Анато́лій Дністрови́й (справжнє ім'я Анатолій Олександрович Астаф'єв; 30 липня 1974, Тернопіль) — український есеїст, прозаїк, поет, художник.

Біографія і творчість

Анатолій Дністровий народився 30 липня 1974 року у місті Тернопіль. Син поета і літературознавця, професора, доктора філологічних наук Олександра Астаф'єва. Засновник і учасник літературної групи «Друзі Еліота» (1993—1996). Входив до Асоціації українських письменників (з 1998 до 2017 року, вийшов за власним бажанням).

Член Українського ПЕН.

Навчався в середній школі № 20 м. Тернопіль. Там же закінчив професійно-технічне училище № 2 (1991), історико-філологічний факультет Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя (1997) та аспірантуру на кафедрі філософії Київського національного аграрного університету (2000). На філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка захистив дисертацію, присвячену розумінню історії представниками українського радикального націоналізму (2000). Кандидат філософських наук (2001).

У різні роки викладав в Національному аграрному університеті (асистент кафедри філософії, 1997—2000), Київському національному університеті ім. Тарас Шевченка (гостьовий доцент Інституту філології, 2003—2004, 2013—2014), Університеті Масарика (читав спецкурс на українознавчому відділенні; Брно, 2021). Працював у Національному інституті стратегічних досліджень (відділ етнополітики, заступник керівника відділу, 2001—2005; відділ гуманітарної політики, керівник сектору культурологічних досліджень, 2013—2015), аналітиком і спічрайтером у політичних проєктах, у журналі «Український тиждень» (керівник спецпроєктів, редактор культури, 2009—2011), піар-директором видавництва «Грані-Т» (2011—2012).

Анатолій Дністровий працює на межі контркультури та міської прози з виразною соціальною та психологічною складовою. Останнім романам притаманна посилена есеїстичність. Дністровий став відомим передусім своєю молодіжною трилогією — романи «Місто уповільненої дії» (2003, друге видання — 2021), «Пацики» (2005, друге видання — 2011, третє видання — 2020), «Тибет на восьмому поверсі» (2005, друге видання — 2013). Не меншої популярності набув його роман «Дрозофіла над томом Канта» (2010). Мовна амплітуда прози Дністрового (кримінальне арґо, молодіжний сленг) були широко використані в укладанні низки лінгвістичних словників, зокрема професором, доктором філологічних наук, Лесею Ставицькою («Короткий словник жаргонної лексики української мови», Київ: Критика, 2003, «Українська мова без табу: словник нецензурної лексики та її відповідників», Київ: Критика, 2008).

Іншими складовими творчості є поетичний доробок (найвдалішою критики відзначають верліброву частину, експериментування з ретроурбанізмом та культурною пам'яттю; збірки «Покинуті міста», 2004; «Черепаха Чарльза Дарвіна», 2015) і чималий корпус есеїстики, ключовими лініями якої переважно є літературознавство і філософія творчості (книги «Автономія Орфея», «Письмо з околиці»), політико-філософська публіцистика на есеї про ліберальну демократію (книга «Злами й консенсус»), націоналізм.

Дністровий перекладав із німецької, чеської, білоруської мов (Георг Тракль, Йозеф Вайнгебер, Пауль Целан, Готфрід Бенн, Гергард Фріч, Вітезслав Незвал, Алесь Рязанов). Окремі поетичні та есеїстичні твори Дністрового перекладали англійською, італійською, чеською, словацькою, польською, сербською, німецькою, вірменською, білоруською та російською мовами.

Як співавтор брав участь у розробці та написанні низки прогнозно-аналітичних документів Національного інституту стратегічних досліджень: аналітичних доповідей «Проблеми та пріоритети модернізації української культурної політики» (Київ: НІСД, 2014), «Україна та проект „Русского мира“» (Київ: НІСД, 2014), «Системна криза в Україні: передумови, ризики, шляхи подолання» (Київ: НІСД, 2014), колективної монографії «Донбас і Крим: ціна повернення» за редакції В.Горбуліна (Київ: НІСД, 2015).

У 2015—2016 роках очолював аналітичну групу Голови Верховної Ради України, в 2017—2019 роках учасник урядової піар-кампанії (спічрайтінг, інформаційна аналітика).

У 2013 році дебютував як художник, спершу викладаючи на своїй сторінці у Facebook фотографії картин, а згодом роблячи персональні виставки.

На платформі YouTube має персональний канал «Анатолій Дністровий».

Серед особистих зацікавлень письменника є світова поезія, антисистемна філософія, соціологія, рибальство, вестерни, живопис.

У травні 2022 року долучився до Сил оборони України. Офіцер.

Видання, публікації

Поетичні збірки

«Проповідь до магми» (Київ: Гранослов, 1998) «На смерть Кліо» (Київ: Смолоскип, 1999) «Спостереження» (Київ: Нова деґенерація, 1999) «Жовта імла» (Донецьк: Норд-пресс, 2001) «Покинуті міста» (Хмельницький — Київ, 2004) «Хроніка друкарської машинки» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2009) «Черепаха Чарльза Дарвіна: Вибрані поезії, поеми, переклади, есеї» (Чернівці: Книги-XXI", 2015) «Гармидер у Дніпрі. Вірші для дітей» (Чернівці: Чорні вівці, 2015) «Чорна п'ятниця. Вірші» (Львів: Піраміда, 2022) «Дні тривог» (Київ: Віхола, 2023) «Гармидер у Дніпрі. Вірші для дітей» (друге видання — Тернопіль: Богдан, 2025) «Гармидер у Чорному морі. Вірші для дітей» (Тернопіль: Богдан, 2025) «Гармидер в акваріумі. Вірші для дітей» (Тернопіль: Богдан, 2025)

Проза: романи, оповідання, повісті «Невідомий за вікном», роман (Київ: Факт, 2001) «Місто уповільненої дії», роман (Київ: Факт, 2003; друге видання — Київ: Видавництво Жупанського, 2021, серія «Альтернатива»). «Пацики: конкретний роман» (Київ: Факт, 2005; друге видання — Львів: Піраміда, серія «Приватна колекція», 2011; третє видання — Київ: Видавництво Жупанського, 2020, серія «Альтернатива») «Дрозофіла над томом Канта», роман (Львів: Піраміда, 2010; друге видання — Київ: Віхола, 2025) «Тибет на восьмому поверсі», роман (попередня назва — «Патетичний блуд»: Харків: Фоліо, 2004; друге видання — Львів: Піраміда, серія «Приватна колекція» 2013; третє видання — Київ: Видавництво Жупанського, 2023, серія «Альтернатива») «Сніданок на снігу», роман, оповідання (Харків: Клуб сімейного дозвілля 2014); друге видання роману — «У сніговому полоні» (Брустури: Discursus, 2024) Anatolij Dnistrovyj. Štyri príbehy o viere, irónii a zúfalstve (Brno: Vĕtrné mlýny, 2015; словацькою мовою, книжкова серія літературного фестивалю МАČ-2015) «Б-52», роман (Київ: Академія, 2019; друге видання — Київ, Віхола, 2025); чеський переклад — Brno: Vĕtrné mlýny, 2021 «Сіра Пейна» (Київ: Віхола, 2023) «Привиди» (Київ: Віхола, 2024) «Перший кий Будича. Новели та оповідання» (Київ: Віхола, 2024)

Книги есеїв та нонфікшн

«Автономія Орфея: варіації на теми поетичної творчості і навколо неї» (Харків: Акта, 2008) «Злами й консенсус: шість есе на захист ліберальної демократії у перехідних умовах» (Харків: Акта, 2008) «Письмо з околиці: статті й есе» (Київ: Грані-Т, 2010) «Глобус Карла Маркса: есеї з соціальної та політичної критики» (Львів: Піраміда, 2015) «Розмови з інтелектуалами: інтерв'ю ідей» (Київ: Комубук, 2022) «Битва за життя: воєнний щоденник 2022 року» (Харків: Vivat, 2024) «Паноптикум: політика. Вибрані статті та есеї» (Київ: Yakaboo Publishing, 2024) «Паноптикум: література. Вибрані статті та есеї» (Київ: Yakaboo Publishing, 2024)

Передмови

Anatolij Dnistrovyj. Pagine della biblioteka post-Čornobyl’ (передмова). Made in Ukraine. 9 poeti ucraini d'oggi // traduzione di Paolo Galvagni. — Pesaro: Thauma Edizioni, 2013 (collana poetica internazionale: n. 6 Ucraina) «Територія Петра Яценка» (передмова) // Петро Яценко. Короткий путівник з галицького сексу. — Львів: Піраміда, 2015. — 168 с. «Автономія парадоксу. Про творчість Паскаля Брюкнера» (передмова) // Паскаль Брюкнер. Парадокс любові (Київ: Грані-Т, 2012) «Слово про Сьорана» (передмова) // Сьоран (Еміль Чоран). Допінґ духу. Есеї (Київ: Грані-Т, 2011) «Актуальність тривоги Мальте» (передмова) // Райнер Марія Рільке. Нотатки Мальте Ляврідса Бриґґе. Роман (Київ: Грані-Т, 2010)

Твори поза книгами

«Біла дівчинка (оповідання)». Декамерон: 10 українських прозаїків останніх десяти років (Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2010) «Учитель: П'єса на одну дію» У чеканні театру: Антологія молодої драматургії (Київ: Смолоскип, 1998) «Друзі Еліота: Анатолій Дністровий». Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. XX ст. (Львів: Піраміда (серія «Приватна колекція», 2009) «Дві новели» [Текст] / А. Дністровий // Березіль: Літературно-художній та громадсько-політичний журнал Національної Спілки письменників України. — 2004. — N12. — С. 17-24

Окремі публікації

Дністровий А. «Езра Павнд, або Межі інтелектуальної поезії». Молода нація, 1999, ч. 10. Дністровий А. «Археологія етнічної пам'яті». Критика, 2000, № 6. Дністровий А. «Постмодерністські» уроки Володимира Винниченка: роман «Поклади золота». Молода нація, 1997, № 11. Дністровий А. «Пошанування авантюрництва». Критика, 2000, № 12. Дністровий А. «Поезія і містика». Література плюс, 2001, № 26. Дністровий А. «Поезія юрського періоду». Література плюс, 2001, № 27 Дністровий А. «Берклі і творча уява». Кальміюс, 2001, № 4. Дністровий А. Партизани глобалізації // Український тиждень, 23 вересня, 2010: Дністровий А. Анти-Колумб, або земля не кругла! // Український тиждень, 13.09.2010: Дністровий А. Олігаршизм versus фашизм // Український тиждень, 26.07.2010: Дністровий А. Творець і «пантофля папи» // Український тиждень, 24 грудня, 2010: Дністровий А. Капіталізм і глобалізація (від модерної до постсучасної нерівності) // Historians.in.ua, 12 березня 2012: Дністровий А. Глобус імені Карла Маркса (модерний марксизм і глобалізація: контури прогнозування) // Historians.in.ua, 02 квітня 2012: Дністровий А. Бультер'єр громадянського суспільства (публічна лекція) // Historians.in.ua, 27 серпня 2012: Центрально-східний Євросоюз: проект Mitteleuropa

Живопис

Персональні виставки «Сіра Пейна. Живопис, графіка»: Галерея «AVS-art», Київ, 19 березня — 17 квітня, 2024 «Папір: роботи при свічках»: Простір PEN Ukraine, 11 травня — 30 червня 2023 «Бездомні краєвиди»: Галерея «Бункермуз», Тернопіль, 2 — 22 травня 2019 «До горизонтів. Живопис. Графіка»: Галерея «AVS-art», Київ, 2 — 19 квітня 2019 «Письменники з пензлем» (Христина Венгринюк, Анатолій Дністровий, Юлія Косівчук). Найкраща кав"ярня на розі Сковороди, Чернівці, лютий 2015 «Ірреальні пейзажі»: Національний музей Тараса Шевченка, Київ, 23 вересня — 5 жовтня 2014 «Малий формат»: Культурний центр видавництва «Смолоскип», Київ, травень 2014 «Допінг духу»: FREUD HOUSE cafe art club, Київ, квітень 2014

Премії, відзнаки 1996 — лауреат літературно-музичного фестивалю «Лір». 1997 — лауреат міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (збірка віршів «Проповідь до магми»). 1998 — лауреат видавництва «Смолоскип» (поетична книга «На смерть Кліо»). 2000 — третя премія видавництва «Смолоскип» за збірку есе «Поезія і цивілізація» (див.: АРТперехрестя // Україна. — 2000. — № 6. — С. 45). 2005 — роман «Пацики» увійшов у десятку найкращих за версією інтернет-опитування Книги року ВВС-2005 та «Книга року» у 2005-му. 2010 — фіналіст Книги року ВВС-2010 (роман «Дрозофіла над томом Канта»). 2010 — «Дрозофіла над томом Канта» — найкращий роман року (інтернет-голосування порталу «Буквоїд»: ). 2019 — роман «Б-52» — персональна відзнака голови Форуму видавців у Львові 2019 року. 2021 — роман "Пацики" увійшов у ТОП-100 найкращих романів і повістей української літератури від Пантелеймона Куліша до сьогодення (за версією Українського ПЕН та The Ukrainians). 2022 — нагрудний знак "За збережене життя" від Головнокомандувача Валерія Залужного. 2023 — нагрудний знак "За зразкову службу" Міністерства оборони України. 2024 — роман "Пацики" увійшов у ТОП-15 кращих книжок української літератури ХХІ століття (за версією каналу "Шалені авторки"). 2024 — медаль Ради національної безпеки й оборони України ІІІ ст. 2025 — медаль Ради національної безпеки й оборони України ІІ ст.