Хо́рхе Саа́де (;  — , Ла-Плата) — аргентинський астрономhttps://web.archive.org/web/20160304074745/http://www.iafe.uba.ar/docs/Sahade-Jorge.pdf.

Біографія

Народився в Альта-Грасія (провінція Кордова). Освіту здобув у Національному університеті Кордови (1937) і Національному університеті Ла-Плати (1943). У 1943—1946 роках був стипендіатом Національного університету Ла-Плати в Єркській обсерваторії і Макдональдській обсерваторії (США). У 1946—1955 роках працював в обсерваторії в Кордові (з 1953-го — директор), у 1948—1955 роках — також професор Національного університету Кордови. У 1955—1958 роках і в 1960 році працював у Каліфорнійському університеті в Берклі (США). У 1958—1971 роках — професор, завідувач відділу обсерваторії Національного університету Ла-Плати, у 1968—1969 роках — директор цієї обсерваторії. У 1971—1983 роках працював в Інституті астрономії та космічної фізики в Буенос-Айресі (у 1971—1974 роках — директор). З 1983 року працював в .

Основні праці в області фізики зір. Досліджував детально спектри багатьох пекулярних тісних подвійних зір, зокрема систем із зорями Вольфа — Рає, а також симбіотичних зір; визначав орбіти й фізичні параметри компонентів подвійних систем, вивчав газові потоки в них, навколозоряні оболонки. Одним із перших розглянув тісні подвійні системи з погляду їхньої еволюційної історії, розробив класифікаційну схему для подвійних зір, що виходить із розташування їхніх компонентів на діаграмі Герцшпрунга — Рассела і враховує еволюційні зв'язки між компонентами. Запропонував інтерпретацію змінних типу W Великої Ведмедиці, розглянув питання про можливі шляхи еволюції зір Вольфа — Рає. Автор книги «Взаємодіючі подвійні зірки» (спільно з Ф. Б. Вудом, 1978).

Член-кореспондент Національної АН в Буенос-Айресі (1970) та Національної АН в Кордові (1972). Член-кореспондент Королівської академії точних, фізичних та природничих наук в Мадриді (1972), віцепрезидент (1967—1973), президент (1985—1988) Міжнародного астрономічного союзу.

На його честь названо астероїд 2605 Сааде.

Примітки

Джерела