Зану́рений туне́ль — підводний тунель, складений із сегментів, побудованих в іншому місці і транспортованих до місця будівництва тунелю, за для занурення і наступного поєднання між собою. Зазвичай використовуються на автомобільних і залізничних переходах через річки, лимани і морські канали. Занурення труби часто використовується в поєднанні з іншими формами спорудження тунелів після їх закінчення, наприклад при переході з-під кромки води через портал на поверхню суходолу.

Переваги та недоліки

Головна перевага зануреної труби є те, що вона значно рентабільніша, ніж альтернативні варіанти — підводний тунель (якщо, звичайно, він взагалі можливий через інші фактори, такі як геологія і сейсмічна активність) або міст. Інші переваги:

Швидкість будівництва Мінімальне порушення фарватеру річки/каналу Опір сейсмічної активності Безпека будівництва (наприклад, робота в сухих доках, на відміну від проходки під річкою) Гнучкість профілю

До недоліків можна віднести:

Тунель частково відкритий (як правило, з деяким панцерюванням скелястими породами та природним замулюванням) на ложі річки/моря, з ризиком аварії через зіткнення з судном/кітвою. Прямий контакт з водою вимагає ретельної розробки гідроізоляції навколо з'єднання Сегментарний підхід вимагає ретельної розробки з'єднань, де поздовжні ефекти і сили мають бути компенсовані Вплив на підводний ландшафт

Приклади Перший тунель побудований за допомогою цього методу був «сифон Ширлі Гут», шестифутова каналізаційна магістраль, прокладена у Бостоні, штат Массачусетс, 1893 рік. Перший приклад транспортного будівництва — , 1910 рік, під річкою Детройт. Першим автомобільним зануреним тунелем є , що сполучає міста Аламіда та Окленд (Каліфорнія), побудований в 1928 році.  Найстаріший занурений тунель в Європі — у Роттердамі, що був відкритий в 1942 році.

Тунель Мармарай, що сполучає фракійську та анатолійську частини Стамбула, Туреччина, є найглибшим у світі зануреним тунелем (найглибша точка — 55 м нижче рівня моря); це перша залізниця, що перетинає протоки. Будівництво розпочато в 2004 році, а пасажирські перевезення — в 2013 році. Тунель має загальну довжину 13,6 км, з яких 1,4 км було побудовано за методом зануреної труби.

На початок 2020-х найдовшим зануреним тунелем є дистанція тунелю завдовжки 6,7 км мосту Гонконг–Чжухай–Макао (HZMB), завершена в 2018 році. Тунель HZMB розташований на глибині 30 м нижче рівня моря. Його довжина буде перевищена на 1,2 м із завершенням коридору Шеньчжень — Чжуншань (SZB) у 2024 році. Проект SZB має у своєму складі занурений тунель довжиною 6,7 км, що також стане найширшим зануреним тунелем у світі, що має вісім смуг руху. До завершення будівництва тунелів Мармарай і HZMB, у затоці Сан-Франциско, завершений в 1969 році, був найглибшим і найдовшим зануреним тунелем у світі, на глибині 41 м нижче рівня води та завдовжки 5,8 км.

Довжина як HZMB, так і SZB буде перевищена Фемарнбельтським тунелем, що сполучить Данію та Німеччину, коли він буде завершений, проектована довжина — 17,6 км. Будівництво розпочато 1 січня 2021 року.

+ Найбільші занурені тунелі Назва Фото Довжина Глибина Ширина Завершено Розташування Примітки Фемарнбельтський тунель 17.6 км 40 м 42 м 2029 (плановано) Фемарн-Бельт у Данії та Німеччині Міст Шеньчжень — Чжуншань 6.845 км 38 м 46 м 2024 (плановано) Шеньчжень та Чжуншань, Китай Довжина занурення: 5.035 км Direct URL Міст Гонконг — Чжухай — Макао 6.75 км 30.18 м 37.95 м 2010 Естуарій Сіцзян у Гонконзі; Макао та Чжухай, Китай 5.825 км 40.5 м 14.58 м 1969 Сан-Франциско (затока), США Дрогдентунель 3.51 км 22 м 42 м 2000 Ересунн між Швецією та Данією Чотири відокремлення: 2×2–смуга та 2×1–залізниця 3.24 км 38 м 26.46 м 2010 Пусан та Коджедо, Південна Корея Комунальний тунель Пулау Серая 2.6 км 30 м 6.5 м 1988 Сінгапур Тунель Рауля Уранги — Карлоса Сильвестре Беньїса 2.367 км 32 м 10.8 м 1969 Ентре-Ріос та Санта-Фе, Аргентина (труба 2) 2.229 км 37 м 12 м 1976 Гемптон-Роудс, Вірджинія, США Кабельний тунель затоки Туас 2.1 км 30 м 11.8 м 1999 Сінгапур (труба 2) 2.091 км 21 м 11 м 1957 Гемптон-Роудс, Вірджинія, США 1.92 км 30 м 21.3 м 1957 Балтимор, Меріленд, США 1.859 км 27 м 35 м 1990 Вікторія (бухта), Гонконг Роттердамський метрополітен (Лінії D/E, перетинають Ньїве-Маас) 1.815 км 30 м 10 м 1966 Роттердам, Нідерланди Довжина занурення: 1,04 км; загальна довжина: 1,815 км між станціями 1.75 км 30 м 11.3 м 1964 Чесапікська затока, Вірджинія, США 1.646 км 31.7 м 25.1 м 1987 Балтимор, Меріленд, США 1.6 км 28 м 22.16 м 1972 Вікторія (бухта), Гонконг Тунель Тамагава 1.550 км 30 м 39.7 м 1994 Токіо, Японія Тунель Гемспор 1.475 км 26 м 21.5 м 1980 Амстердам 1.425 км 36 м 24 м 1992 Hampton Roads, Virginia, United States Мармарай 1.387 км 60.5 м 15.3 м 2013 Босфор, Стамбул, Туреччина 1,4 км занурений тунель 9,8 км; тунель глибокого закладення; 2,4 км тунель мілкого закладенняХор-ал-Зубайр1.126 км28 м34.6 м2025Ірак, акваторія Хор-ал-Зубейрзагальна довжина тунелю 2,19 км

Примітки

Література Daniel Miller: Die größten Projekte der Welt — Tunnel unter dem Bosporus. (Discovery Channel, USA 2007) Daniel Miller: Die größten Projekte der Welt — Der Transatlantik-Tunnel. (Discovery Channel, USA 2003)

Примітки