То́ні Кро́ос (; 4 січня 1990, Грайфсвальд) — німецький футболіст, півзахисник, у минулому гравець іспанського клубу «Реал Мадрид» і збірної Німеччини.
Клубна кар'єра Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Грайфсвальдер», «Ганза» та «Баварія».
У дорослому футболі дебютував 2007 року виступами за команду клубу «Баварія», в якій провів два сезони, взявши участь у 19 матчах чемпіонату. Паралельно виступав за другу команду «Баварії», яка змагалася у регіональній лізі, а згодом — у третій Бундеслізі.
У лютому 2009 року на умовах оренди перейшов до леверкузенського «Баєра», в команді якого відразу ж отримав постійне місце у стартовому складі.
До «Баварії» повернувся 2010 року і відразу почав отримувати ігровий час. Починаючи зі свого другого сезону після повернення вже став гравцем основного складу мюнхенської команди.
17 липня 2014 року, після тріумфу збірної Німеччини на тогорічному чемпіонаті світу, Крооса, який провів у складі майбутніх чемпіонів світу усі матчі турніру, підписав іспанський «Реал Мадрид». Суму трансферу не було оголошено, проте вона оцінювалася у розмірі 24-30 мільйонів євро. У складі іспанського гранда відразу став стабільним гравцем стартового складу, протягом 2015—2018 років став співавтором непересічного досягнення, допомігши «вершковим» тричі поспіль виходити переможцями Ліги Чемпіонів УЄФА.
Наприкінці травня 2024 року Кроос оголосив, що завершить ігрову кар'єру влітку 2024 року після чемпіонату ЄвропиComunicado Oficial: Toni Kroos. У своєму останньому сезоні за «Реал» учетверте став чемпіоном Іспанії і уп'яте з «Реалом» (і вшосте загалом) виграв Лігу чемпіонів. У фіналі Ліги чемпіонів проти «Боруссії» (Дортмунд) (2:0) зіграв 85 хвилин і відзначився гольовим пасом на Дані Карвахаля на 74-й хвилині матчу1 Jun 2024 Final, Wembley Stadium, Borussia Dortmund 0-2 Real Madrid. Разом з партнерами по клубу Начо, Модричем і Карвахалем повторив рекорд нападника «Реала» 50-х-60-х років Франсіско Хенто, який першим виграв Кубок чемпіонів шість разівКроос, Модріч, Начо та Карвахаль поповнили "клуб Хенто", вигравши шосту Лігу чемпіонів https://football24.ua/liga_chempioniv_tag50824/.
Виступи за збірні 2005 року дебютував у складі юнацької збірної Німеччини, взяв участь у 39 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 21 забитим голом.
З 2008 року залучався до складу молодіжної збірної Німеччини. На молодіжному рівні протягом трьох років зіграв у 10 офіційних матчах, забив 2 голи.
2010 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини. Того ж року був учасником чемпіонату світу у ПАР, на якому німецька команда здобула бронзові нагороди, а Кроос виходив на поле у чотирьох матчах, щоправда, кожного разу на заміну ближче до їх завершення.
На Євро-2012 також був здебільшого резервним гравцем збірної, в іграх групового етапу виходив на поле після 80-ї хвилини аби освіжити гру команду й утримати бажаний рахунок. Лише у програному Італії півфіналі провів на полі увесь матч.
А ось на чемпіонаті світу 2014, на якому німецька команда учетверте в історії здобула чемпіонський титул, вже був гравцем основного складу, виходячи на поле з перших хвилин протягом усієї турнірної дистанції. Був одним із співавторів розгромної перемоги з рахунком 7:1 над господарями турніру бразильцями, відзначившись у цій грі «дублем».
Від першої до останньої хвилини провів усі матчі збірної Німеччини й на чемпіонаті Європи 2016 року, на якому вона поступилася лише на стадії півфіналів збірній Франції.
4 червня 2018 року був включений до заявки національної команди для участі у своїй третій світовій першості — тогорічному чемпіонаті світу в Росії.
Після завершення чемпіонату Європи 2020 (який відбувся в 2021 році), де Німеччина вибула в 1/8 фіналу, Кроос оголосив у своїх соцмережах про завершення кар'єри в національній збірнійКроос завершив кар'єру у збірній Німеччини.
У лютому 2024 року гравець оголосив про своє повернення в збірну заради участі у домашньому чемпіонаті ЄвропиКроос оголосив про повернення у збірну Німеччини. У березні того ж року зіграв у товариських матчах проти Франції (2:0) і Нідерландів (2:1), в кожному з яких відзначився асистомСтатистика на transfermarkt.co. 14 червня 2024 року вийшов у основі збірної в матчі-відкриття Євро-2024 проти Шотландії, що завершився впевненою перемогою німців з рахунком 5:1Germany 5-1 Scotland, 14 Jun Group stage.
Статистика виступів Статистика клубних виступів
СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2007-08 «Баварія» II РЛ 12 3 — — — — — — — — — 12 3 2008-09 3Л 1 1 — — — — — — — — — 1 1Усього за «Баварію II» 13 4 — — — — 13 4 2007-08 «Баварія» БЛ 12 0 КН 2 0 КУЄФА 6 1 — — — 20 1 2008-09 БЛ 7 0 КН 1 1 ЛЧ 1 0 — — — 9 1 лют. 2009 «Баєр 04» БЛ 10 1 КН 3 0 — — — — — — 13 1 2009-10 БЛ 33 9 КН 2 0 — — — - — — 35 9Усього за «Баєр» 43 10 5 0 — — 48 10 2010-11 «Баварія» БЛ 27 1 КН 3 1 ЛЧ 7 1 — — — 37 3 2011-12 БЛ 31 4 КН 6 1 ЛЧ 14 2 — — — 51 7 2012-13 БЛ 24 6 КН 3 0 ЛЧ 9 3 — 1 0 37 9 2013-14 БЛ 29 2 КН 6 1 ЛЧ 12 1 — 4 0 51 4Усього за «Баварію» 130 13 21 4 49 8 5 0 205 25 2014-15 «Реал Мадрид» ЛЛ 36 2 КІ 2 0 ЛЧ 12 0 — 5 0 55 2 2015-16 ЛЛ 32 1 КІ 0 0 ЛЧ 12 0 — — — 44 1 2016-17 ЛЛ 29 3 КІ 5 0 ЛЧ 12 1 — 2 0 48 4 2017–18 ЛЛ 27 5 КІ 0 0 ЛЧ 12 0 СУ+СІ+КЧС 1+2+1 0+0+0 43 5 2018–19 ЛЛ 28 0 КІ 4 0 ЛЧ 8 1 СУ+КЧС 1+2 0 43 1 2019–20 ЛЛ 35 4 КІ 2 0 ЛЧ 6 1 СІ 2 1 45 6 2020–21 ЛЛ 28 3 КІ 1 0 ЛЧ 12 0 СІ 1 0 42 3 2021–22 ЛЛ 28 1 КІ 3 0 ЛЧ 12 2 СІ 2 0 45 3 2022–23 ЛЛ 30 2 КІ 5 0 ЛЧ 12 0 СІ+СУ+КЧС 2+1+2 0 52 2 2023–24 ЛЛ 33 1 КІ 1 0 ЛЧ 11 0 СІ 2 0 47 1Усього за «Реал» 306 22 23 0 109 5 26 1 464 28Усього за кар'єру 489 49 49 4 158 12 31 1 728 67
Статистика виступів за збірну Станом на 9 червня 2018 року
Досягнення
Командні «Баварія» Чемпіон Німеччини (3): 2007-08, 2012-13, 2013-14 Володар кубка Німеччини (3): 2007-08, 2012-13, 2013-14 Володар Кубка німецької ліги: 2007 Володар Суперкубка Німеччини (2): 2010, 2012 Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1): 2012-13 Переможець Суперкубка УЄФА (1): 2013 Переможець Клубного чемпіонату світу (1): 2013
«Реал Мадрид» Чемпіон Іспанії (4): 2016-17, 2019-20, 2021-22, 2023-24 Володар кубка Іспанії (1): 2022–23 Володар Суперкубка Іспанії (4): 2017, 2019, 2021, 2023 Переможець Суперкубка УЄФА (4): 2014, 2016, 2017, 2022 Переможець Ліги Чемпіонів УЄФА (5): 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2021-22, 2023-24 Переможець Клубного чемпіонату світу (5): 2014, 2016, 2017, 2018, 2022
Міжнародні Німеччина Чемпіон світу (1): 2014 Бронзовий призер чемпіонату світу: 2010
Особисті Збірна Світу ФІФА (3): 2014, 2016, 2017 Найкращий плеймейкер за версією IFFHS (1): 2014 Золотий м'яч Чемпіонату світу U-17 (1): 2007 Найкращий гравець Чемпіонату Європи з футболу (U-17): 2006 Найкращий бомбардир Чемпіонату Європи з футболу (U-17): 2007
Примітки
Посилання
Профіль гравця на TransferMarkt , , Статистика виступів на сайті national-football-teams.com Статистика на сайті www.footballdatabase.eu