Поро́к () — давньоруська загальна назва метальних машин руського військаБережинський В. Г. (2014). Мілітарія Київської Русі — К.: «Стародавній Світ», 2014. — 370 с. (144 с.) ISBN 978-966-2606-23- (за словником В. І. Даля — «таран») у XII — XVI століттях. Одне з останніх застосувань пороків — в 1545-1552 роках під час Казанських походів Московської держави проти Казанського ханства.
Слово порок, пороки () вважають похідним від *perti, *pьrti («бити», «перти») — очевидно, звідси також і слово «праща».
Історія Переважно під назвою «пороків» малися на увазі усі облогові метальні знаряддя. Ще під час облоги Царгорода Олег за допомоги метальних машин «розбиша многі палати» візантійців, також їх застосовували під час штурму улицького Пересічня 914-го. Наступний етап розвитку подібної зброї було пов'язано з Балканськими походами Святослава: під час оборони Доростола «руси метали на ромейську фалангу стріли та камені з метальних знарядь».
Див. також Праща Озброєння військ Київської Русі
Примітки
Джерела та література Уваров Д. І. Пороки //
Література Храпачевский Р. Осадные технологии монголов // Военная держава Чингисхана. — М. 2004. Пороки // Военный энциклопедический словарь. М: — «Оникс 21 век», 2002. ISBN 5-329-00712-7