Йоганнес Шмідт (; 29 липня 1843 — 4 липня 1901) — німецький мовознавець, автор хвильової теорії мовного розвитку.
Біографія Народився в Пренцлау, провінція Бранденбург. Навчався у видатного індоєвропеїста Августа Шлайхера і спеціалізувався на дослідженні індоєвропейських мов, особливо слов'янських. Здобув докторський ступінь 1865 року і з 1866 працював учителем у гімназії в Берліні.
1868 року, після раптової смерті Шлайхера, Шмідт взяв на себе публікацію його праці «Німецька мова», яка в його редакції до 1888 року вийшла у чотирьох виданнях. Того ж 1868 року Шмідт був обраний Боннським університетом на посаду професора німецької та слов'янських мов. 1871 року він викладав староболгарську (старослов'янську) мову. У Бонні в 1872 році він опублікував свою працю Die Verwandtschaftsverhältnisse der indogermanischen Sprachen (Родинні відносини індогерманських мов), в якій представив хвильову теорію, що є альтернативою до теорії генеалогічного дерева Шлайхера. За цією теорією мовні інновації поширюються з центру інновації до периферії, поступово згасаючи (подібно до того, як розходяться на воді кола від кинутого каменя). Саме так Шмідт пропонував пояснювати мовну конвергенцію.
З 1873 до 1876 року Шмідт був професором філології в Грацькому університеті. 1876 року повернувся до Берліна, де працював професором у Берлінському університеті імені братів Гумбольдтів. Помер у Берліні.
Основні наукові праці
Zur Geschichte des indogermanischen Vocalismus (Частина I). Weimar, H. Böhlau (1871) Die Verwandtschaftsverhältnisse der indogermanischen Sprachen. Weimar, H. Böhlau (1872) Zur Geschichte des indogermanischen Vocalismus (Частина II). Weimar, H. Böhlau (1875) Die Pluralbildungen der indogermanischen Neutra. Weimar, H. Böhlau (1889) Kritik der Sonantentheorie. Eine sprachwissenschaftliche Untersuchung. Weimar, H. Böhlau (1895)
Примітки
Посилання
Christian Lehmann, Sprachwandel, Kap. 7.4: Genetische Sprachverwandtschaft, Stammbaum- vs. Wellentheorie стаття про хвильову теорію Шмідта (нім.)