Бійня в школі «Колумбайн» () — масове вбивство в старшій школі «Колумбайн» переписної місцевості Коламбайн штату Колорадо, одне з найбільших масових вбивств у школах США. 20 квітня 1999 року двоє учнів школи, Ділан Кліболд та Ерік Гарріс, із застосуванням вогнепальної зброї вбили 13 людей (12 учнів та 1 вчителя) та поранили ще 21, після чого вчинили самогубство. В 2025 році через сепсис від отриманих поранень померла 14-та жертва. Трагедія у «Колумбайні» набула широкого резонансу у суспільстві й викликала суперечки про необхідність посилення контролю над вогнепальною зброєю у США. У центрі суспільної уваги опинились також питання шкільних відносин, цькування, молодіжних субкультур тощо.

Нападники

Ерік Гарріс Ерік Девід Гарріс народився у Вічиті, штат Канзас, 9 квітня 1981 року. Сім'я Гаррісів часто переїжджала, оскільки батько Гарріса був транспортним пілотом ВПС США. Його мати була домогосподаркою. Сім'я переїхала з Платтсбурга, штат Нью-Йорк, до Літтлтона, штат Колорадо, в липні 1993 року, коли його батько вийшов у відставку.

Перші три роки сім'я Гаррісів жила в орендованому житлі в районі Літтлтона. У цей час Гарріс навчався у середній школі Кена Керіла, де познайомився з Кліболдом. У 1996 році родина Гаррісів придбала будинок на південь від школи «Колумбайн». Старший брат Гарріса навчався у коледжі при Університеті Колорадо в Боулдері.

Ділан Кліболд Ділан Беннет Кліболд народився в Лейквуді, штат Колорадо, 11 вересня 1981 року. Його батьки були пацифістами і відвідували лютеранську церкву разом зі своїми дітьми. І Ділан, і його старший брат Байрон відвідували уроки конфірмації відповідно до лютеранської традиції. Як і його старший брат, Кліболд був названий на честь відомого поета – у його випадку, драматурга Ділана Томаса.

У родинному домі Кліболди також дотримувалися деяких ритуалів, що відповідали єврейській спадщині діда Кліболда по материнській лінії. Кліболд навчався у початковій школі Нормандії в Літтлтоні, штат Колорадо, у першому та другому класах, а потім перевівся до початкової школи Губернаторського ранчо, де став учасником програми ВУВІП («Виклик учням з високим інтелектуальним потенціалом»; англ. CHIPS) .

Підґрунтя трагедії

Ерік Гарріс і Ділан Кліболд були досить непримітними учнями в школі «Колумбайн». Обидва мали доволі високий рівень інтелекту, добре навчалися, але тривалий час були об'єктами цькування з боку більш популярних та сильних учнів. До скоєння цього злочину Гарріс і Кліболд вже притягалися до відповідальності за дрібну крадіжку електронного обладнання, але суд обмежився умовними термінами покарання. Обидва хлопці захоплювалися відеогрою Doom і на вебсайті, створеному Еріком Гаррісом як додаток до гри, обидва висловлювали свої думки й наміри, зокрема стосовно ненависті до школи «Колумбайн» і погрози щодо певних учнів. Захоплення культом насильства та відверте презирство до норм суспільної моралі обидва учні неодноразово висловлювали на відео, а також у шкільних творах, які залишилися поза увагою адміністрації школи та батьків. Численні погрози на адресу інших учнів і скарги інших батьків у поліцію теж були проігноровані. Задуми скоїти масове вбивство у школі обидва учні методично підготовлювали тривалий час, складали плани, готували зброю, тренувалися її використовувати. У журналах майбутня бійня порівнювалася з терактом в Оклахомі та пожежею в секті Гілки Давидової в Техасі, які сталися 19 квітня. Дата стрілянини збіглася з днем народження Адольфа Гітлера, однак злочинці планували напад на день раніше й тільки через технічні проблеми з вибухівкою та намір придбати більше боєприпасів вирішили відкласти на 20 квітня.

Зброя

Вогнепальна зброя

За кілька місяців до нападів Гарріс і Кліболд придбали дві вогнепальні рушниці калібру 9 мм і дві рушниці 12-го калібру. У Гарріса був карабін Hi-Point 995 з тринадцятьма магазинами на 10 набоїв і помпова рушниця Savage-Springfield 67H. Кліболд використовував 9-мм напівавтоматичний пістолет Intratec TEC-9 з одним магазином на 52, одним на 32 і одним на 28 набоїв і двоствольну рушницю Stevens 311D. Дробовик Гарріса був обрізаний приблизно до 26 дюймів (660 мм), а Кліболд вкоротив довжину свого дробовика до 23 дюймів (580 мм), що є кримінальним злочином згідно з Національним законом про вогнепальну зброю США.

22 листопада 1998 року їхня подруга Робін Андерсон придбала карабін і дві рушниці для пари на виставці зброї в Таннері, оскільки вони були занадто юними, щоб легально придбати зброю самостійно. Після нападу вона сказала слідчим, що вважала, що пара хотіла отримати зброю для стрільби по мішенях, і заперечила, що їй було відомо про їхні плани. В обмін на допомогу слідству, Андерсон не були пред'явлені звинувачення.

Гарріс і Кліболд працювали на півставки в місцевій піцерії «Блекджек Піца». Через Філіпа Дюрана, свого колегу, Кліболд купив пістолет TEC-9 у Марка Мейнса за 500 доларів на іншій виставці зброї 23 січня 1999 року. Після різанини Мейнс і Дюран були притягнуті до кримінальної відповідальності. Кожному з них було пред'явлено звинувачення у передачі зброї неповнолітньому і володінні обрізом. Манес і Дюран були засуджені в цілому до шести років і чотирьох з половиною років ув'язнення відповідно.

Холодна зброя Поміж іншого Гарріс і Кліболд були озброєні ножами, але слідчі не вважають, що вони використовували їх під час різанини. У Гарріса на поясі був ніж для взуття, а на тильній стороні щиколотки – ніж-мачете «Хайбер-пасс», прикріплений скотчем. На руків'ї обох було викарбувано літеру «R», що відсилало до псевдоніму Гарріса «REB», а на піхвах мачете – свастика. Кліболд мав ніж «Кобра», прикріплений до поясу з лівого боку, а також складаний ніж у правій кишені.

Вибухові пристрої Окрім вогнепальної зброї, складний і ретельно спланований напад включав кілька саморобних вибухових пристроїв. Гарріс і Кліболд виготовили загалом 99 одиниць вибухівки, серед яких були трубчасті бомби, картриджі з вуглекислим газом, наповнені порохом (так звані «цвіркуни»), пляшки із запалювальною сумішшю та балони з пропаном, переобладнані під бомби. Пропанові бомби були використані в кафетерії, машинах стрільців та в інших місцях, призначених для відволікання уваги. Для підпалу використовували сірники, гарматні запали, макети ракетних запалів, а також таймери, зроблені з механічних будильників для пропанових бомб. Під час масового вбивства стрільці носили на передпліччях сірники, приклеєні скотчем, щоб легко підпалювати трубчасті бомби і бомби з CO2.

Гарріс також експериментував з напалмом і вигадав щось на кшталт рюкзака-вогнемета. Вони обидва намагалися переконати іншого друга і колегу, Кріса Морріса, який був частиною «Тренчкот мафії», зберігати напалм у себе вдома, але той відмовився. Гарріс також намагався завербувати його як третього стрільця, але коли йому за це дорікнули, він віджартувався.

Особистий вебсайт Гарріса містив інструкції з виготовлення трубчастих бомб і пляшок із запалювальною сумішшю, а також з широкого використання шрапнелі. Батько Гарріса одного разу знайшов одну з його трубчастих бомб. Кліболд налякав своїх колег, одного разу принісши трубчасту бомбу на роботу.

Нападники мали у своєму розпорядженні вісім балонів з пропаном, перероблених на бомби. У вихідні перед стріляниною Гарріс і Кліболд купили два балони з пропаном та інші матеріали в будівельному магазині. Вранці в день нападу вони купили ще шість балонів з пропаном. О 9:12 Гарріса зафіксувала камера спостереження заправки Texaco, коли він купував балон з пропаном Blue Rhino. Обидві бомби в кафетерії складалися з одного 9-кілограмового балона, прикріплених до нього трубчастих бомб і каністр з бензином, що стояли поруч.

Окрім цього було спроєктовано автомобільні бомби, що були виготовлені з двох 9-кілограмових балонів з пропаном, трубчастих бомб і різних ємностей, наповнених бензином, які були розкидані по автомобілях юнаків. Вісім трубчастих бомб були розміщені в машині Кліболда і одна в машині Гарріса.

Перебіг подій Основною метою злочинців було вбити якомога більше людей у школі, тому 20 квітня 1999 року об 11:10 ранку в студентській їдальні вони залишили два саморобні вибухові пристрої. Якби пристрої вибухнули за їхнім планом під час обідньої перерви, кількість загиблих у школі сягнула б декількох сотень. Вибуху, однак, не сталося, і Кліболд і Гарріс повернулися до школи і відкрили вогонь по учнях. Перші жертви загинули у коридорах та перед входом до школи. Більшість, однак спочатку не сприйняли стрілянину серйозно і вважали, що студенти старших класів знімали фільм або використовували спеціальні ефекти, які нагадували постріли та вибухи.

Тим часом Гарріс і Кліболд продовжували йти коридорами школи і стріляли без розбору по учнях та вчителях школи. У коридорі школи був смертельно поранений черговий учитель, який намагався врятувати учнів, які в паніці розбігалися по класах та коридорах. Об 11:29 стрілянина продовжилася у бібліотеці, де Кліболд і Гарріс сміючись та глузуючи з поранених та переляканих учнів полювали на тих, хто ще залишився живий. Через розбите вікно бібліотеки вогонь також вівся по учнях які втікали зі школи, а також по поліцейських які прибували на місце злочину. У бібліотеці вони також підірвали декілька невеликих вибухових пристроїв, щоб виманити інших учнів зі своїх схованок. Загалом за 7 хвилин перебування у бібліотеці Гарріс і Кліболд вбили 10 учнів і поранили ще 12 інших. 32 іншим однак вдалося врятуватися.

Принаймні двох учнів вбивці залишили живими. Ще до початку вбивств, одному з друзів Гаріс наказав повертатися додому і не йти до школи, іншому вже під час стрілянини в бібліотеці Кліболд дозволив втекти. Об 11:44 Кліболд і Гарріс увійшли до шкільної їдальні, де намагалися знову підірвати вибуховий пристрій, який не спрацював раніше. Із застосуванням іншої вибухівки їм вдалося частково підірвати один з пристроїв і в їдальні спалахнула пожежа. Близько 12:05 двоє вбивць повернулися до бібліотеки, звідки почали стріляти по поліцейських, що оточували школу. О 12:08 згідно з планом, Гарріс і Кліболд застрелилися у бібліотеці. Лише за 46 хвилин стрілянини від куль загинуло 12 учнів та 1 вчитель, 24 інших отримали різні ступені поранення.

Встановлення бомб У вівторок вранці, 20 квітня 1999 року, Гарріс і Кліболд принесли до їдальні дві спортивні сумки. У кожній сумці були пропанові бомби, які мали вибухнути під час обідньої зміни, що розпочалася об 11:15. Два рюкзаки з трубчастими бомбами, аерозольними балончиками і маленькими пропановими бомбами були також розміщені в полі приблизно в 5 кілометрах на південь від школи і 3 кілометрах на південь від пожежної станції. Бомби мали відволікти увагу пожежників і співробітників аварійних служб від школи. Здетонували лише трубчасті бомби та один з аерозольних балончиків, що спричинило невелику пожежу, яку швидко загасили пожежники. Вибухівка здетонувала після того, як її перемістили. Вибухотехніки негайно оглянули бомби і повідомили поліцію в школі про можливість використання пристроїв з активаторами руху.

Гарріс і Кліболд переодягнулися і окремо один від одного повернулися до школи. Гарріс припаркував свій автомобіль на стоянці для молодших школярів, а Кліболд – на сусідній стоянці для старшокласників. Шкільна їдальня була їхньою головною ціллю. Їдальня мала довгу зовнішню віконну стіну, двері на першому поверсі і знаходилася на північ від парковки для старшокласників. Бібліотека була розташована над їдальнею на другому поверсі. У кожній машині були бомби.