«Партія веде» — хрестоматійний у радянські часи вірш Павла Тичини та однойменна збірка поета 1933 року. Вірш став одним із символів радянської літератури.
Історія створення і публікації Написаний у 1933 як піонерський марш. За свідченням письменника Івана Цюпи вірш був відхилений (як невдалий) одним із дитячих журналів.
За збігом обставин він потрапив до рук кореспондента московської газети «Правда», який у складі журналістської бригади у Харкові готував матеріал про Україну. В редакції «Правди» твір сприйняли як надзвичайно талановитий і актуальний.
21 листопада 1933 року вірш «Партія веде» був уперше опублікований в газеті «Правда» українською мовою. Відтоді цей твір став хрестоматійним, символом радянської літератури.
Вірш «Партія веде» відкрив однойменну збірку, яка з'явилася того ж року і перевидавалася багато разів.
Трактування Станіслав Цалик і Пилип Селігей пишутьСтаніслав Цалик, Пилип Селігей «Таємниці письменницьких шухляд» — художньо-документальне дослідження, вийшло 2010 в серії «Невідома Україна» (видавництво — інформаційно-аналітична агенція «Наш час»; 2-ге вид. — 2011), (сторінка 98).:
Інші дослідники вважають вірш «повною капітуляцією митця перед тоталітаризмом», проголошеною в головній газеті СРСРП'ять Тичин (сьогодні — 120 років з дня народження поета) «Українська правда».
Усталений текст вірша «Партія веде» не цілком відповідає волі автора — існує запис П. Тичини: "До вірша «Партія веде»
З невідомих причин авторські побажання не були враховані видавцями.
Примітки
Посилання Текст вірша «Партія веде» у статті «П'ять Тичин (сьогодні — 120 років з дня народження поета)» Сайт «Українська правда»