І́гор Бори́сович Зава́дський (* 20 січня 1966, Інта, Комі АРСР) — український акордеоніст, виконавець та популяризатор творів класичної музики. Заслужений артист України (2000); переможець міжнародних конкурсів; перший український акордеоніст у Книзі рекордів України, як єдиний володар 3-х «Золотих лір» — головних призів міжнародних конкурсів акордеоністів; перший український музикант, що потрапив до Книги рекордів Гіннеса (Канада).
Життєпис
Народився у місті Інта на півночі Росії, де батько працював шахтарем. Ігор — сьома дитина у сім'ї. Коли йому виповнилося 7 років, сім'я переїхала до м. Екібастуза (Казахстан). Там в 11 років він пішов до першого класу музичної школи. Продовжив музичну освіту в м. Запоріжжі (Україна), куди у 12 років переїхав жити разом з батьками.
Батько прищепив Ігорю любов до акордеона. 19 жовтня 2016 року в Будинку актора відбувся 103-й сольний концерт, присвячений пам'яті батька, якому у цей день виповнився б 101 рік.
У 16 років вступив до Запорізького державного музичного училища. Після закінчення отримав диплом з відзнакою.
У 20 років вступив до Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, навчався у Миколи Давидова. Склавши на відмінно випускні іспити, отримав розподіл до м. Борисполя (Київська область) на посаду акомпаніатора хору Будинку культури радгоспу «Бориспільський», а з 26 до 28 років — художній керівник і директор цього Будинку культури.
У 27 років, після того, як з'явився перший власний концертний інструмент, почав активну гастрольну діяльність.
У 28 років отримав Золоту медаль і став лауреатом міжнародного конкурсу акордеоністів «Гран-прі» у Франції (м. Андрезьє-Бутеон).
У 29 років став володарем головного призу «Золота ліра» на міжнародному конкурсі акордеоністів «Стефано Біззаррі» в Італії, отримавши при цьому найвищий бал — 100 зі 100 можливих, що стало унікальним випадком у багаторічній історії міжнародних конкурсів. За три місяці після цього успіху вступив до асистентури-стажування (виконавська аспірантура) Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.
Загалом музична освіта тривала 17 років: 5 років — музична школа (у 1-му класі викладач зі спеціальності — Солодков Віктор Михайлович; з 2-го по 5-й — Давидов Євген Анатолійович); 4 роки — музичне училище (клас педагога Петриченка Анатолія Григоровича); 5 років — консерваторія і там же (нова назва — Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) 3 роки — асистентура-стажування (клас професора Давидова Миколи Андрійовича).
У трудовій діяльності Ігоря Завадського можна відзначити його дворічний досвід викладання у Київському Національному університеті культури і мистецтв, а також чотирирічний досвід у ролі провідного соліста-інструменталіста Полтавської обласної державної філармонії і чотири роки на такій же посаді — в Хмельницькій обласній державній філармонії.
23 січня 2020 року став радіоведучим «Емігрантського радіо». Вів авторську програму «Акорди з Ігорем Завадським щочетверга» до моменту закриття радіо у 2021-му році. Його гостями у 57-ми прямих етерах стали 60 відомих особистостей України.
Наприкінці 2021 року став організатором, Головою журі та Президентом Міжнародного конкурсу-фестивалю акордеоністів у Києві. Сайт конкурсу — www.accordion.kyiv.ua
Нагороди 28 грудня 2000 р. — Президент України підписав Указ про присвоєння Ігорю Завадському почесного звання «Заслужений артист України» за вагомі досягнення в професійній діяльності та багаторічну добросовісну працю.
6 травня 2002 р. — за розвиток високодуховного музичного мистецтва і численні благодійні концерти Блаженнійший митрополит Київський і усієї України Володимир вручає музиканту орден Святого князя Володимира ІІІ ступеня.
Незвичні досягнення 25 червня 2003 р. — на Міжнародному фестивалі акордеоністів у Чикаго відбувся своєрідний міні-конкурс між найкращим акордеоністом США Стасом Венглевським (президент Гільдії акордеоністів та вчителів США, колишній громадянин СРСР, який зараз мешкає в Чикаго. Він — улюбленець місцевої публіки) та найкращим представником Європи — Ігорем Завадським. Переможця мали визначати за гучністю аплодисментів глядачів. Кожен грав свій репертуар протягом 20 хвилин. Після виступу Ігоря Завадського зал аплодував стоячи, і президент фестивалю Джоан Саммерс запропонувала йому повернутися на сцену зіграти на біс. Це була перемога. «The best of the best» («Найкращий з найкращих»), — згодом написали про Ігоря Завадського в американському електронному літературно-художньому і публіцистичному журналі «Русский глобус» (№ 6, червень 2003 року).
7 липня 2005 р. — під час міжнародного фольклорного фестивалю у місті Кімберлі (Британська Колумбія, Канада) бере участь у встановленні нового рекорду «Книги Гіннеса» на найбільший у світі оркестр акордеоністів — 644 виконавці з 5 країн разом 30 хвилин грали попурі на відомі американські та канадські теми. Ігор був солістом цього оркестру та єдиним представником України. Попередній рекорд був встановлений 1 червня 2000 року в місті Діпенгейм (Нідерланди), де 566 акордеоністів грали в унісон 22 хвилини.
1 березня 2006 р. — отримав Золоту медаль як найкращий музикант у категорії «інструментальна музика» на конкурсі в рамках 1-го Міжнародного фестивалю котів (м. Ллорет де Мар, Іспанія), де обов'язковою умовою був костюм кота. Ігор обрав собі костюм «Кота у чоботях» з казки Шарля Перро і у ньому грав конкурсну програму.
1 вересня 2019 р. — здобув Золоту медаль на Міжнародних велоперегонах «Київська Сотка», подолавши дистанцію 102 км на гірському велосипеді за 3 години 33 хвилини 13 секунд. У 2020-му та 2021-му роках на цих же велоперегонах здобув бронзові медалі, у 2023-2025 — срібні медалі. Таким чином Ігор Завадський став першим діючим професіональним музикантом у світі, який здобув повний комплект медалей у міжнародному велоспорті. 30.08.2026 — черговий старт Ігоря на цих змаганнях.
20 січня 2023-го р. — у Будинку актора Києва був презентований 16-й музичний альбом Ігоря Завадського під назвою «Відлуння» (3 CD і 2 DVD). 125 треків у цьому альбомі – абсолютний світовий рекорд.
Репертуар І. Виконання Ігоря Завадського: класична музика у перекладеннях Ігоря Завадського та обробках сучасних авторів (перша цифра в дужках — кількість записаних варіантів, потім — назви музичних альбомів, де записано твір або його частина) І.Альбеніс — «Астурія» (2: соло зі студії — «Янгольські трелі»; соло з концерту, скорочений варіант — «Даніельф») Т.Альбіноні — Адажіо (4: соло — «Мінор»; у супроводі групи віолончелей і контрабасів — «Фестиваль»; з саксофоном і симфонічним оркестром — «Містерія»; у дуеті з саксофоном — «Максимуз») Й. С. Бах — Арія з сюїти № 3 для камерного оркестру (з камерним оркестром — «Фестиваль») Й. С. Бах — Концерт № 3 для клавіра — Adagio, BWV 974, А.Марчелло (у дуеті з клавесином — «Максимуз») Й. С. Бах — Концерт ре мінор для клавіра з камерним оркестром — фрагмент (з камерним оркестром — «Даніельф») Й. С. Бах — Органна токата та фуга ре мінор (2: соло зі студії — «Мінор»; Токата, без фуги: соло з концерту — «Даніельф») Й. С. Бах — Органна прелюдія до мажор (соло — «Ave любов») Й. С. Бах — Органна прелюдія мі мінор (соло — «Мінор-2») Й. С. Бах — Органна хоральна прелюдія фа мінор (соло — «Містерія») Й. С. Бах — Прелюдія та фуга до мінор — ДТК, том 1 (соло — «Мінор-2») Й. С. Бах — Прелюдія та фуга фа мінор — ДТК, том 2 (соло — «Фестиваль») Й. С. Бах — «Сициліана» (з клавесином — «Янгольські трелі») Й. С. Бах — Скерцо з сюїти № 2 — «Жарт» (7: соло — «Мінор»; у дуеті з клавішним акордеоном — «Мінор-2»; з клавесином — «Янгольські трелі»; у естрадній обробці — «Даніельф»; з флейтою і камерним оркестром — «Фестиваль»; з квартетом саксофоністів — «Містерія»; у супроводі струнного квінтету і клавесину — «Максимуз»; зі струнним квартетом, флейтою та фортепіано — «Душа») Й. С. Бах-Ш.Гуно — Ave Maria (у дуеті зі скрипкою — «Ave любов») Л. ван Бетховен — «Елізі» (соло — «Фестиваль») Л. ван Бетховен — Симфонічна увертюра «Коріолан» (соло — «Мінор») Л. ван Бетховен — Симфонія № 7 ля мажор — Allegretto (зі струнним квартетом, флейтою та фортепіано — «Душа») Л. ван Бетховен — Соната № 14, «Місячна» (соло — «9-а планета») Ж.Бізе — «Хабанера» з опери «Кармен» (з хором та оперною солісткою — «Ave любов»; з оркестром народних інструментів, хором та оперною солісткою — «9-а планета») Л.Боккеріні — Менует (2: у дуеті з кнопковим акордеоном — «9-а планета»; у дуеті з фортепіано — «Душа») Й.Брамс — Угорський танець № 5 (у естрадній обробці — «Душа») Й.Брамс — Симфонія № 3 — Poco Alegretto (з симфонічним оркестром — «Фестиваль») А.Вівальді — Концерт до мажор для флейти з камерним оркестром — Largo (2: з флейтою і камерним оркестром — «Фестиваль»; у супроводі струнного квінтету і клавесину — «Максимуз») А.Вівальді — Концерт «Зима» з циклу «Пори року», три частини (4+1: соло — «Мінор»; з ансамблем клавішних акордеонів «Гранд-акордеон» — «Мінор-2»; з київським камерним оркестром «ARCHI» — «Янгольські трелі»; з камерним оркестром Полтавської обласної філармонії — «Даніельф»; перша частина концерту: з камерним оркестром та зі звуками природи — «Містерія») А. Вівальді — Концерт «Весна» з циклу «Пори року» — Largo e pianissimo sempre (у супроводі струнного тріо: 2 скрипки, альт — «Максимуз») А.Вівальді — Концерт «Літо» з циклу «Пори року», друга та третя частини (з київським камерним оркестром «ARCHI» — «Янгольські трелі»); «Літня гроза» — третя частина концерту «Літо» з циклу «Пори року» (3: соло — «Мінор»; з камерним оркестром Полтавської обласної філармонії — «Даніельф»; з камерним оркестром та зі звуками природи — «Містерія») А.Вівальді — Концерт ля мінор для двох скрипок з камерним оркестром, Allegro (2: соло — «Містерія»; у супроводі струнного квінтету і клавесину — «Максимуз») А.Вівальді — Концерт ля мінор для скрипки з камерним оркестром, три частини (3: з ансамблем клавішних акордеонів «Гранд-акордеон» — «Мінор-2»; з київським камерним оркестром «ARCHI» — «Янгольські трелі»; з камерним оркестром Полтавської обласної філармонії — «Даніельф») А.Вівальді — Концерт «Ніч», дві частини: «Сон» (з камерним оркестром — «Фестиваль»), Allegro (2: з камерним оркестром — «Фестиваль»; соло — «Максимуз») А.Вівальді — Концерт ре мінор для камерного оркестру — Grave (2: соло — «Містерія»; з камерним оркестром — «Фестиваль») А.Вівальді — Концерт ре мінор для камерного оркестру — перша частина і скорочений фінал (у дуеті з кнопковим акордеоном — «9-а планета») Г. Ф. Гендель — «Dignare» з ораторії «Te Deum» — «Тобі, Господи» (з хором хлопчиків при Академії музики ім. П.Чайковського — «Максимуз»; з хором хлопчиків ім. Л.Ревуцького — «Душа») О.Грибоєдов — Вальс мі мінор (соло — «Максимуз») Е.Гріг — «У печері гірського короля» з сюїти «Пер Гюнт» (з оркестром і хором — «Ave любов»; соло — «9-а планета») К.Гуаставіно — «Недільний ранок» — фуга (соло — «Мінор-2») Л. К. Дакен — «Зозуля» (2: соло — «Мінор»; соло — «Даніельф»; соло з концерту, з імітацією співу птахів Київським квартетом саксофоністів — «Містерія») А.Дворжак — Слов'янський танець (соло — «Містерія») А.Детуш — Пасп'є (соло — «Містерія») Дж. Каччіні — Ave Maria (у дуеті зі скрипкою — «Ave любов»; у тріо зі скрипкою та оперною солісткою — «9-а планета») Ф.Куперен — «Зозуля» (соло — «Душа») Ф.Куперен — «Маленькі вітряки» (соло — «Душа») Ф.Куперен — «Очерет» (соло — «Мінор») Ф.Ліст — Угорська рапсодія № 2, транскрипція (соло — «Душа») С.Людкевич — «Сумна пісенька» (соло — «Душа») Б.Марчелло — Молитва (у дуеті з трубою — «Містерія») В.Монті — Чардаш (у естрадній обробці — «Містерія») В. А. Моцарт — Концерт № 23 ля мажор для фортепіано з камерним оркестром (з камерним оркестром — «Фестиваль») В. А. Моцарт — «Маленька нічна серенада» — Рондо (з камерним оркестром — «Фестиваль») В. А. Моцарт — Реквієм, дві частини: «Конфутатіс» (з хором і симфонічним оркестром — «Містерія»); «Лакримозо» (2: з хором; з хором і симфонічним оркестром — «Містерія») В. А. Моцарт — Турецький марш (у естрадній обробці — «Даніельф»)