Микола Тарасович Попов (7 серпня 1927, Ястребовка — 12 червня 2010) — радянський, український графік, член Національної спілки художників України (з 1961 року).
Біографія Народився 7 серпня 1927 року в селі Ястебовці (тепер Мантуровського району Курської області). В 1950–1956 роках навчався в Київському художньому інституті у О. Пащенка. Викладав в ньому з 1961 року на кафедрі графічних мистецтв, з 1978 — професор. Член КПРС з 1963 року.
Помер 12 червня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Творчість Працював здебільшого у галузі станкової графіки і живопису. Віддавав перевагу літографії, офортові, різним засобам рисунка. Твори: графічні серії: «За мотивами „Кобзаря“ Т. Г. Шевченка» (1964); «Завод і люди» (1966); «Роки окупації» (1961—1968); «Моє дитинство» (1970—1972); «Сковорода» (1972); «Світ людський» (1971—1977); «Г. С. Сковорода» (1972); «Партизанська сюїта» (1974); «Сибір будується» (1974—1978); «Боротьба і становлення» (1975—1977); «Мій Київ» (1976—1980); «Зимовий Седнів» (1977); «По Індії» (1979); «Мужність» (1981—1982); «По Італії», «По Сибіру», «По Середній Азії» (1989—1991); «По Єнисею» (1992—1994); живопис — цикл пейзажів.
Відзнаки Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1977 року), народний художник України (з 1997 року). Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медалями.
Примітки
Література
Микола Попов. Каталог. Київ, Спілка художників Української РСР, 1974. Петро Панч. Малий партизан. Книга з ілюстраціями Миколи Попова.
Посилання
Микола Попов, графічні роботи українського митця