Хло́пці не пла́чуть () — польський художній фільм, комедія режисера Олафа Любашенка, 1999 року. Час зйомок: 9 червня — 14 липня 1999. Пленери: Варшава, Єленя Гура.

У ролях Мацей Штур — Куба Бреннер Войцех Клята — Оскар Томаш Баєр — Ляска Цезарій Пазура — Фред Мирослав Зброєвич — Ґруха Михал Мильович — Болєц Анна Муха — Лілі Богдан Лазука — Шеф Анджей Зелінський — Сильнорукий Маріуш Чайка — Альфонс Чесек Мирослав Бака — Чічи, знайомий Куби Тадеуш Гук — старший поліцейський Радослав Пазура — молодший поліцейський Павел Нович — декан Зайончек Едвард Лінде-Любашенко — ректор Рудольф Ася Ламтюгіна — професорка Магдалена Мазур — Вероніка Моніка Амброзяк — Цикофон Павел Дельонг — Ярек Псикута Леон Нємчик — «Король вбиралень», Лясчин батько Куба Сенкевич — лікар-невролог Славомир Пацек — лікар-дерматолог Криштоф Крупинський — кельнер Катаржина Смехович — консультантка у відеопрокаті Єжи Насеровський — гість Гжегож Ковальчик — бандит, що пробує вкрасти Фредову валізу Роберт Гениґ — гангстер у фільмі Юліян Каревич — Бомбель, Лясчин приятель Мартин Колодинський — Серфер, Лясчин приятель Ричард Яблонський — перукар у «Галереї Зачісок» Анджей Бутрук — редактор Возьніца Гжегош Скшеч — Владзьо, поліцейський з дорожньої інспекції Єжи Коляса — Єжик, поліцейський з дорожньої інспекції Кшиштоф Коседовський — Сивий Аркадіуш Валковяк — молодий спритник Віолетта Арляк — деканова секретарка Януш Войцик — гість у пабі Владислав Жмуда — дискутант у пабі Криштоф Дмошинський — дискутант у пабі Михал Литвинець — саксофоніст Анджей Млечко — гість коло бару Александра Кісьо — партнерка гостя (Анджея Млечка) коло бару

Сюжет Головним героєм фільму є амбітний молодий скрипаль Куба Бреннер (Мацей Штур). Не зважаючи на труднощі із навчанням і розставання із дівчиною, він намагається допомогти своєму несміливому другові, Оскару. Замовлені на «допомогу» дівчата, a конкретніше — їх сутенер, мають досить великі фінансові вимоги, що створює для Куби та Оскара значні проблеми.

Іще один герой фільму, гангстер-початківець Болєц, також має багато проблем. Вони полягають у конфлікті між його власним баченням спокійного життя і вимогами батька — Шефа злочинного світу, який хоче, щоб його син був гідним наступником.

Врешті пара гангстерів із Узбережжя — Фред (Цезарій Пазура) і Ґруха (Мирослав Зброєвич), які планують спільну справу з Шефом, — на запрошення приходять у клуб Больца (Міхал Мілович) і доводять до стрілянини, в якій поранено 3 людей (Ґруха, Болець і Чесек). Випадковим учасником стає Куба. Коли зникає сумка з великою сумою грошей, усі думають, що сумку вкрав Куба, хоча насправді це не так.

Фред і Ґруха вивозять Кубу до Старих Берізок, де є колишні німецькі бункери, і змушують рити собі могилу. Між Фредом і Ґрухою починається конфлікт, який закінчується тим, що Фред отримує дві кулі й падає неживий. Тим часом Куба викликав Ляску і його двох приятелів на допомогу, але вони у цей час своїм Вольво буксирують поліцейську машину, бо поліцейські з дорожньої інспекції випили алкоголь. Через певний час приятель Ляски зауважує, що за ними їде поліцейська машина, з переляку Бомбель дає газу, і буксирувальний трос рветься. Полонез падає з великої висоти й опиняється на місці вбивства Фреда.

Ґруха потрапляє до в'язниці. Тим часом Куба виїжджає до Франції. Перед відльотом розкланюється з Оскаром і Ліліяною, які чекають дитину. Виявляється, що Рудольф, учитель Куби, також виїжджає, але до Мілану. Болєц ладнає з батьком і оголошує йому, що завершує з життям гангстера і виходить на музичний ринок як виробник. Ляска, Бомбель і Серфер помилково доходять аж до моря, Ляска говорить, як йому подобається краєвид.

Музика У фільмі використано фрагменти кількох музичних творів: Музична тема з твору «Dni których jeszcze nie znamy» (музика Яна Канти Павлюшкевича, слова Марека Ґрехути) уперше опубліковано в альбомі Korowód (1971). «La piu bella del mondo» (музика і слова Маріно Маріні) у виконанні автора. «To ostatnia niedziela» (музика Єжи Перерстбурського, слова Зенона Фрідвальда) у виконанні Мечислава Фогга. «Sandały» (музика Міколая Кошинського, слова Міколая Кошинського і Олафа Лінде-Любашенко) «Klonie ty mój… (російський романс)» (музика Олександра Слєпакова, слова Сергія Єсеніна)

Цікаві факти У фільмі використано фрагмент художнього фільму Смерть у Венеції режисера Лукіно Вісконті 1971 року, що був знятий на основі книги Смерть у Венеції Томаса Манна 1912 року. У фільмі в епізодичних ролях з'являється дует поліцейських, яких зіграли Тадеуш Гук та Радослав Пазура. Це зв'язок із серіалом Поліцейські, в якому обидва актори зіграли ролі двох поліцейських.

Нагороди 2001 — Дорота Рокуепло Орел, Polska Nagroda Filmowa (номінація) в категорії: йкращі костюми; за 2000 рік 2001 — Ванда Земан Орел, Polska Nagroda Filmowa (номінація) в категорії: найкращий монтаж; за 2000 рік 2001 — Януш Моргенштерн Орел, Polska Nagroda Filmowa (номінація) в категорії: найкращий продюсер; за 2000 рік 2001 — Павел Моссаковський Орел, Polska Nagroda Filmowa (номінація) в категорії: найкращий продюсер; за 2000 рік

Посилання