Географія
Осака розташована в західній частині префектури Осака, у центрі острова Хоншю. Місто має вихід до Внутрішнього Японського моря. Рельєф Осаки рівнинний. Найвища точка — гора Нова Цурумі в районі Цурумі, висотою м. Найничжа точка — місцевість Яматода в районі Ніші-Йодоґава, розташована - над рівнем моря. Площа міста становить км².
Осака розкинулася на двох плато та алювіальній рівнині. Плато лежать східніше центру міста. Найбільше з них — Уемачі, плато раннього плейстоцену, довжиною 12 км. Воно простягається з півночі на південь, від району Осацького замку до святилища Сумійоші. Друге менше плато Абіко сформувалося у пізньому плейстоцені. Воно має довжину 8 км і тягнеться зі сходу на південь, від кургану Кацуяма до річки Ямато.
Осацька алювіальна рівнина утворилася внаслідок нагромадження осадів в дельті річок Йодо (淀川、よどがわ)та Ямато, що впадають до Осацької затоки Внутрішнього Японського моря. Ця рівнина займає більшу частину міста. Річка Йодо є головною водною артерією Осаки і тече в північній частині. У гирлі вона розділяється на декілька рукавів, що утворюють дельту, — річки Кандзакі, Темма, Нея, Доджіма, Тоса-Хорікава, Аджі, Шірінаші, Кідзу. У ранньому новому часі містяни сполучили ці рукави численними каналами, так що Осаку називали «Водяною столицею». Річки сприяли розвитку міської торгівлі і транспорту, але неодноразово ставали причиною повеней. Вони припинилися після спорудження 1909 року дренажного каналу — річки Нова Йодо. Друга найбільша річка міста — Ямато тече на півдні Осаки й виконує роль її південного кордону. Історично річка Ямато зливалася разом із Йодо на півночі міста, проте 1704 року її русло змінили на сучасне для профілактики повеней. Ґрунт дельти річок Йодо і Ямато складається з слабкого піску і м'якої глини. До нового часу в місті були часті обвали ґрунту через риття колодязів та добуття підземних вод.
Клімат Осака належить до кліматичної зони Внутрішнього Японського моря. Клімат у місті вологий субтропічний. Середня річна температура в Осаці за 1981–2010 роки становила +16,9 °C. Літо, зазвичай, спекотне, а зима — відносно тепла. Сніг випадає дуже рідко. Середній річний атмосферний тиск становив hPa. Кількість опадів незначна — мм за 1981–2010 роки. Найбільш дощовою порою року літо і початок осені. У місті дує переважно західний або північно-східний вітер. Його середня річна швидкість — м/с. Вітер часто приносить до Осаки дим з набережного промислового району та північного промислового району Йодоґава, що спричиняє забруднення повітря і смогІнокі К. Осака // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994–1997..
Історія
Сучасна місцевість у якій знаходиться місто Осака здавна називалася «Наніва» (難波, 浪華, 浪花). Ця назва збереглася у іменах центральних районів міста — Наніва і Намба. За правління імператора Котоку (596–654) у Наніві знаходився імператорський палац, а саме місце було столицею Японії. Воно розташовувалося на перетині важливих торгових шляхів: морського по Внутрішньому японському морю до західних земель країни та материка, і суходольного, який вів до земель регіону Канто через сучасне Кіото.
Згідно з першими японськими історичними хроніками «Кодзікі» і «Ніхон Сьокі», саме у районі сучасної Осаки, у 663 році до н. е. біля дельти річки Йодо, висадилися перші яматоські завойовники, які зламали опір тубільних племен і заснували у сусідній провінції державу Ямато — перше японське державне утворення. Через тисячоліття, у 638 році, імператор Темму заснував у місцевості Наніва місто. У 7—8 століттях воно ставало резиденцією кількох імператорів, а відповідно — столицею країни. На початку 8 століття центр держави було перенесено до міста Нара, однак Наніва залишалася найбільшим комерційним містом і міжнародним портом Японії. Проте у середньовіччі розвиток міста майже припинився, що спричинило його занепад на початку 15 століття.
У 1496 році у районі сучасної Осаки, на руїнах стародавніх імператорських палаців, було збудовано монастир Ісіяма Хонґандзі, який став центром секти Дзьодо сінсю. Навколо монастиря виникло величезне місто, яке відтоді отримало назву «Малий узвіз» — Осака (小坂), яка згодом перетвориться у сучасну назву «Великий узвіз» — Оосака (大坂, 大阪). У 1580 році монастир і місто, були зруйновані війною між буддистськими сектантами і Одою Нобунаґою, однак за чотири роки на їх місці постав новий замок і місто, яке звів наступник Нобунаґи, Тойотомі Хідейосі.
У 17—19 століттях Осака була головним торговельним центром країни. На противагу іншим містам Японія, у яких мешкали переважно самураї і міщани, в Осаці проживали переважно купці. Місто перетворилося на «всеяпонський банк», кредиторами якого були майже всі сьоґуни країни і володарі провінцій. Торгівля сприяла розквіту мистецтва, зокрема гравюр укійо-е та театру для простолюдинів кабукі та бунраку.
У 19—20 столітті Осака була важливим індустріально-військовим центром, за що постраждала від американських бомбардувань під час другої світової війни.
Осака отримала статус міста 1 квітня 1889 року. Імператор Мейджі надав їй своїм рескриптом статус міста державного значення 1 жовтня 1911 року. У повоєнній Японії цей статус було затверджено урядовим указом 1 вересня 1956 року.
Економіка
Прибутки міста Осака за 2009 рік склали млн єн, а витрати — млн єн. Загальний прибуток усіх мешканців міста склав млн єн.
Первинний сектор Станом на 1 грудня 2010 року в Осаці існувало 468 сільських господарств. Площа орних земель становила га. Станом на 2008 рік в місті працювало 67 підприємств, що займалися виловом і переробкою морських продуктів.
Вторинний сектор Станом на 2009 рік в Осаці було зареєстровано підприємств, на яких було зайнято осіб. У 2010 році в місті нараховувалося промислових підприємств та заводів, де працювало . Прибуток цих підприємств вторинного сектора становив близько млн єн.
Третинний сектор Станом на 1 червня 2007 року в Осаці працювало підприємств гуртової торгівлі, де було зайнято осіб. Ці підприємства продали за рік товарів на суму млн єн. Кількість підприємств, що працювали у сфері роздрібної торгівлі, становила . У них було задіяно . Сума річних продажів цих підприємств становила млн єн.
Населення Чисельність населення в Осако почали фіксувати з 1873 року, ще з епохи Мейдзі. Великий землетрус Канто спричинив масову міграцію до Осако між 1920 і 1930 роками, і місто стало найбільшим містом Японії в 1930 році з населенням 2 453 573 осіб, що перевищувало навіть Токіо, населення якого становило 2 070 913 осіб. Чисельність населення досягла піку у 1940 році, післявоєнний пік був зафіксовано в 1965 році — 3 156 222 особи, але відтоді продовжувала зменшуватися, оскільки мешканці переїжджали в передмістя. Станом на 1 жовтня 2011 року населення становило осіб, густота населення — осіб/км². Кількість господарств — . 1 жовтня 2020 року згідно з даними перепису населення Японії, в Осако проживало 2 752 024 осіб, густота населення — 12 216 осіб/км².
Освіта Кількість освітніх закладів на 1 травня 2011 року. Дитсадки: 204 Початкові школи: 306 Молодші середні школи: 154 Старші середні школи: 94 Спецшколи: 13 Коледжі: 8 Університети: 11
Охорона здоров'я Кількість оздоровчих закладів на 1 жовтня 2009 року. Лікарні: 189 Медпункти, клініки, стоматологічні кабінети, тощо: 5562 Кількість лікарів: осіб (включно з тими, хто працює на пів-ставки) Кількість місць у лікарнях:
Адміністративний поділ
Осака поділяється на 24 райони: НазваКанджіНаселенняПлоща в км2Густота населення на км2Мапа Осаки 1Абено-ку107,0005.9918,440 2 Асахі-ку 90,8546.3214,376 3 Чуо-ку 100,9988.8711,386 4 Фукушіма-ку 78,3484.6716,777 5 Хігашінарі-ку 83,6844.5418,433 6 Хігашісумійоші-ку 126,7049.7512,995 7 Хігашійодогава-ку 176,94313.2713,334 8 Хірано-ку 193,28215.2812,649 9 Ікуно-ку 129,6418.3715,489 10 Джото-ку 167,9258.3820,039 11 Кіта-ку (адміністративний центр) 136,60210.3413,211 12 Конохана-ку 65,08619.253,381 13 Мінато-ку 80,7597.8610,275 14 Міякоджіма-ку 107,5556.0817,690 15 Наніва-ку 74,9924.3917,082 16 Ніші-ку 103,0895.2119,787 17 Нішінарі-ку 108,6547.3714,743 18 Нішійодогава-ку 95,96014.226,748 19 Суміное-ку 120,62920.615,853 20 Сумійоші-ку 153,4259.4016,322 21 Тайшьо-ку 62,8729.436,667 22 Тенноджі-ку 80,8304.8416,700 23 Цурумі-ку 111,5018.1713,648 24 Йодогава-ку 182,25412.6414,419
Транспорт Міжнародний аеропорт Кансай Вокзал Осака
Культура
Історичні пам'ятки Осацький замок Резервація Каваґучі Школа Текі Руїни палацу Наніва Волость Хірано Замок Хорі
Монастирі Монастир Шітенно Павільйон Шьоман Монастир Дайненбуцу Монастир Абіко-Каннон Монастир Ішшін Монастир Тайю Монастир Ходзен
Музеї Осацький історичний музей Осацький музей мистецтв Національний музей міжнародного мистецтва Музей Ітокі Музей Едзакі Ґліко Осацький науково-технологічний музей Осацький музей побуту Осацький міжнародний центр миру Осацький музей каналізації Осацький науковий музей Осацький міський музей історії природи Музей головної башти Осацького замку Музей сучасного транспорту Дитячий музей науки Музей монетного двору Осацький музей східної кераміки Музей японських ремесел
Святилища Святилище Сумійоші Осацьке святилище Темман Святилище Імамія-Ебісу Святилище Цунашікітен Святилище Кумата
Церкви Осацький собор святої Марії (католицька) Осацька церква ОЦХЯ (протестантська) Нанівська церква ОЦХЯ (протестантська)
Інше Зоопарк Тенноджі Осацький акванаріум Осацький ботанічний сад Персоналії Іхара Сайкаку (1642—1693) — японський письменник, поет періоду Едо Маргарет Роулінгс (1906—1996) — англійська акторка Ямада Ісудзу (1917—2012) — японська акторка театру та кіно Кьо Мачіко (1924—2019) — японська акторка Комацу Сакьо (1931—2011) — японський письменник-фантаст.
Міста-побратими Чикаго, США Гамбург, Німеччина Сан-Франциско, США Сан-Паулу, Бразилія Шанхай, КНР Мельбурн, Австралія Мілан, Італія Санкт-Петербург, Росія Дубаї, ОАЕ Міста з якими укладено угоди про дружбу та співпрацю: Будапешт, Угорщина Буенос-Айрес, Аргентина Пусан, Республіка Корея Дніпро, Україна Осака також має ряд декілька портів-побратимів та низку міст бізнесових партнерів.
Див. також 7434 Осака — астероїд, названий на честь міста. Умеда — великий комерційний, діловий, торговий і розважальний район міста. Наканошіма
Примітки
Джерела та література
Посилання
Офіційна сторінка міста Осака Туристичний путівник по Осаці