Севастополь

Севастополь — місто-курорт на півдні України, на Гераклейському півострові в південно-західній частині Кримського півострова. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. Севастополь є містом центрального підпорядкування (як і столиця України — Київ), воно не входить до складу Автономної Республіки Крим, а мер Севастополя не обирається, а призначається власне Президентом України. Має власні символи: герб, прапор і гімн. З березня 2014 року місто, де-факто, разом з Кримським півостровом окуповано Росією. В місті розміщено військові підрозділи країни-окупанта. Відвідання міста іноземцями як і Криму повинно погоджуватись з СБУ. Відвідання неукраїнцями окупованого міста без погодження зі службою безпеки України тягне за собою правові та дипломатичні наслідки.

Місто є кращим для відпочинку курортом Криму, оскільки тут поєднуються не високі і не курортні ціни на продукти харчування і транспорт, великий вибір місць для проживання у всіх сегментах ринку, ввічливе, порядне обслуговування у сфері послуг, великий вибір для проведення дозвілля, близкість до Західного і Південного узбережжя Криму.

Зрозуміти

Орієнтація Адміністративно місто поділяється на чотири райони:

Географічне розташування

На північному сході землі Севастополя межують з Бахчисарайським районом, на південному сході з Великою Ялтою. Із заходу і півдня омивається водами Чорного моря. Севастополь і його околиці утворюють Великий Севастополь, або Севастопольський регіон, до складу якого входять 49 населених пунктів, з яких два міста — Севастополь і Інкерман, одне селище міського типу — Кача і 46 сіл і селищ.

Протяжність сухопутної межі Севастополя — 106 кілометрів. Територією міста проходить морський державний кордон довжиною 140,5 кілометрів. Протяжність території Севастопольського регіону з заходу на схід — 43 кілометра, з півночі на південь — 50 кілометрів.

Севастополь є найпівденнішим регіоном України: на його території знаходиться найпівденніша точка України — мис Сарич. Крайні географічні точки: на півночі — мис Лукулл і мис Тюбек; на півдні — мис Сарич; на сході — точка на схилі гори Трапан-Баїр на Ай-Петринській яйлі; на заході — мис Херсонес.

Загальна площа Великого Севастополя — 1 079 км2, в тому числі площа суші складає 864 км2, акваторія бухт — 215 км2.

Севастополь має унікальне географічне розташування. Він знаходиться майже посередині між екватором і північним полюсом; розташований на кордоні степового і гірського Криму, від нього починаються три пасма Кримських гір (Зовнішнє — височина Кара-Тау, Внутрішнє — Мекензієвими горами та Головне — Балаклавськими висотами).

Місцеві топоніми Південна сторона — частина міста на південь від Севастопольської бухти. Міська сторона — частина міста на південь від Севастопольської бухти і на захід від Південної бухти, від 7-го кілометру Балаклавського шосе і до Козачої бухти (Ленінський і Гагарінський райони). Корабельна сторона — частина району на південь від Севастопольської бухти та на схід від Південної бухти. Північна сторона — частина району на північ від Севастопольської бухти. На Північній стороні знаходяться Радіогірка, Учкуївка, Любимівка, Бартеньєвка, Голландія.

Історія

Перші портові міста засновувались на території Севастополя ще 7-3 тисячі років до н. е. У V столітті до н. е. тут було засновано античну колонію — Херсонес, із якою пов'язано багато значущих для християнської релігії подій. Під час своєї подорожі ці місця відвідував святий апостол Андрій Первозванний, прийняв мученицьку смерть апостольський святий, папа Римський Климент. У 988 році містом оволодів князь Володимир Святославович, який, за легендою, разом із дружиною тут охрестилися, згодом поширюючи християнство по всій Русі. Протягом 1475–1781 років місто було завойоване і перебувало під владою Османської імперії.

Після приєднання Кримського півострова до Російської імперії на цьому місці у 1783 році було закладено перші будівлі Севастополя: будинок командувача Севастопольської ескадри, каплицю, кузню та пристань. Певний час поселення носило кримськотатарську назву Ахтіар, проте уже на початку 1784 року Катерина ІІ наказала створити тут фортецю та дати їй назву Севастополь (від грецької Σεβαστος — «вельмишановний, священний» та πολις — «місто»), що буквально означало «величне місто», «найясніше місто», «імператорське місто». У 1802 році Севастополь увійшов до складу Таврійської губернії, а вже через два роки був оголошений головним військовим портом Російської імперії на Чорному морі.

Севастополь відіграв ключову роль у Кримській війні 1853–1856 років. У 1854 році 62-тисячна армія Англії, Франції та Туреччини висадилася під Євпаторією і попрямувала до Севастополя, на захист якого стали 25 тисяч моряків і 7-тисячний гарнізон міста. Віктор Гюго метафорично порівняв облогу Севастополя із облогою Трої. Після підписання Паризького мирного договору 1856 року, в якому вказувалася заборона створення Росії та Туреччині військових портів на Чорному морі, місто втратило своє стратегічне значення, однак перетворилося у туристичний центр. У 1875 році сюди була прокладена залізниця. У 1905 році була створена всесвітньо відома панорама «Оборона Севастополя».

На початку першої російської революції у Севастополі відбулося повстання на парнцернику «Князь Потьомкін-Таврійський», а згодом на крейсері «Очаків».

Після Жовтневого перевороту, у 1917 році, влада в місті перейшла до Ради військових і робітничих депутатів. 29 квітня 1919 року в ході боїв з силами Антанти та Білою гвардією до міста вступили війська Червоної армії, того ж дня французька ескадра залишила Севастопольську бухту і вийшла в море. Остаточно радянська влада була встановлена після заняття міста більшовиками у 1920 році.

У період німецько-радянської війни місто зазнало першого бомбардування 22 червня 1941 року. Вторгнення німецької армії до Криму відзначилося героїчною обороною Севастополя, що тривала 250 днів (з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року), за що пізніше, у 1954 році, Севастополю було присвоєно статус «Місто-герой». Здалося місто 9 липня 1942 року, коли усі можливості оборони були вичерпані. 9 травня 1944 року місто було відвойоване у німецько-фашистських загарбників.

У повоєнні роки місто було вдруге повністю відновлене.

Клімат

Клімат міста відносно м'який, морський, помірно континентальний у передгір'ях, помірно континентальний із «відтінками» субтропічного середземноморського типу на південно-східному узбережжі.

Середньомісячна температура повітря протягом року завжди вища 0 °C. Найхолоднішим буває лютий із середньомісячною температурою +2,6 °C, найтеплішим — липень +22-24 °C. В окремі роки липень буває дуже спекотним. В році 238 безморозних днів. Температура поверхневого шару води Чорного моря біля побережжя міста на протязі року позитивна, в липні +22-26 °C.

Сумарна сонячна радіація на території міста рівна приблизно 4 890 мДж/рік на м². За сезонами року вона розподіляється нерівномірно: на зиму приходиться 10%, на весну — 25%, на літо — 50% і на осінь — 15%.

Відносна вологість повітря в цілому низька — від 60% до 80% взимку і від 45% до 60% влітку. Атмосферні опади випадають нерівномірно: від 300 до 500 мм/рік. Найсухіший місяць — липень.

Влітку переважають західні і північно-західні вітри. У міжсезонні — південні. Для зимового періоду характерні вітри північно-східного напрямку, які приносять холодне арктичне повітря. Найвітряніший місяць для міста листопад. На морському побережжі шторми викликають вітри південно-західного напрямку. Крім вітрів загальної циркуляції спостерігаються і місцеві вітри: бризи на побережжі і гірсько-долинні у долинах. Коли на Кримському півострові і сусідніх з ним частинах моря дмуть сильні східні і північно-східні вітри, в районі Севастополя, з підвітряної сторони гір, спостерігається зона слабих вітрів, що простягаються від мису Лукулл до Балаклави. Ця зона отримала назву зони затишшя.

В холодний період року для севастопольських бухт характерне випаровування моря, яке виникає внаслідок вторгнення холодних повітряних мас на відносно теплу підстилаючу поверхню моря. Для цього необхідна різниця температур води і повітря не менше восьми градусів. Такі умови найчастіше спостерігаються з листопада по березень.

Як дістатись

В Севастополі діє міжнародний аеропорт «Бельбек», який має повітряне сполучення з Москвою (Внуково), Києвом (Бориспіль) та Дніпропетровськом. Знаходиться за 2,5 км від транспортної розв'язки Сімферополь — Севастополь, поблизу села Фруктового, на території Нахімовського району.

Більший міжнародний аеропорт знаходиться в Сімферополі (див. Сімферополь → Як дістатись → Літаком).

Залізничним транспортом до міста можна дістатись лише із Києва (потяги № 28, 40, 298), Донецька (потяг № 48), Москви (потяги № 18, 234) і Санкт-Петербурга (потяги № 8, 270), а також із населених пунктів через які проходять вище перелічені потяги. З інших міст прямого сполучення немає, потрібно добиратись до Сімферополя, а далі будь-яким транспортом, в тому числі і електричкою. Переважна частина пасажирів цих потягів сходять у Сімферополі, а у тих хто залишився, ви маєте нагоду розпитати про місто, до якого від Сімферополя ще дві години часу дороги.

У літній час квитки на потяг потрібно придбати заздалегідь, оскільки за кілька днів до відправлення потягу у залізничних касах лишаються лише квитки у спальні вагони і то не завжди.

Залізничний рух припинено Україною через анексію Криму та Севастополя Росією. Наразі залізничні перевезення функціонують лише у межах Кримського півострова.

автошляхом (на старих картах М 26) із Сімферополя. Відстань — 83 кілометри; автошляхом (на старих картах М 18) із Ялти. Відстань — 80 кілометрів. Також, доволі часто, водії попутних автомобілів з автостанцій і вокзалів інших населених пунктів беруть пасажирів за ціною маршрутного таксі. Так швидше і комфортніше дістатись до місця призначення. Крім того в дорозі вони можуть підказати як куди дістатись, що подивитись, де зупинитись.

Місто має пряме автобусне сполучення із (вказані кінцеві пункти прибуття): населеними пунктами Криму: Сімферополем, Красноперекопськом, Керчю, Ялтою, Форосом, Місхором, Судаком, Феодосією, Бахчисараєм, Євпаторією, Піщаним, Гурзуфом, Соколиним, Алуштою, Кіровськом, Совєтським, Щолкіним, Нижньогірськом, Щасливим, Рибачим, Джанкоєм, Партенітом. населеними пунктами України: Дніпропетровськом, Бердянськом, Херсоном, Чернівцями, Миколаєвом, Кам'янкою-Дніпровською, Кіровоградом, Ізмаїлом, Одесою (привоз), Донецьком. населеними пунктами Росії: Краснодаром, Новоросійськом, Ростовом-на-Дону. Автобуси приходять на автовокзал та на автостанцію «Північну»:

Приміське сполучення:

Севастопольський морський порт приймає круїзні судна іноземних держав. Регулярне пасажирське сполучення Севастополя з іншими країнами і портами України відсутнє.

Транспорт У центрі міста вулиці мають односторонній рух: від площі Суворова вулиця Леніна до площі Нахімова; від площі Нахімова проспект Нахімова до Площі Лазарєва; від площі Лазарєва вулиця Велика Морська до вулиці Адмірала Октябрського. В день святкування Дня Чорноморського флоту проспект Нахімова закритий для руху транспорту.

Громадський транспорт

Маршрутні таксі