Перицикл — зовнішній шар тканини, що розташовані досередини від ендодерми та утворюють центральний циліндр (стелу).
Перицикл є анатомічною структурою первинної анатомічної будови кореня (у зоні поглинання).
Перицикл складається з одного шару живих паренхімних клітин, що тривалий час зберігають здатність до меристематичного поділу.
За походженням перицикл — шар клітин первинної меристеми. Дає початок бічним кореням, які в процесі подальшого росту проривають первинну кору, виходячи назовні. Такий тип галуження із руйнування покривних тканин бічними осями називають ендогенним. За рахунок клітин перициклу камбій зливається в суцільне кільце і за вторинної будови дає початок радіальним променям паренхіми центрального циліндра кореня, де відкладаються поживні речовини. З клітин перициклу можуть також утворюватися додаткові камбіальні зони, розташовані зовні від центрального циліндра, які забезпечують додаткове потовщення осьових органів.
Джерела Гончаренко І. В. Будова рослинного організму. Морфологія та анатомія рослин. Навчальний посібник. — Суми: Університетська книга, 2004. — 200 с.