Джордж Монк, 1-й герцог Альбемарль (; — ) — англійський полководець, адмірал і генерал-капітан, архітектор Реставрації королівської влади в Англії в 1660. Учасник Англо-іспанської, Англо-французької, Трьох Королівств, Вісьмидесятирічної, Першої й Другої англо-голландської воєн. Відзначився у битвах біля Ньївпорту, у день Святого Якова, при Габбарді, та Схевенінгені.
Біографія Належав до шляхетського роду Монків, за жіночою лінією був нащадком Йоркського дому — був праонуком Френсіс, доньки Артура Плантагенета. Другий син сера Томаса Монка (1570-1627), члену парламенту від Камелфорду, та Єлизавети Сміт. У 1626 році служив добровольцем під час походу на іспанський порт Кадіс, а у 1627 році брав участь у невдалій спробі англійців допомогти французьким гугенотам, обложеним в Ла-Рошелі. У 1629-1637 роках у складі голландської армії Джордж Монк боровся проти іспанців. 1638 року після сварки з цивільною владою Дордрехта повернувся в Англію, де отримав чин підполковника в полку графа Ньюпорта. У 1642-1643 роках брав участь у придушенні повстання в Ірландії.
Спочатку був роялістом, але потрапивши в полон, перейшов на бік Парламенту і брав активну участь у придушенні заколотів проти республіки в Шотландії та Ірландії. У 1653 році очолював окремі військово-морські з'єднання. Незабаром у чині адмірала відзначився у битвах при Ньюпорті, Оутер Габбард, Шевінгені. В останній битві Монк завдав вирішальної поразки флоту Мартіна Тромпа. Завдяки цьому Англія виграла Першу війну із Голландією.
З 1654 — губернатор Шотландії, за призначенням Кромвеля. Після відставки сина Кромвеля, відмовився визнати військову диктатуру генерала Ламберта і ввів у Лондон свої війська. За реставрацію королівської влади удостоєний титулу герцога.
Див. також
Реставрація Стюартів
Посилання Джордж Монк
Примітки