Фердинанд Фрідріх Ангальт-Кетен-Плесський (; , Плесс — , Кетен) — герцог Ангальт-Кетенський з династії Асканіїв, генерал-губернатор Сілезії, генерал-лейтенант пруської армії, засновник анагальтської колонії на Півдні України (нині селище Асканія-Нова).
Родина
Батьки Батько — князь Фридрих Ердман Ангальт-Кетен-Плесський (1731—1797).
Мати — Луїза Фердинанда (1744—1784) — донька графа Штольберг-Вернігероде Die Fürsten/Herzöge von Anhalt von 1606 bis 1918. Anhalt-Köthen(-Plotzkau) bis 1847 (incl. Nebenlinie Anhalt-Köthen-Pless). — Herausgegeben vom Verein Kultur und Geschichte in Anhalt|Dessau e.V., 2010. — S. 78..
Дитинство До семи років принц провів не тільки у Плессі, але й у Бюдінгені та Ганновері, де родина мешкала до 1776 р. З десятирічного віку принца Фердинанда виховував прусський гауптман Дедденрот.
Брати Ернст Еммануель Ердман (1768—1808) — відсторонений від престолу через хворобу; Бенедикт (1771—1773); Християн (1774—1783); Георг (1776—1777); Хайнрих (1778—1847) — спадкоємець та останній герцог Ангальт-Кетенський; Християн Фридрих (1780—1813) — загинув у битві при Кульмі; Людвіг (1783—1841) — останній князь із Ангальт-Кетен-Плесської династії.
Сестра Анна Амалія (1770—1830) — спадкоємиця Плесського герцогства; дружина Ханса Хайнриха VI графа фон Хохберг-Фюрстенстайн (1768—1833).
Шлюби Перший шлюб: 20 серпня 1803 р. — Марія Доротея Луїза Генрієтта принцеса Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Бекська (1783—1803) Shulte Fr. Herzog Ferdinand und herzogin Julie von Anhalt-Cöthen. Eine religionsgeschichtliche und religionspsichologische Studie. — Cöthen: Ver. des Sachsischen Tageblattes, 1925. — S. 12; Die Fürsten/Herzöge von Anhalt von 1606 bis 1918. Anhalt-Köthen(-Plotzkau) bis 1847 (incl. Nebenlinie Anhalt-Köthen-Pless). — Herausgegeben vom Verein Kultur und Geschichte in Anhalt|Dessau e.V., 2010. — S. 82.. Другий шлюб: 30 травня 1816 р. — Юлія Софія графиня Бранденбурзька (1793−1848) — донька короля Пруссії Фридриха Вільгельма ІІ від могранатичного шлюбу із Софією Юліаною Фредерикою графинею фон Дьонхофф Die Fürsten/Herzöge von Anhalt von 1606 bis 1918. Anhalt-Köthen(-Plotzkau) bis 1847 (incl. Nebenlinie Anhalt-Köthen-Pless). — Herausgegeben vom Verein Kultur und Geschichte in Anhalt|Dessau e.V., 2010. — S. 82-83.
Військова служба
Військова кар'єра (чини та командування) Вересень 1786 р. — молодший лейтенант прусського 15 гвардійського полку. 19 березня 1788 р. — штабс-капітан 28 піхотного полку Калькштайна. 25 травня 1788 р. — капітан та командир роти. 6 травня 1792 р. — майор, командир батальйону фузелерів генерала фон Форкаде. 6 березня 1795 р. — командир стрілецького батальйону Мартіні № 15. 12 вересня 1797 р. — командир верхньосілезької стрілецької бригади. 17 травня 1798 р. — підполковник. 8 травня 1802 р. — командир 2 батальйону гусарського полку («коричневі гусари») генерала Шиммельпфеніга фон дер Ойе. 26 травня 1803 р. — полковник. 20 жовтня 1805 р. — командир гусарського полку генерала Шиммельпфеніга фон дер Ойе. 21 листопада 1806 р. — генерал-майор. 25 січня 1807 р. — поновлено в командуванні гусарським полком генерала Шиммельпфенінга фон дер Ойе. 16 жовтня 1807 р. — звільнився із збройних сил Пруссії з правом користуватися прусським генеральським мундиром. Лютий 1813 р. — князь Фердинанд озброїв загін вершників для гвардії прусського короля Фридриха Вільгельма ІІІ. Князю Фердинанду доручено організувати сілезький ландштурм (ополчення), яким він командував під час боїв шостої анти-наполеонівської коаліції. Весна 1815 р. — невдала спроба відновитися у прусській армії весною 1815 р. 30 березня 1817 р. — командир 22 полку та ландрату округу Плесс Ганкевич В. Ю. Правлячий герцог Фердинанд Фридрих Ангальт-Кетен-Плесський — засновник колонії Асканія-Нова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». Том 24 (63). № 2, спецвыпуск «История Украины». — С. 32-34.. 23 березня 1819 р. — генерал-лейтенант.
Участь у військових походах та битвах
Фердинанд був активним учасником Революційних та Антинаполеонівських війн.
З 1793 по 1795 р. він зі своїм підрозділом брав участь у Рейнських походах під час Війни першої коаліції. Фердинанд бився під Хохаймом, при Альсхаймі, Лімбаху, Танні, Штайнберзі, Хузенберзі, Тюркхаймі, Обернхаймі, Нойштадті, Киррвайлері, перебував під бомбардировкою Вердену.
Під час Війни чертветої коаліції, 14 жовтня 1806 р йому довелося узяти участь у битві під Єною під загальним командуванням князя Ф. Л. Гогенлое-Інгельфінгена (1746—1818). У наступній битві із переважаючими силами противника князь Фердинанд бився на чолі свого полку при Зьомерде.
Після катастрофічної поразки прусських військ під Єною та Ауерштедтом князь Фердинанд зібрав у Померанії 3000 кіннотників з розбитої Прусської кавалерії та привів їх до короля Фрідріха Вільгельма ІІІ. Організувавши невеликий корпус князь намагався звільнити обложений Бреслау. Ті навіть не наважилися на вилазку і військо генерал-майора Ангальт-Кетен-Плесського під тиском ворога було змушене відступити через Швайніц на Несе. Бреслау ж невдовзі капітулював.
Після падіння Брига князь Фердинанд на початку лютого 1807 р. розпочав переговори про перемир'я з принцом Жеромом Бонапартом, маючи на увазі виграти час. Але переговори не вдалися. Швайдніц було захоплено французами.
Князь Фердинанд був змушений пробиватися біля Цеденіка через Глац до Богемії та скласти зброю перед австрійцям.
Поранення та лікування Під час тяжких битв його кілька разів було поранено (при Хогаймі та Альсгаймі). Найбільш тяжке поранення принц Фердинанд отримав у бою при Лаутені, коли йому було прострелено праве стегно. В такому стані з 17 липня по 15 вересня 1794 р. він перебував на лікуванні в лазареті у Франкфурті.
21 серпня 1802 р. князю Фердинанду було надано відпустку для відвідин Австрії. Після цього він мав підлікуватися в Тепліці та Вармбрунні.
З 13 квітня 1805 р. князь Фердинанд перебував у відпусці. Відвідав Польщу, Молдавію, Валахію та Туреччину. 6 місяців він відпочивав в Україні.
У відставці (1808—1813)
1808 р. князь Фердинанд відгукнувся на запрошення свого брата герцога Ангальт-Кетенського Августа Християна Фридриха (1769—1812) відвідати його володіння.
Весною 1809 р. князь Фердинанд супроводжував герцога Августа у подорожі Рейном до Голландії та Франції. У Парижі князь Фердинанд був присутнім на одруженні Наполеона з Марією-Луїзою Австрійською. Під час жахливої пожежі на весільному балу в палаці австрійського посла князя Карла Філіпа цу Шварценберга (1771—1820) князь Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський героїчно відзначився спасінням багатьох осіб.
Тільки у 1810 р. князь Фердинанд вирушив з Парижу до рідного Плессу через Страсбург, Мюнхен та Відень.
Після прибуття додому, у листопаді 1810 р., він присвятив себе розвитку князівства Плесс. Свої організаторські та економічні здібності князь Фердинанд спрямував на розвиток сільського господарства; захопився будівництвом; цікавився гірничою та металургійною справою.
Участь у створенні ландверу У лютому 1813 р. князь Фердинанд озброїв кілька вершників та направився до прусського короля Фридриха Вільгельма ІІІ, який зарахував їх до своєї гвардії. У травні 1813 р. король виступив із відозвою до підданих узяти участь у спротиві французьким окупантам. На заклик знову відкликнувся і князь Фердинанд Ангальт-Кетен-Плеський. Йому було доручено організувати сілезький ландштурм (ополчення), яким він командував під час боїв шостої анти-наполеонівської коаліції. Спроба відновитися у прусській армії весною 1815 р. знову виявилася невдалою.
Державницька діяльність
Управління З 12 грудня 1797 р. — князь Плессу. З 21 листопада 1806 р. — генерал-губернатор Сілезії та графства Глатц. З 16 грудня 1818 р. — герцог Ангальт-Кетенський. (Плесське князівство передано брату — принцу Хайнриху).
Підтримка науки та культури Під час свого правління в Ангальт-Кетені герцог Фердинанд вважався покровителем наук та мистецтв. Відомо, що він підтримував дослідження засновника гомеопатії Самуїла Фридриха Християна Ганеманна (1755—1843). Вчений, перебуваючи на посаді лейб-медика, а з 1821 р. навіть консультував монарха.
Ангальт-Кетенський герцог Фердинанд сприяв діяльності фундатора наукової орнітології Іоганну Фридриху Науманну (1780—1857). У 1821 р. він продав Фердинанду свою велику колекцію таксидермованих птахів. Зі свого боку герцог, визнаючи заслуги вченого, призначив його інспектором орнітологічного музею у збудованому столичному замку «Фердинандсбау» Ганкевич В. Ю. Правлячий герцог Фердинанд Фридрих Ангальт-Кетен-Плесський — засновник колонії Асканія-Нова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». Том 24 (63). № 2, спецвыпуск «История Украины». — С.34..
Придворним архітектором став знаменитий творець «кетенського стилю» в будівництві — Християн Готфрід Гайнріх Бандхауер (1790—1837). За його проектами було зведено багато будівель громадського, культового та господарського призначення: тронний зал в замку Кетен (1822 р.), замок Фердинандсбау (1823—1828 рр.), храм Св. Марії у Кетені (1827—1832 р.), пивоваренний завод в Рослау (1826), казарми у Дюссельдорфі (1818 р.), кошари (1827 р.), підвісний міст у Нінбурзі (1824—1825 р.), житлові будинки тощо Ганкевич В. Ю. Правлячий герцог Фердинанд Фридрих Ангальт-Кетен-Плесський — засновник колонії Асканія-Нова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». Том 24 (63). № 2, спецвыпуск «История Украины». — С.39..
Під час реалізації кількох архітеркурних проектів Г. Бандхауера сталися жахливі події. За проектом будівництва храму Св. Марії в Кетені його шпиль мав бути вищім за шпиль міської Євангелічної церкви. Але це будівництво довелося припинити через невдоволення підданих. Під час зведення храму зламалися ліси і загинуло шість робітників. Ще одна катастрофа відбулася у присутності герцога і герцогині на урочистому відкритті сталевого мосту у Нієнбурзі. Під час прибуття герцогської родини на цьому мосту проводилися велелюдна смолоскипна процесія. Новий міст потрапив у резонанс та впав. В результаті близько 80 людей загинуло, а понад 100 отримали поранення Kurrer K.-E. The history of the theory of Structures from arch analysis to computational mechanics. — Berlin: Ernst & Sohn, 2008. — P. 67.. Із деталей, які залишилися на околиці Нінбурга в маєтку Гримшлебен була збудована чудова кошара у неокласичному стилі. Вона стала моделлю для кошар в ангальт-кетенській колонії на Півдні України (в майбутній Асканії-Нова).
Боротьба проти Митного Союзу
Але Ангальт-Кетенське герцогство, яке дісталося Фердинанду, перебувало у дуже несприятливих політичних та економічних умовах. Відомо, що після Віденського конгресу Саксонське герцогство перейшло у власність королівства Прусського. Через це більша частина Ангальтської держави опинилася оточеною сусідніми потужними державами. Головною помилкою загальної ангальтської дипломатії на конгресі було те, що не були забезпечені з'єднувальні шляхи сполучення із державами поза межами Пруссії. В цих умовах прусський уряд перейшов до системи митниць. А Ангальт разом із кількома малими німецькими державами став вважатися частиною Пруссії і навіть був обкладений берлінським урядом податками. Ангальтських монархів прусські вельможі навіть не попередили, чим, зрозуміло, глибоко образили їхні суверенні почуття.