Семе́н Іса́йович Йо́ффе (12 березня 1909, Конотоп — 6 грудня 1991, Харків) — український радянський художник театру; член Об'єднання молодих митців України з 1931 року та Харківської організації Спілки художників України з 1944 року.
Біографія Народився 12 березня 1909 року у місті Конотопі (нині Сумська область, Україна). Впродовж 1926—1929 років навчався у Харківському художньому інституті, був учнем Івана Падалки, Василя Єрмилова, Олексія Кокеля.
Був одним із організаторів «Бригади трьох» (Семен Йоффе, Борис Чернишов, Олексій Щеглов) у якій протягом 1929—1937 років працював художником-постановником Харківського театру робітничої молоді; у 1929 році і у 1938—1972 роках (з переврою на німецько-радянську війну, в якій брав участь) — художник-постановник Харківського театру музичної комедії (з 1964 року обіймав посаду головного художника). Мешкав у Харкові, в будинку на вулиці Культури № 12, квартира № 29. Помер у Харкові 6 грудня 1991 року.
Творчість
Працював у галузі театрально-декораційного мистецтва. У Харківському театрі робітничої молоді оформив вистави: «Бойові дні» А. Лейна (1929); «Чудовий сплав» Володимира Киршона (1934); «Аристократи» Миколи Погодіна (1934); «Далі буде» Олександри Бруштейн (1935); «Устин Кармелюк» Володимира Суходольського (1935). Створив ескізи декорацій та костюмів до вистав Харківський театр музичної комедії «Орфей у пеклі» Жака Оффенбаха (1929, у співавторстві з Борисом Чернишовим і Олексієм Щегловим); «Солов'їний сад» Семена Заславського (1938); «Фраскіта» Франца Легара (1940); «Принцеса цирку» Імре Кальмана (1945); «Одинадцять невідомих» Микити Богословського (1947); «У краю блакитних озер» Арвіда Жилинського (1957); «Сто чортів і одна дівчина» Тихона Хреннікова (1959; 1971, частина ескізів — темпера, вугілля; Музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України); «Терезина» Оскара Штрауса (1960); «Кажан» Йоганна Штрауса (1965); «На світанку» Оскара Сандлера (1966); «Вам — моє життя, сеньйора» Віталія Беренкова (1967); «Графиня Маріца» Імре Кальмана (1968); «» Коула Потера (1968, частина ескізів костюмів — темпера; Харківський художній музей); «Любить? Не любить?» Дмитра Клебанова (1971); «Вірка і червоні вітрила» Георгія Портнова (1971, частина ескізів — темпера; Харківський художній музей); «Ходжа Насреддін» Бориса Арапова (1972, варіант ескізу завіси у Харківському художньому музеї); Харківський український драматичний театр імені Тараса Шевченка «Дорога в Нью-Йорк» Роберта Ріскіна (1946); «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера (1948); «Овід» за Етель Ліліан Войнич (1949); «По той бік» Анатолія Барянова (1949); «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського (1951, постановка не здійснена); «З коханням не жартують» Педро Кальдерона (1952); Харківський російський драматичний театр імені Олександра Пушкіна «Дядя Ваня» Антона Чехова (1954); «Марія Стюарт» Фрідріха Шиллера (1963); «Хто є хто» Анатолія Галієва і Едуарда Тропініна (1968); «Катрін Лефевр» Віктор'єна Сарду і Еміля Моро (1973); «Орфей спускається в пекло» Теннессі Вільямса (1975). Виконав афіші до вистав «Графиня Маріца» Імре Кальмана (1956); «Сто чортів і одна дівчина» Тихона Хреннікова (1959); «Пограбування опівночі» Мирослава Митровича (1965); «Вам — моє життя, сеньйора» Віталія Беренкова (1967); «Роздуми» на музику Петра Чайковського (1970) та інші. Виконав «Автопортрет» (туш, 1970). В останні роки працював у техніці металопластики, виконав портрети режисерів Костянтина Станіславського, Всеволода Мейєрхольда, Леся Курбаса, Соломона Міхоелса та інших (усі — дерево, латунь, 1972), низку дружніх шаржів на художників і режисерів (туш, перо, 1962). Серед його робіт також: «Дон Кіхот», «Санчо Панса», «Веселий чорт» та інші (усі — дерево, латунь, 1972).
У роки війни малював політичні карикатури (туш, пензель): «Народжений повзати літати не може!..» (1943), «Геть з нашої хати!..» (1944) та інші.
Брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках з 1927 року. Його твори експонувалися на Міжнародній виставці театрально-декораційного мистецтва в Нью-Йорку у 1934 році. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1973 та 1989 роках.
Література Йоффе Семен Ісайович // ; Йоффе Семен Ісайович // ; Иоффе, Семен Исаевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1983. — Том 4, книга 1 (Елева—Кадышева). С. 542. ;