Флоріан Ондерка () — архітектор. Народився в сім'ї теслі Антона ОндеркиŠopák P. Dílo stavitele Antona Onderky do roku 1848 // Časopis Slezského zemského muzea: Vědy historické. — T. 52 (1-3).. Брат чеського архітектора Антона ОндеркиKundmachung // Beilage zur Troppauer Zeitung. — Montag den 16 Jänner, 1843. — № 5. — S. 39.. Прибув до Львова з міста Бяла перед 1837 роком. 1839 розпочав роботи із засклеплення перших ділянок Полтви.Pamiętniki urzędników galicyjskich. — Wydawnictwo Literackie, 1978. — S. 192. Споруджував житлові та громадські будинки у стилі пізнього класицизму з елементами бідермаєру. Остання будівельна активність згадується 1840 року. До 1842-го припинив діяльність через проблеми зі здоров'ям. У Львові в місцевості Софіївка існувала вулиця Ондерки (за іншими даними — площа Ундерки) 1871 року перейменована вул. Лукевича, частина нинішньої вул. Дібровної.Przewodnik po Lwowie / ułożył A. Schneider. — Wyd. drugie. — Lwów: nakł. ks. Gubrynowicza i Schmidta, 1875. — S. XXX;
Роботи Проєкт євангелістської церкви для міста Устронь у Польщі. Будівництво тривало у 1835—1838 роках.Chwałę twą budować // Gazeta Ustrońska. — 23 lutego 2006. — № 8 (749). — S. 6. — ISSN 1231-9651. Вежу добудовано за проектом іншого будівничого у 1860-х.Janik J. Historya ewangielickiego zboru ustrońskiego: ułożona na pamiątkę obchodu 100-letniego jubileuszu w dniu 25 lipca r. 1883. — Cieszyn: Książnica Cieszyńska, 1883. — S. 23. Розпочав засклеплення Полтви в межах Львова. Перекрив ділянки біля готелю Жоржа, готелю Дресснера (у продовження нинішньої вулиці Беринди) і поблизу Скарбківського театру. Придбав частину місцевості Софіївка під Львовом у 1839 році. Заклав парк за костелом святої Софії, спільно з директором міського будівництва Йоганом Зальцманом спорудив там кілька котеджів (не збереглись).Бірюльов Ю. О. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені та призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 6. Будинки № 1, 3, 5 на нинішній вулиці Лисенка у Львові (1839—1840, спільно з Йоганом Зальцманом). Дім військової прокуратури на нинішній площі Соборній у Львові (1838, 1839, спільно з Вільгельмом Шмідом). Заклад для глухонімих на вулиці Личаківській, 35 у Львові (1840).
Примітки
Джерела
Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 26—27. — ISBN 978-83-7543-009-7.