Біоти́т — мінерал класу силікатів (алюмосилікат шаруватої будови). Біотит також іноді називають «чорною слюдою», на відміну від «білої слюди» (мусковіту). Обидві форми зустрічаються в одних і тих самих гірських породах, в деяких випадках поруч.
Етимологія та історія Він був названий німецьким геологом та мінералогом Йоганн Фрідріх Гаусманом (; 1782—1859) на честь французького фізика, геодезиста Жана-Батіста Біо (1774—1862), який був першим, хто визнав візуальну різноманітність слюди.
Біотит розглядався Міжнародною мінералогічною асоціацією як мінеральний вид до 1998 року, коли його статус був змінений на мінеральну групу.
Загальний опис Магнезіально-залізиста слюда — К(Mg, Fe)3 (ОН, F)а [AlSi3О10] або K(Mg, Fe2+,Mn2+)3[(OH, F)2|(Al, Fe3+,Ti3+)Si3O10].
Збагачений залізом член ізоморфного ряду KFe3 (OH, F)2 [AlSi3O10], який належить до групи триоктаедричних слюд (залізисто-магнезіальна слюда). Колір варіюється від жовтого, бурого до чорного (іноді буруватозелений). Склад і властивості змінюються від залізистого різновиду — лепідомелану до магніїстого різновиду — флогопіту. Сингонія частіше моноклінна. Густина 3,02-3,12. Твердість 2-3,5. Блиск скляний. Температура кристалізації мінералу дорівнює 600—700 °C. Добре утворені кристали зустрічаються рідко, переважно спостерігаються в пластинчастих лускуватих агрегатах.
Розповсюдження Поширений повсюдно. Біотит є важливим породотвірним мінералом магматичних, метаморфічних і метасоматичних порід (зокремагранітів, сієнітів, діоритів, гнейсів, слюдяних сланців, гранодіоритів, трахітів, мінетт). Рідше зустрічається в більш основних і дуже рідко — в основних породах (базальти). Поширений в пегматитах. У багатьох метаморфічних породах (контактові роговики, слюдяні сланці, парагнейси, ортогнейси) зустрічається у вигляді дрібнолускуватих, іноді щільних шлірових виділень.
В Україні зустрічається в багатьох кристалічних породах.
Використання Промислове значення має тільки гідратизований біотит — вермікуліт.
Використовують як електроізоляційний матеріал, для виготовлення фарби, у косметичній промисловості. Великі кристали цінуються колекціонерами.
Різновиди Розрізняють: біотит 1М (політипна модифікація біотиту, елементарна комірка якої складається з одного тришарового пакета і шару калієвих октаедрів); біотит 1Md (те саме, що біотит 1М, але невпорядкований); біотит 2М1 (політипна модифікація біотиту, яка має в елементарній комірці пакети двох орієнтацій, і тому шари повторюються через один); біотит 2М2 (політипна модифікація біотиту, яка відрізняється від біотиту 2М1 іншим мотивом упакування атомів); біотит 3Т (політипна триг. модифікація біотиту, в якій у загальній упаковці по осі закономірно чергуються пакети трьох орієнтацій); біотит баріїстий (відміна біотиту, яка містить до 7 % ВаО); біотит залізно-титановий (відміна біотиту, яка містить до 4 % ТіО2); біотит кальціїстий (відміна біотиту, яка містить до 14,3 % СаО); біотит магнезіальний (зайва назва флогопіту); біотит марганцевий (відміна біотиту, яка містить до 21,5 % MnO i Mn2O3); біотит нормальний (біотит, у якого Mg>Fe); біотит титановий (відміна біотиту, яка містить до 13 % ТіО2); біотит хромистий (гіпотетичний біотит з вмістом Cr2O3); біотит цезіїстий (відміна біотиту, яка містить до 3 % Cs2O).
Див. також Список мінералів Гідробіотит
Примітки
Література
Посилання Биотит в базе webmineral.com Биотит в базе catalogmineralov.ru