Владислав Володимирович Кириченко (1 листопада 1968, Горлівка, УРСР — 20 січня 2026) — український громадський діяч, підприємець, меценат, засновник мистецької агенції «Наш Формат».
Батько Дарини Кириченко (1998 р.н.) — української спортсменки, володарки бронзової медалі зі сноуборд-кросу на Зимових юнацьких Олімпійських іграх 2016.
Життєпис
За твердженням Владислава, «я по мамі в п'ятому поколінні донецький. Справжній донецький. І говорю так, як говорили баба, прабаба і прадід. Українською».
В 1992 закінчив біологічний факультет МДУ ім. М.Ломоносова в Росії, в 2005 — МВА Вищої школи економіки в Москві, Росія.
1992 року почав власний бізнес у Росії. В 1997 — заснував біотехтологічне товариство Helicon (лідер на російському ринку комплексного оснащення лабораторій для молекулярної біології).
З 2003 працював в Україні — керував агрофірмою, займався громадською діяльністю. З 2006 року власник видавництва «Наш Формат».
Помер 20 січня 2026 року від онкологічної хворобиПомер засновник "Нашого формату" Владислав Кириченко LB, 20.01.2026.
Громадська та меценатська діяльність Фінансував українську недільну школу в Москві, українські фестивалі «Уніж — фестиваль українського формату», «Шешори», «Арт-Поле», «Мазепа-Фест», свято 65-річчя Української повстанської армії в Києві.
2006 — викупив аудіовидавництво «Книга вголос» і, перейменувавши на «Наш Формат», випустив близько 200 українських аудіокниг. Крамниці з такою назвою у Києві, Львові, Калуші продавали українські книжки, музику, фільми, одяг, сувеніри. Також «Наш Формат» є найбільшим інтернет-магазином українського контенту.
2007 — створив Український науковий клуб, що гуртує вітчизняних вчених світового рівня.
2007 — долучився до створення гуманітарно-інвестиційного проекту «Хмелева». В однойменному селі над Дністром діє зелений резорт і розсадник декоративних рослин. Там гостювали і творили Сашко Положинський, Олег Скрипка, Роман Коваль, Юрій Андрухович, Тарас Житинський, Оксана Забужко, Фома, музиканти гуртів Karbido, «ДахаБраха», PortMone.
2008 — у селі Уніж (Івано-Франківська область) заснував союзівку «Кузня». Там відбуваються волонтерки, вишкільні табори й семінари. Мають постати конференц-зал, спортивний центр, бібліотека, музична студія, кампус.
Фінансував видання українською мовою світоглядної літератури.
На думку Владислава Кириченка:
На запитання в інтерв'ю 2024, чи лишилися в нього друзі з Росії, він відповів: «Мені нема чого приховувати. Найближчий мій друг і партнер по бізнесу, вважаю, людина з великої літери, яка займає абсолютно протилежну позицію зі мною, тому що він російський імперіаліст [...] Мені його позиція абсолютно зрозуміла, так само як йому моя позиція».
Відзнаки Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» — відзнака Головнокомандувача Збройних сил України (2022).Наказ Головнокомандувача Збройних сил України від 2.11.2022 №1546
Примітки
Посилання
Сайт «Платформа» Український науковий клуб Надія Тисячна. Свій серед чужих і чужий серед своїх. Владислав Кириченко про життя у Москві, бізнес і меценацтво в українській культурі // День, № 234, 24.12.2009 Видавець Владислав Кириченко: Якщо людина виростає на Сході українською, то з неї можна робити цвяхи / Катерина Аврамчук, УП Війни програють в головах. Чому українська книга під загрозою // УП. Життя, 31.01.2020 "За три тижні ми завдали ворогові більше втрат, ніж вони нам за 8 років війни на Донбасі" - видавець Владислав Кириченко// Газета.ua , 23.03.2022 Як живуть книжкові магазини і видавництва у війну