Даві́д Сержіо́ Трезеге́ (, * 15 жовтня 1977, Руан) — колишній французький футболіст.

Насамперед відомий виступами за клуби «Монако» та «Ювентус», а також національну збірну Франції.

Дворазовий чемпіон Франції. Дворазовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Суперкубка Італії з футболу. У складі збірної — чемпіон світу, чемпіон Європи. Включений до переліку «100 найкращих футболістів світу», складеного у 2004 році на прохання ФІФА легендарним Пеле.

Клубна кар'єра Народився у французькому Руані в родині аргентинського футболіста Хорхе Трезеге, який на той час виступав за місцевий однойменний клуб. Займатися футболом починав в Аргентині, вихованець футбольної школи клубу «Платенсе». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1993 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь лише у 5 матчах чемпіонату.

1995 року повернувся до Європи, уклавши контракт з клубом «Монако». Відіграв за команду з Монако наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. У складі «Монако» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,56 голу за гру першості.

2000 року уклав контракт з клубом «Ювентус», у складі якого провів наступні десять років своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем атакувальної ланки команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній другій грі чемпіонату. За цей час двічі виборював титул чемпіона Італії.

Протягом 2010—2011 років захищав кольори команди іспанського клубу «Еркулес».

30 серпня 2011 року 33-річний гравець прийняв пропозицію приєднатися до складу команди клубу «Баніяс» з ОАЕ, проте в цій команді він зіграв лише 3 матчі, і вже 19 грудня цього ж року підписав контракт на три роки з легендарним аргентинським клубом «Рівер Плейт».

Виступи за збірні 1996 року залучався до складу молодіжної збірної Франції. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, забив 5 голів.

1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Того ж року був включений до складу головної команди країни для участі у домашньому чемпіонату світу. На цьому турнірі, за результатами якого французи уперше в історії стали найсильнішою командою планети, виходив на поле в усіх матчах збірної, за винятком фінальної гри проти збірної Бразилії. Після тріумфального завершення мундіалю разом з іншими гравцями збірної Франції був нагороджений вищою нагородою країни, Орденом Почесного Легіону.

За два роки був учасником чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, де французи здобули й титул континентальних чемпіонів. На цьому змаганні виходив на поле лише у трьох матчах, однак встиг стати справжнім героєм для французьких вболівальників, забивши вирішальний м'яч у фінальній грі турніру. У фіналі французам протистояла збірна Італії, яка мінімально вела у рахунку до четвертої хвилини, доданої арбітром до основного часу зустрічі. За лічені секунди до кінця доданого часу нападник збірної Франції Сільвен Вільтор відновив рівновагу, перевівши гру в овертайм. А у додатковий час саме влучний удар Трезеге вирішив долю двобою, ставши так званим золотим голом.

Згодом був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, а також чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, де французи дійшли до фіналу, в якому лише у серії післяматчевих пенальті поступилися італійцям і стали таким чином срібними призерами.

До останнього виклику до лав головної команди країни у 2008 році провів у її формі 71 матч, забивши 34 голи.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1993–94 «Платенсе» ПД 3 0 - - - - - - - - - 3 0 1994–95 ПД 2 0 - - - - - - - - - 2 0Усього за «Платенсе» 5 0 - - - - - - 5 0 1995–96 «Монако» Л1 4 0 КФЛ 1 0 - - - - - - 5 0 1996–97 Л1 5 0 - - - - - - - - - 5 0 1997–98 Л1 27 18 КФЛ 1 - ЛЧ 9 4 СКФ 1 1 38 23 1998–99 Л1 27 12 КФЛ 2 0 КУЄФА 5 2 - - - 34 14 1999–00 Л1 30 22 КФЛ 1 0 КУЄФА 7 2 - - - 38 24Усього за «Монако» 93 52 5 0 21 8 1 1 120 61 2000–01 «Ювентус» A 25 14 КІ 2 0 ЛЧ 5 1 - - - 32 15 2001–02 A 34 24 КІ 2 0 ЛЧ 10 8 - - - 46 32 2002–03 A 17 9 КІ 1 0 ЛЧ 10 4 СІ 0 0 28 13 2003–04 A 25 16 КІ 3 1 ЛЧ 5 4 СІ 1 1 34 22 2004–05 A 18 9 КІ 1 1 ЛЧ 5 4 - - - 24 14 2005–06 A 32 23 КІ 0 0 ЛЧ 9 6 СІ 1 0 42 29 2006–07 B 31 15 КІ 1 0 - - - - - - 32 15 2007–08 A 36 20 КІ 3 0 - - - - - - 39 20 2008–09 A 8 1 КІ 3 0 ЛЧ 4 0 - - - 15 1 2009–10 A 19 7 КІ 0 0 ЛЧ+ЛЄ 4+4 1+2 - - - 27 10 серп. 2010 A 0 0 КІ 0 0 ЛЄ 1 0 - - - 1 0Усього за «Ювентус» 245 138 21 2 57 30 2 1 320 171 2010–11 «Еркулес» ПД 32 12 КІ 1 0 - - - - - - 33 12 2011–12 «Баніяс» ФЛ 3 0 КАЕ 0 0 - - - КЕ 1 0 3 0 2011–12 «Рівер Плейт» Прімера Б 13 9 КАрг 2 1 - - - - - - 15 10Усього за кар'єру 391 211 24 3 78 38 4 2 496 255

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Командні Чемпіон Франції (2): «Монако»: 1996–97, 1999–00 Володар Суперкубка Франції (1): «Монако»: 1997 Чемпіон Італії (2): «Ювентус»: 2001–02, 2002–03 Чемпіон Італії (скасовано): «Ювентус»: 2004–05Чемпіонський титул «Ювентуса» сезону 2004–05 було скасовано за результатами розслідування корупційного скандалу в італійському футболі у 2006 році. Володар Суперкубка Італії з футболу (2): «Ювентус»: 2002, 2003 Чемпіон Європи (U-18): 1996 Чемпіон світу: 1998 Чемпіон Європи: 2000 Віце-чемпіон світу: 2006

Особисті Найкращий бомбардир Серії A (1): 2001–02 Кавалер Ордену Почесного Легіону 1998

Примітки

Джерела

Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. Статистика виступів на сайті national-football-teams.com