Ліонель Скалоні (, 16 травня 1978, Росаріо) — колишній аргентинський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолив національну збірну Аргентини, яку він привів до перемоги у Кубку Америки у 2021 році, Кубку чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА (2021/2022) та Чемпіонату світу 2022.

Клубна кар'єра У дорослому футболі дебютував 1994 року виступами за «Ньюеллс Олд Бойз», в якому провів два сезони, взявши участь у 12 матчах чемпіонату.

Протягом 1996–1998 років захищав кольори «Естудьянтеса».

Своєю грою за команду привернув увагу представників тренерського штабу «Депортіво», до складу якого приєднався в березні 1998 року за 2,5 млн євро. Відіграв за клуб з Ла-Коруньї наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Депортіво», був основним гравцем захисту команди.

31 січня 2006 року Скалоні, на правах оренди, перейшов в англійський клуб «Вест Гем Юнайтед». Причиною того, що Ліонель покинув «Депортіво» став конфлікт з головним тренером команди, Хоакіном Капарросом і бажання мати ігрову практику, щоб потрапити до складу збірної Аргентини на чемпіонат світу 2006 року. Після закінчення сезону, Скалоні повернувся в «Депортиво». 1 вересня 2006 року він, разом з Дієго Трістаном, за обопільною згодою розірвав контракт з «Депортіво».

13 вересня 2006 року Скароні уклав контракт з «Расінгом» з Сантандера, в якому провів один сезон.

30 червня 2007 року Скалоні перейшов в італійський «Лаціо», підписавши контракт на 5 років. Але вже 26 січня 2008 року футболіст був переданий в оренду в іспанську «Мальорку». У червні 2009 року Скалоні повернувся в «Лаціо» на прохання тренера Давіде Баллардіні. Всього до січня 2013 року встиг відіграти за «біло-блакитних» 52 матчі в національному чемпіонаті.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Аталанта», за команду якого виступав протягом 2013—2015 років.

Виступи за збірні 1997 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, у складі якої став переможцем молодіжного чемпіонату світу в Малайзії. Всього на молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, забив 2 голи.

30 квітня 2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, на якому зіграв лише в одному матчі.

Всього за 4 роки провів у формі головної команди країни 7 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2016 року, ставши асистентом співвітчизника Хорхе Сампаолі у тренерському штабі іспанської «Севільї».

За рік, у червні 2017 Сампаолі був призначений головним тренером національної збірної Аргентини, і Скалоні повернувся на батьківщину, ставши асистентом головного тренера національної команди.

Влітку 2018 року аргентинці невдало виступили на тогорічному чемпіонаті світу, після чого Сампаолі був звільнений, а підготовкою збірної продовжив займатися тренерський тандем зі Скалоні і Пабло Аймара. Передбачалося, що вони виконуватимуть обов'язки головного тренера до кінця 2018 року, проте вже у листопаді Скалоні прийняв пропозицію очолити тренерський штаб збірної Аргентини на постійній основі.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатКубокЄврокубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1993-94 «Ньюеллс Олд Бойз» ПД 2 0 — — — — — — 2 0 1994-95 ПД 10 0 — — — — — — 10 0Усього за «Ньюеллс Олд Бойз» 12 0 12 0 1995-96 «Естудьянтес» ПД 21 3 — — — — — — 21 3 1996-97 ПД 16 4 — — — — — — 16 4Усього за «Естудьянтес» 37 7 37 7 1997-98 «Депортіво» ПД 18 2 — — — — — — 18 2 1998-99 ПД 21 0 — — — — — — 21 0 1999-00 ПД 14 0 — — КУЄФА 2 0 — — 16 0 2000-01 ПД 25 3 — — ЛЧ 12 1 СІс 1 0 38 4 2001-02 ПД 25 2 КІс 3 0 ЛЧ 11 0 — — 39 2 2002-03 ПД 32 3 КІс 6 0 ЛЧ 11 0 СІс 1 0 50 3 2003-04 ПД 23 2 КІс 2 0 ЛЧ 11 1 — — 36 3 2004-05 ПД 27 2 — — ЛЧ 7 0 — — 34 2 2005-06 ПД 15 0 КІс 3 1 ІНТ 5 0 — — 23 1Усього за «Депортіво» 200 14 14 1 59 2 2 0 275 17 2005-06 «Вест Хем Юнайтед» ПЛ 13 0 КА 4 0 — — — — 17 0 2006-07 «Расінг» ПД 30 2 КІс 2 0 — — — — 32 2 2007-08 «Лаціо» A 12 0 КІт 0 0 ЛЧ 7 0 — — 19 0 2007-08 «Мальорка» ПД 6 0 — — — — — — 6 0 2008-09 ПД 22 0 КІС 6 0 — — — — 28 0Усього за «Мальорку» 28 0 6 0 34 0 2009-10 «Лаціо» A 5 0 КІт 1 0 ЛЄ 1 0 СІт 0 0 7 0 2010-11 A 12 0 КІт 2 0 — — — — 14 0 2011–12 A 19 1 КІ 0 0 ЛЄ 2 0 - - - 21 1 2012–13 A 4 0 КІ 0 0 ЛЄ 3 0 - - - 7 0Усього за «Лаціо» 52 1 3 0 12 0 0 0 67 1 2012–13 «Аталанта» A 7 0 КІ 0 0 - - - - - - 7 0 2013–14 A 5 0 КІ 0 0 - - - - - - 5 0 2014–15 A 3 0 КІ 2 0 - - - - - - 5 0Усього за «Аталанту» 15 0 2 0 - - - - 17 0Усього за кар'єру 487 34 31+ 1+ 71 2 2 0 591+ 37+

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Як гравець Чемпіон Молодіжного чемпіонату світу 1997 Чемпіон Іспанії (1): «Депортіво»: 1999-00 Володар Кубка Іспанії (1): «Депортіво»: 2001-02 Володар Суперкубка Іспанії (2): «Депортіво»: 2000, 2002 Володар Суперкубка Італії з футболу (1): «Лаціо»: 2009 Чемпіон світу (U-20) (1): Аргентина (U-20): 1997

Як тренер Володар Кубка Америки (1): Аргентина: 2021 Бронзовий призер Кубка Америки (1): Аргентина: 2019 Переможець Суперкласіко де лас Амерікас (1): Аргентина: 2019 Чемпіон світу (1): Аргентина: 2022 Володар Кубка чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА (1): Аргентина: 2022

Посилання