Науковому дискурсу в інтернеті властиве як спільне, так і відмінне із традиційною реалізацією наукової мови, яка функціонує здебільшого у друкованому вигляді.
Ознаки наукового стилю Науковому дискурсу в мережі Інтернет властиві всі ознаки наукового стилю, серед яких виділяють:
Понятійніть та предметність тлумачень Логічна послідовність та доказовість викладу Узагальненість понять та явищ Об’єктивний аналіз Застосування класифікаційного підходу до опису наукових об’єктів Використання абстрактних понять Точність та лаконічність висловлювань Аргументація та переконливість тверджень Однозначне пояснення причиново-наслідкових відношень Докладні висновки Використання спеціалізованих термінів, знаків інших семіотичних систем Наявність схем, таблиць, малюнків, фотографій
Особливості наукової мови в мережі Інтернет З появою нових засобів та можливостей реалізації, впливу інших чинників науковий інтернет-дискурс зазнав наступних трансформацій:
Подання інформації в зручному для сприймання, привабливому вигляді Анонімність завдяки використанню нікнеймів Наявність гіперпосилань Наближення до стандартів розмовного стилю Використання першої особи Використання емоційно-оцінних одиниць, які вказують на суб’єктивну оцінку цього наукового твору Вживання розмовної лексики, жаргонних, сленгових назв, емотиконів Стилістичні огріхи
Жанри Наукові тексти, розміщені в Інтернеті, можна розділити на дві групи:
Тексти, що мають друковану версію Тексти, що існують тільки в Інтернеті
За формою і змістом традиційні наукові праці, електронні версії яких розміщені в мережі, залишаються тотожними опублікованим виданням, оскільки це ті самі наукові розвідки, але трансформовані в електронну форму. В той же час їм властиві наступні відмінності:
Нерелевантність поняття сторінки Наявність гіперпосилань Можливість пошуку Можливість обговорення Наявність зворотного зв’язку
Науково-довідкова література Науково-довідковий жанр наукового стилю набув широкого поширення в мережі Інтернет, оскільки активні глобалізаційні процеси та доступність Інтернет-технологій сприяли залученню до цього жанру представників усіх соціальних сфер. У мову на позначення нових понять стали активно входити нові слова, сформувалися нові лексико-семантичні групи слів. Неологізми потребували тлумачення, відповідно в мові Інтернету витворився певний інформаційно-довідковий пласт наукової літератури, який давав змогу користувачеві дізнатися нові значення слів, а також з’ясувати наявні. Науково-довідкова література диференціювалася на:
Видання, що мають друковані версії (відомі словники, посібники, енциклопедії) Видання, що існують тільки в Інтернеті (словники з Інтернет-термінології, електронні комп’ютерні енциклопедії, довідники з різних нових галузей науки)
Важливу роль відіграють перекладні онлайн-словники та система машинного перекладу взагалі. Проте слід пам’ятати, що на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій тексти, отриманні в результаті машинного перекладу, у більшості випадків потребують ґрунтовного редагування.
Науково-навчальна література
Науково-навчальна література, зокрема, навчальні посібники, у мережі представлені дуже широко — від сучасних підручників, які розроблені на високому технологічному рівні з використанням гіпертекстових і гіпермедіальних технологій, до електронних версій звичайних друкованих видань. Електронні підручники як один із жанрів наукового стилю в мережі вирізняють такі ознаки: Мова електронного підручника має нелінійний характер завдяки широкому застосуванню гіпертексту Використання гіпертексту дає можливість виходу за межі наукового дискурсу, переходити до інших типів та рівнів інформації, а відтак до інших стильових різновидів мови Можливість зворотного зв’язку (за допомогою електронної пошти), що розширює функціональну сферу наукової мови Можливість дистанційного використання, що дає змогу запровадити активний діалог між суб’єктами навчального процесу, зокрема щодо власне навчання та контролю
Окрему сферу в науковій мові Інтернету займають роботи, якими послуговуються користувачі різних навчальних закладів. Реферати, курсові, дипломні, магістерські роботи тощо — один із найбільших масивів науково-навчальної літератури в Інтернеті. Визначальною ознакою такої літератури у мережі є її рівень доступності — значна частина цих робіт перебуває у платному сегменті Інтернету, що демонструє процес комерціалізації у всесвітній мережі взагалі.
Технічні документи Технічні тексти, розміщені в Інтернеті, зазнають незначних змін порівняно з друкованими технічними текстами, до яких належать різноманітні керівництва та інструкції, сертифікати, стандарти, технічні паспорти та інші документи. Для технічних текстів в Інтернеті характерні загальні особливості технічних текстів, а саме: Використання спеціалізованих термінів Використання знаків інших семіотичних систем Наявність схем, таблиць, малюнків, фотографій Специфічний синтаксис Через надмірну кількість нетекстової інформації технічний документ легше розмістити у мережі через гіперпосилання на звичайний файл, у якому можна використати усі елементи креолізованого тексту.
Персональні сторінки науковців Науковці мають змогу розміщувати свій науковий доробок на персональних вебсторінках. Це має наступні переваги: Можливість розширення сфери своїх наукових знань Популяризація доробку авторів наукових публікацій Розширення меж функціонування наукового дискурсу Можливість для науковців систематизувати власний науковий доробок відповідно до проблематики, років виходу публікацій тощо Можливість обговорення результатів наукових досягнень з іншими користувачами Інтернету
Квазінаукові тексти У мережі є чимало текстів, які належать до псевдонаукових. Вони мають зовнішнє текстове оформлення, що відповідає науковому стилю, проте фактично не є науковими. Йдеться про астрологію, ворожіння, гороскопи та ін. Тематику цих текстів не можна віднести до якихось із існуючих на сьогодні наукових дисциплін. Ці тексти не виконують основного завдання — використання «з пізнавально-інформативною метою в галузі науки та освіти».
Див. також Науковий стиль Інтернет-комунікація Українська інтернет-спільнота
Джерела Чемеркін С. Г. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньо-структурні процеси. — К., 2009. — 240 с. Виноградова Т. Ю. Специфика общения в Интернете // Русская и сопоставительная филология: Лингвокультурологический аспект. — Казань, 2004. Єрмоленко С. Я. Науковий стиль // Українська мова: Енциклопедія. — 3-тє вид., змін. і доп. — К., 2007.