилася не дуже важкою, і гравець зміг відновитися, аби вийти на поле вже за два тижні у фінальній грі турніру.
У травні 2018 року включений до заявки збірної на свою третю світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії.
На своєму четвертому чемпіонаті став чемпіоном світу, доклався до перемоги у фінальному матчі, забивши гол.
Особисте життя У 2011 році Ді Марія одружився з Хорхеліною Кардосо. 22 квітня 2013 у пари народилася дочка Міа.
Статистика виступів Статистика клубних виступів Станом на 2 вересня 2023 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2005–06 «Росаріо Сентраль» ПД 10 0 - - - КЛ 4 0 - - - 14 0 2006–07 ПД 25 6 - - - - - - - - - 25 6Усього за «Росаріо Сентраль» 35 6 - - 4 0 - - 39 6 2007–08 «Бенфіка» ПЛ 26 0 КП+КЛ 5+3 0 ЛЧ+КУЄФА 6+4 0+1 - - - 44 1 2008–09 ПЛ 24 2 КП+КЛ 1+5 0+1 КУЄФА 5 1 - - - 35 4 2009–10 ПЛ 26 5 КП+КЛ 1+4 0+1 ЛЄ 14 4 - - - 45 10 2010–11 «Реал Мадрид» ПД 35 6 КІ 8 0 ЛЧ 10 3 - - - 53 9 2011–12 ПД 23 5 КІ 0 0 ЛЧ 7 2 СІ 2 0 32 7 2012–13 ПД 32 7 КІ 7 1 ЛЧ 11 0 СІ 2 1 52 9 2013–14 ПД 34 4 КІ 7 4 ЛЧ 11 3 - - - 52 11 серп. 2014 ПД 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СУ+СІ+КЧС 1+0+0 0 1 0Усього за «Реал Мадрид» 124 22 22 5 39 8 5 1 190 36 серп. 2014–15 «Манчестер Юнайтед» ПЛ 27 3 КА+КЛ 5+0 1+0 - - - - - - 32 4 2015–16 «Парі Сен-Жермен» Л1 29 10 КФ+КЛ 4+4 0+2 ЛЧ 10 3 СФ 0 0 47 15 2016–17 Л1 29 6 КФ+КЛ 3+3 1+3 ЛЧ 7 4 СФ 1 0 43 14 2017–18 Л1 30 11 КФ+КЛ 6+47+2 ЛЧ 5 1 СФ — — 45 21 2018–19 Л1 30 12 КФ+КЛ 4+23+0 ЛЧ 8 2 СФ 1 2 45 19 2019–20 Л1 26 8 КФ+КЛ 2+30+1 ЛЧ 9 3 СФ 1 1 41 13 2020–21 Л1 27 4 КФ 5 0 ЛЧ 10 1 СФ 1 0 43 5 2021–22 Л1 26 5 КФ 0 0 ЛЧ 5 0 СФ 0 0 31 5Усього за «Парі Сен-Жермен» 197 56 40 19 54 14 4 3 295 92 2022–23 «Ювентус» A 26 4 КІ 4 0 ЛЧ+ЛЄ 3+7 0+4 - - - 40 8 2023–24 «Бенфіка» ПЛ 4 3 КП+КЛ 0 0 ЛЧ 0 0 СП 1 1 5 4Усього за «Бенфіку» 77 8 19 2 29 6 1 1 126 17Усього за кар'єру 489 101 90 27 136 32 10 5 725 165
Статистика виступів за збірну Станом на 2 вересня 2023 року
Досягнення «Бенфіка»
Чемпіон Португалії: 2009-10 Володар кубка Португалії: 2008-09, 2009-10 Володар Суперкубка Португалії: 2023 Володар Кубка португальської ліги: 2024-25
«Реал Мадрид»
Чемпіон Іспанії: 2011-12 Володар кубка Іспанії: 2010-11, 2013-14 Володар Суперкубка Іспанії: 2012 Переможець Ліги Чемпіонів УЄФА: 2013-14 Володар Суперкубка УЄФА: 2014
«Парі-Сен-Жермен»
Чемпіон Франції: 2015-16, 2017-18, 2018-19, 2019-20, 2021-22 Володар Кубка Франції: 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2019-20, 2020-21 Володар Кубка французької ліги: 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2019-20 Володар Суперкубка Франції: 2016, 2017, 2018, 2019, 2020
Збірна Аргентини Чемпіон світу: 2022 Чемпіон світу (U-20): 2007 Олімпійський чемпіон :2008 Віце-чемпіон світу: 2014 Володар Кубка Америки: 2021 Срібний призер Кубка Америки: 2015, 2016 Бронзовий призер Кубка Америки: 2019 Переможець Суперкласіко де лас Амерікас: 2017 Володар Кубка чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА: 2022
Примітки
Посилання