Едмо́н де Гонку́р ( 26 травня 1822, Нансі — 16 липня 1896 Шанрозе (сучасний Дравей) — французький письменник, відомий разом із рідним братом Жулем де Гонкуром як романіст, історик, художній критик і мемуарист.
Життєпис Після смерті Жуля у 1871 році продовжив займатися літературною працею один, та видав декілька романів «Дівка Еліза» (фр. La fille Élisa, 1875), «Брати Земганно» (фр. Les frères Zemganno, 1879) — історія двох циркових акробатів; «Акторка Фостен» (фр. La Faustin, 1882) — історія, що ґрунтується на обставинах життя акторки Рашель (1821—1858).
Крім того, він видав ілюстровані монографії про Утамаро (1891) та Хокусая (1896).
За заповітом Едмона де Гонкура, складеним у 1896 році, в 1900 році було засновано «Ґонкурівську академію», і 21 грудня 1903 року було вручено першу Ґонкурівську премію.
Похований на цвинтарі Монмартр.
Джерела
Зарубежная литература 20 века 1871—1917. Хрестоматия, часть 1. Под ред. проф. Н. П. Михальской и проф. Б. И. Пуришева. Москва «Просвещение» 1980.
Примітки
Посилання