Фрагментаризм — художнє віддзеркалення специфіки однієї зі сторін постмодерної ситуації, яка полягає у баченні світу як невпорядкованості, позбавленої причинно-наслідкових зв'язків та ціннісних орієнтирів, що можуть невмотивовано змінюватисяСюта, с.169;.
Фрагментарність, як притаманна властивість художніх творів постмодерної епохи була відзначена Т. Адорно у своїй незакінченій праці «Основни естетики». На думку дослідника «Загадковість художніх творів полягає в їхній фрагментарності. Якби їм була притаманна трансцентність, вони були б не загадками, а містеріями; вони — загадки, бо своєю фрагментарністю заперечують те, чим хотіли б бути насправді".Адорно, с.174. Адорно відзначає, що
При цьому фрагментом вважається уламок чи сегмент твору, що не може самодостатньо експлікувати цілісність, закладену в ньому самою ідеєю творуСюта, с.171;. Фрагмент — «це та частина тотальності твору, яка протистоїть тотальності»Адорно, с.168.
Нерідко фрагментаризм призводить доеклектичності сумішів фрагментів, що дає підстави для іронічного ставлення ло цього явища. Наприклад, В. Велш так описує це явище:
Література Теодор Адорно. Теорія естетики / Пер. с нім. П.Таращука. — Київ: «Основи», 2002. — 518 с. Сюта Б.. Музична творчість 1970-1990-х років: параметри художньої цілісності. Монографія. — Київ: Грамота, 2006. — 256 с., Сюта Б.. Фрагментаризм як засіб організації цілого в сучасній музиці // Матеріали до українського мистецтвознавства: Збірник наукових праць. — Вип.3 (На пошану А. І. Мухи). — Київ, 2003. — С. 103—105 Посилання
Виноски