Дженнаро Гаттузо (, 9 січня 1978, Корильяно-Калабро) — італійський футбольний тренер і футболіст, опорний півзахисник.

Володар Кубка Італії. Дворазовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Суперкубка Італії з футболу. Дворазовий переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Дворазовий володар Суперкубка УЄФА. Клубний чемпіон світу. У складі збірної Італії — чемпіон світу.

Клубна кар'єра Вихованець футбольної школи клубу «Перуджа». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1995 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь лише у 10 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу шотландського клубу «Рейнджерс», до складу якого 19-річний юнак приєднався 1997 року. Незважаючи на молодий вік, у складі «Рейнджерс» відразу став одним з гравців основного складу. Відіграв за команду з Глазго трохи більше одного сезону.

1998 року повернувся до Італії, уклавши контракт з клубом «Салернітана». Граючи у складі «Салернітани» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

За рік, у 1999, увагу на молодого непоступливого півзахисника звернули представники «Мілана». Гравець швидко став ключовою фігурою у середній ланці міланської команди, кольори якої захищав понад 10 років.

За цей час виборов титул володаря Кубка Італії, ставав чемпіоном Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА (двічі), володарем Суперкубка УЄФА (двічі), клубним чемпіоном світу. Загалом встиг відіграти за «россонері» 330 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні 1995 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 14 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами.

Протягом 1998—2000 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 21 офіційному матчі, забив 1 гол.

2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Наразі провів у формі головної команди країни 73 матчі, забивши 1 гол.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, здобувши того року титул чемпіона світу, чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, а також чемпіонату світу 2010 року у ПАР.

Тренерська кар'єра Гаттузо був призначений ігровим тренером клубу «Сьйон» 25 лютого 2013 року. 27 лютого він здобув першу перемогу як тренер, обігравши «Лозанну» у кубку Швейцарії.«Gattuso wins player-manager debut» . Football Italia.net. 27 лютого 2013 13 травня того ж року Дженнаро було звільнено.

19 червня 2013 року очолив «Палермо». 25 вересня Гаттузо звільнили, хоча він мав лише шість ігор у чемпіонаті.

5 червня 2014 року очолив грецький «ОФІ». 30 грудня 2014 у зв'язку з нестабільним фінансовим становищем клубу Гаттузо покинув «ОФІ».

Того ж року повернувся на батьківщину, де очолив тренерський штаб «Пізи» з третього дивізіону. По результатах першого ж сезону у клубі вивів його до Серії B.

У травні 2017 року отримав пропозицію повернутися до «Мілана», легендою якого був під час ігрової кар'єри. Працював з молодіжною командою клубу, а 27 листопада того ж року, після звільнення Вінченцо Монтелли, був призначений головним тренером основної команди.

У квітні 2018 року контракт Гаттузо було подовжено до 2021 року, проте вже по завершенні сезону 2018/19, за результатами якого «Мілан» учергове не зміг вибороти право участі у Лізі чемпіонів, фінішувавши у чемпіонаті лише п'ятим, Гаттузо залишив міланський клуб за згодою сторін.

11 грудня 2019 року був призначений головним тренером «Наполі», змінивши на цій посаді свого багаторічного наставника під час виступів у «Мілані» Карло Анчелотті.

З 1 липня 2022 по січень 2023 року був тренером іспанської Валенсії.

Надалі по сезону працював із клубами «Олімпік» (Марсель) та «Хайдук» (Спліт).

У червні 2025 року замість Лучано Спаллетті очолив тренерський штаб національної збірної Італії. Першочерговим завданням на чолі національної команди, яка на той час не змогла кваліфікуватися на дві попередні світові першості поспіль, був її вихід на чемпіонат світу 2026. На груповому раунді відбору італійці змогли посісти лише друге місце, яке, утім, давало право участі у раунді плей-оф. На цьому другому етапі кваліфікації вони спочатку здолали команду Північної Ірландії, але у вирішальній грі за путівку на мундіаль не змогли в основний час зломати опір збірної Боснії і Герцеговини, а в серії пенальті їй поступилися. Після цтєї навдачі 3 квітня 2026 року тренерський штаб Гаттузо пішов у відставку.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1995-96 «Перуджа» B 2 0 КІ 0 0 — — — — — — 2 0 1996-97 A 8 0 КІ 0 0 — — — — — — 8 0Усього за «Перуджу» 10 0 0 0 — — — — 10 0 1997-98 «Рейнджерс» ШПЛ 29 3 КШ+КШЛ 6+3 0 КУЄФА 2 1 — — — 40 4 1998 ШПЛ 5 0 КШЛ 1 0 КУЄФА 5 1 — — — 11 1Усього за «Рейнджерс» 34 3 10 0 7 2 — — 51 5 1998-99 «Салернітана» A 25 0 — — — — — — — — — 25 0 1999-00 «Мілан» A 22 1 КІ 1 0 ЛЧ 5 0 — — — 28 1 2000-01 A 24 0 КІ 2 0 ЛЧ 10 0 — — — 36 0 2001-02 A 32 0 КІ 5 0 КУЄФА 10 0 — — — 47 0 2002-03 A 25 0 КІ 3 0 ЛЧ 14 0 — — — 42 0 2003-04 A 33 1 КІ 2 0 ЛЧ 7 1 СІ+СУ+МКК 1+1+1 0 45 2 2004-05 A 32 0 КІ 2 0 ЛЧ 11 0 СІ 1 0 46 0 2005-06 A 35 3 КІ 3 0 ЛЧ 11 0 — — — 49 3 2006-07 A 30 1 КІ 4 0 ЛЧ 13 0 — — — 47 1 2007-08 A 31 1 КІ 1 0 ЛЧ 8 0 СУ+КЧС 1+2 0 43 1 2008-09 A 12 0 КІ 0 0 КУЄФА 4 1 — — — 16 1 2009-10 A 22 0 КІ 1 0 ЛЧ 1 0 — — — 24 0 2010-11 A 31 2 КІ 2 0 ЛЧ 5 0 — — — 38 2 2011-12 A 1 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СІ 1 0 2 0Усього за «Мілан» 330 9 26 0 99 2 8 0 463 11Усього за кар'єру 399 12 36 0 106 4 8 0 549 16

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Гравець Чемпіон Італії: 2003-04, 2010-11 Володар кубка Італії: 2002-03 Володар Суперкубка Італії: 2004, 2011 Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2002-03, 2006-07 Володар Суперкубка УЄФА: 2003, 2007 Клубний чемпіон світу: 2007 Чемпіон світу: 2006 Чемпіон Європи (U-21): 2000 Тренер Володар Кубка Італії: 2019-20

Примітки

Джерела

Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. Статистика виступів на сайті www.legaseriea.it Дженнаро Гаттузо: «Теперь моя очередь учить других» football.ua