Монасти́р кармелі́тів — пам'ятка архітектури національного значення у місті Теребовлі, споруджений 1635 року на місці дерев'яного монастиря. З 1990 року переданий громаді Української автокефальної православної церкви.

Історія У XVII столітті розпочалася історія помітної міської пам'ятки в Теребовлі — Монастиря і костелу кармелітів. 1617 року теребовлянський староста Пйотр Ожґа запросив до міста кармелітів; 1620 року подарував їм землю для будівництва костелу. З 1635 до 1640 років відбувалося будівництво мурованих будівель костелу і монастиря. Масштабний проект був підтриманий фінансовою допомогою місцевих шляхтичів та магнатів: 1624 року шляхтич Миколай Осінський подарував монастирю броварню, крамницю та житловий будинок поблизу Гнізни. 1635 року власник села Лошнева Адам Коморовський надав ченцям 6 тисяч золотих. Приблизно тоді ж монастир отримав у своє володіння землі села Боричівка, якими користувався до приходу радянської владиШаршаткіна С. Оборонні культові споруди // Теребовлянщина: краєзнавчий альманах-календар / (упорядник і гол. ред. Григорій Кушнерик). — Тернопіль : Збруч, 2001. — С. 147—148..

Стефан ПотоцькийUrzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 100. — великий коронний референдар, львівський, калуський, черкаський старостаUrzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 381.М. Ковальчук вказав, що це Стефан Александер Потоцький — батько Миколи Василя Потоцького — був доброчинцем костелу оо. Кармелітів у Теребовли, а в захристі був його портрет → Див.: Ковальчук М. Стефан Потоцький // був доброчинцем костелу оо. Кармелітів в Теребовли.Ковальчук М. Стефан Потоцький // За версією польського дослідника Анджея Бетлєя, у кляшторі був портрет теребовельського старости Міхала Потоцького.Betlej A. Kościół p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 385. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0.

Монастир є комплексом споруд оборонного типу. Складається з двоповерхового комплексу келій та костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Територію монастиря оточують масивні стіни з чотирма наріжними, п‘ятикутними в плані, оборонними баштами. Дві башти стоять над річкою Гнізна. У зовнішніх стінах та в баштах розміщуються бійниці для стрільби з рушниць та мушкетів та гармат. Головний вхід на територію влаштовано в центральній частині південної стіни у вигляді проїзної арки. В XIX ст. над нею була добудована надбрамна триарочна дзвіниця. . Також були великі підземелля, у яких, зокрема, були захоронення духовенства та міської знаті.

У першій половині XX ст. проводилась реставрація. В післявоєнні часи в монастирі була влаштована фабрика ялинкових прикрас.

Див. також Церква святого Володимира (Теребовля)

Примітки

Джерела Мороз В. Давні римо-католицькі святині Теребовлі // RISU — релігійний часопис. Шубарт П. Бароко та його розвиток в архітектурі міст Східної Галичини. — Одеса, 2012. — ISBN 978-966-413-321-7.