Лебединський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Лебедин.
Підпорядкування Утворений 1780 року за указом імператриці Катерини II від 25 квітня у складі новоствореної Харківської губернії. 1796 року за указом імператора Павла I від 12 грудня увійшов до складу поновленої Слобідсько-Української губернії. 1835 назву губернії змінено на Харківську. 1923 року за адміністративною реформою повіт ліквідовано з утворенням Лебединського району.
Історія
Географія
Населення За даними перепису 1897 року кількість мешканців становила 178 144 особи (88 681 чоловічої статі та 89 463 — жіночої) Дані перепису 1897 року .
Господарка
Землеробство Транспортне сполучення
Просвіта
Адміністративний поділ
Станом на 1913 рік у повіті було 27 волостей: Біжівська; Бобрицька; Бобровська; Боровенська; Буймерська; Василівська; Великовисторопська; Верхосульська; Вільшанська; Ворожбинська; Ганнівська; Довжицька; Олешанська; Лебединська; Марківська; Мартинівська; Межиріцька; Михайлівська; Недригайлівська; Рябушкинська; Тернівська; Товстянська; Тучнянська; Червленська; Чупахівська; Штепівська; Ясенівська. Станом на 1921 рік у повіті було 35 волостей.
Примітки
Джерела