Леонід Леонідович Сабанєєв (2 жовтня 1881 — 3 травня 1968) — російський музикознавець, композитор, музичний критик і вчений.
Біографія Леонід Сабанєєв є сином зоолога Леоніда Павловича Сабанєєва. Здобув освіту в Московському університеті на двох факультетах: фізико-математичному, в якому був залишений для підготовки до професорської кафедри, і на природничому. Одночасно слухав лекції на історико-філологічному факультеті і захистив дисертацію на ступінь доктора чистої математики (1905), читав лекції на вищих курсах університету у званні приват-доцента, а з 1918 року — професора. Написав чотири праці з математики, і п'ять з зоології.
Паралельно здобув музичну освіту в Московській консерваторії, де вчився у Павла Шльоцера по фортепіано і Сергія Танєєва по композиції і ряду теоретичних дисциплін.
До 1926 року працював у Москві, був дійсним членом Музичної секції Академії художніх наук у Москві і президентом Асоціації сучасної музики, головою Центральної комісії з поліпшення побуту вчених. Постійно виступав у пресі як музичний критик.
З 1926 року жив в Парижі, де був професором Російської консерваторії імені Рахманінова. Його музикознавчі статті публікувались у газеті «Последние новости», в журналі «Современные записки», а також в іноземних журналах: «Musical Times» (Лондон), «Musica», «Encyclopedia of Chamber Music», «Russian Rewiev», «The Music Quaterly», «Psyche» (Нью-Йорк). Там же написав балет «Авіатріса», який був представлений в Театрі на Єлисейських Полях (1930).
У 1933 році з сім'єю переїхав у Ніццу, де писав музику для фільмів фірми «Гомін». Потім був співробітником «Російської думки» в Парижі, «Нового російського слова» і «Нового журналу» в Нью-Йорку, «Мостів» в Мюнхені. Помер 3 травня 1968 року в віці 86 років, похований на російському православному кладовищі в Ніцці. Всі літературні праці на музичні теми знаходяться в російському архіві Колумбійського університету в Нью-Йорку.
Основні роботи Скрябин. М., 1916; 2-е изд.: М., 1923 Клод Дебюсси. М., 1922 Музыка речи. Эстетическое исследование. М., 1923 Психология музыкально-творческого процесса // Искусство. 1923. № 1 Морис Равель. Характеристика его творческой деятельности и очерк его жизни. М., 1924 Этюды Шопена в освещении закона золотого сечения. Опыт позитивного обоснования законов формы // Искусство. 1925. № 2 Еврейская национальная школа в музыке. М., 1924; переведена на пять языков. История русской музыки. М., 1924; нем. перевод: Lpz, 1926 Всеобщая история музыки. М., 1925 Что такое музыка. М., 1925 Воспоминания о Скрябине. М., 1925 Музыка после Октября. М., 1926 Modern Russian Composers. New York, London, 1927 Александр Абрамович Крейн. М., 1928 С. И. Танеев. Мысли о творчестве и воспоминания о жизни. Париж, 1930 Music For the Films. London, 1935 (пер. С. У. Принга)
Список музичних творів op. 1. Preludes (1902) op. 2. Quatre preludes (1902) op. 3. Deux preludes (1907 — ?) op. 4. Trio-impromptu for piano trio (1907) op. 11. 6 поем op. 12. 3 п'єси (Листок з альбому, Етюд, Прелюдія) Ор. 13 4 фрагменти (для фортепіано) op. 14. 5 Esquisses (1917) op. 15. Соната («a la memorie de Scriabine») (1916—1917) op. 16. Етюд-ноктюрн op. 19, No. 2. Nein ich kann nicht для голосу і фортепіано Ор. 20 Соната для фортепіано, скрипки та віолончелі (1924) Ор. 21 Чакона для органу та оркестру Ор. 22 «Трагічна епопея» для оркестру (1928) Ор. 23 Варіації на тему Скрябіна Балет «Авіатріса» (L'Aviatrice) (1928 — ?) Симфонічна поема «Морська блакить» (Flots d'azur) (1936) «Апокаліпсис» (для солістів, хору, оркестру і органа) (1940 ?) Безліч романсів (у тому числі і на власні вірші), фортепіанні мініатюри Музика до кінофільмів
Примітки
Посилання Сабанеев Л. Л. Воспоминания о России . — М.: Классика-XXI, 2005. — 268 с., ил. (с приложениями) Larry Sitsky, Music of the Repressed Avant-garde 1900—1929 Ноти на сайті UR Research Penn State