Гендерна психологія — напрямок психологічного знання, що вивчає соціальну поведінку людей залежно від їх статі, формування та відтворення гендеру.

Основні поняття Гендер — соціальна стать, що визначає поведінку людини в суспільстві і те, як ця поведінка сприймається.

Маскулінність — комплекс характерологічних особливостей, традиційно приписуваних чоловікам, таких як сила, агресивність, жорстокість, низька емоційність, ініціативність.

Фемінність — сукупність якостей, очікуваних від жінок та приписуваних їм, таких як: емоційність, вразливість, беззахисність, крихкість.

Андрогінність — явище, при якому людина проявляє одночасно (необов'язково в рівній мірі) маскулінність і фемінність; андрогінність у зовнішньому вигляді є поєднанням ознак іміджу, стилю одягу, спілкування, невербальної поведінки тощо, використовуваних як чоловіками, так і жінками.

Гендерний стереотип — сформовані в культурі узагальнені уявлення (переконання) про те, якими рисами володіють, як насправді поводяться або повинні поводитися чоловіки і жінки.

Гендерна роль — приписуваний сценарій поведінки залежно від статі, очікувана соціальна норма, нав'язувана у процесі соціалізації, відхилення від якої карається соціальними санкціями.

Дослідницька методологія Успадкованим з радянської психології є статеворольовий підхід, в рамках якого жіночі та чоловічі ролі визнаються рівнозначними, хоч і різними за змістом. Основною підставою є психоаналітичне уявлення про вродженість чоловічої або жіночої сутності в людині. При цьому всі соціокультурні фактори задані умовами .

Для основної маси досліджень характерний єдиний методологічний прийом, що полягає у виділенні двох груп досліджуваних різної статі та діагностиці конкретних психологічних характеристик з метою порівняння їх між собою. При цьому використовуються традиційні психологічні методи та методики. Переважна кількість вітчизняних гендерно-орієнтованих досліджень можуть бути віднесені до цієї групи.

Перспективні дослідження Перспективними дослідженнями в рамках гендерної психології є:

спрямовані не на пошук відмінностей в психологічних характеристиках та особливостях поведінки чоловіків і жінок, а їх психологічної подібності, на відміну від радянської парадигми диференціальної психології; вивчення продуктивних стратегій і тактик поведінки чоловіків і жінок у подоланні гендерних стереотипів, аналіз особистісних передумов успішної самореалізації жінок у професійній сфері, а чоловіків у сімейній.

Реалізація таких досліджень можлива за умови переорієнтації на інші методологічні підстави розвитку психологічної галузі науки, тоді, коли домінуючою для гендерної психології стане не методологія статеворольового підходу. До того розвиток гендерної психології буде характеризуватися лише накопиченням суми фактів без можливості їх узагальнення і структурування в нові концептуальні моделі і схеми.

Див. також

Гендерні дослідження Гендерні стереотипи Феміністська наука

Джерела Гендер/Гендерний – словник іншомовних слів Гендерна ідентичність /наукова стаття/

Посилання Гендерні аспекти зайнятості: українські реалії і світовий досвід