Міхей (, Міхайху, Миха, « Хто Подібний до Бога») — «малий» біблійний пророк, родом з поселення Морасф (Мареші або Морешет-Гат) в Шфела. Жив в Юдеї в роки падіння Самарії (бл. 720 р. до н. е.). Пророкував при царях Єзекії та Манасії, був сучасником Ісайї. Міхей є автором однойменної пророчої книги — Книги пророка Михея, шостої серед книг «малих пророків».
Пророк Міхей стоїть біля витоків незвичайного для свого часу прагнення «спростити» юдаїзм до його етичної сутності:
Два найбільших мудреці Талмуду повторили його думку через сотні років. Коли новонавернений попросив Гіллеля дати коротке визначення сутності юдаїзму, той відповів: «Що неприємно тобі, не роби своєму ближньому. Все інше коментар (до цього) — тепер йди і вивчай». Ще через сто років Раббі Аківа учив: «Люби ближнього свого як самого себе, ось головний принцип Тори».
Міхей першим з пророків передбачив, що Юдея буде зруйнована через гріховного поведінки її політичних і релігійних лідерів:
Не дивно, що це похмуре передчуття майбутнього євреїв часом робить тон його книги відчайдушним. Михей переконує людей змінюватися якомога швидше, адже час іде. Остання частина його книги містить і пророцтво надії, про дні пришестя Месії, подібне самому відомому пророцтвом Ісайї:
Вільям Сирз в книзі «Як злодій вночі» називає його «Вражаючим Міхеєм», який зміг у точності назвати місця появлень Месій: у Вифлеємі та на горі Кармель.
Посилання Книга пророка Наума. Біблія у перекладі Івана Хоменка