Миха́йло Оле́гович Єфре́мов (; 10 листопада 1963, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, телеведучий. Заслужений артист Росії (1995). Спершу не підтримував, але згодом став на бік війни РФ проти України.

Життєпис Народився 10 листопада 1963 року в Москві, у родині акторів — Олега Єфремова та Алли Покровської.

Ще в шкільному віці вперше вийшов на сцену МХАТу в спектаклі «Йдучи, озирнись!». У кіно дебютував також школярем — у фільмі «Коли я стану велетнем» (1978). З 1982 по 1984 роки проходив військову службу у збройних силах СРСР.

У 1987 році закінчив школу-студію МХАТ й очолив Театр-студію «Современник-2», де грали такі актори, як Микита Висоцький, Марія Євстигнєєва, В'ячеслав Невинний молодший. Утім, трупа доволі швидко розпалася.

У 1991—1996 роках — актор МХТ ім. Чехова.

З 2006 року запрошувався до складу журі Вищої ліги КВК.

У 2009—2014 рр. вів програму «Жди меня».

У 2011 — 5 березня 2012 року брав участь у проєкті «Громадянин поет» на сайті «F5.ru» та радіостанції «Эхо Москвы», де читав вірші Дмитра Бикова.

Смертельна ДТП 8 червня 2020 року Увечері 8 червня 2020 року перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, скоїв аварію на Садовому кільці, в центрі Москви. Позашляховик актора виїхав на зустрічну смугу і врізався у вантажний фургон, внаслідок чого водій фургона Сергій Захаров помер у лікарні від втрати крові. Сам Єфремов не постраждав, його відпустили під підписку про невиїзд. Експертиза показала високий вміст алкоголю в крові та диханні Єфремова. У видихуваному повітрі було виявлено 1,05 міліграм на літр алкоголю, тобто 2,1 ‰ (допустима норма становить 0,16 проміле). 9 червня в його крові та сечі виявлені сліди кокаїну і канабіноїдів. 9 червня Єфремова затримали, стосовно нього була порушена кримінальна справа за статтею 264 КК РФ «Порушення правил дорожнього руху, що призвело з необережності до смерті людини». Слідство попросило захід обмеження прав у вигляді домашнього арешту до 9 серпня.

8 вересня 2020 року суд визнав Єфремова винним за п. «а» ч. 4 ст. 264 («Порушення особою, яка керує автомобілем, правил дорожнього руху, вчинене в стані сп'яніння, що призвело з необережності смерть людини») КК РФ та призначив покарання у вигляді 8 років позбавлення волі із відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.

У березні 2025 року Єфремов, після 4 замість 7,5 років у вʼязниці, був звільнений за умовно-достроковим звільненням.

Громадянська позиція У творчості висміював Путіна — внутрішні проблеми Росії, анексію Криму, Євромайдан тощоМихаил Ефремов о Путине: «Мальчик шел и Крым нашел» (видео) . Подробности. Інтер. 15.11.2015.

4 квітня 2022 року звернувся до Верховного суду РФ із проханням скоротити термін ув'язнення, заявивши про підтримку Путіна у війні РФ проти України.

Родина Одружений уп'яте. Має шістьох дітей.«Ліза», журнал — № 38, 2010 рік, стор. 66

Перша дружина (протягом одного місяця) — актриса Олена Юріївна Гольянова (н. 20.08.1964). Друга дружина — Ася Воробйова (Асія Робертівна Бікмухаметова), редактор. Від неї має сина Микиту, 1988 р. н. — актор театру «Современник». Третя дружина — Народна артистка РФ, актриса Євгенія Добровольська (1964—2025); син Микола, 1991 р.н. — також актор, знімався у серіалі «Біла гвардія»). Четверта дружина — актриса Ксенія Качаліна (1971—2025); дочка Анна-Марія, 14.10.2000 р.н., проживає з батьком). П'ята, поточна, дружина — звукорежисерка Софія Круглікова (дочки Віра, 2005 р.н., та Надія, 2007 р.н., син Борис, 2010 р.н.).

Творчість

Театральні постановки «Чапаєв і Порожнеча» . Режисер: Павло Урсул — Чапаєв «Люди-миші» «Лихо та й годі» — Чацький Олександр Андрійович «Амадей» — Вольфганг Амадей Моцарт «Маленькі афери великого міста» «Ігри жінок». Режисер: Кшиштоф Зануссі «Анархія». Режисер: Гарик Сукачов — Біллі «Викидень»

Робота на телебаченні «Жди меня» (2009-2014) — ведучий з 30 листопада 2009 року по 12 вересня 2014 року програми «Першого каналу» з пошуку зниклих людей. «Громадянин поет» (2012) — телевізійний проєкт телеканалу «Дощ» спільно з Дмитром Биковим. «Пан хороший» (2013) — телевізійний проєкт телеканалу «Дощ» авторів «Громадянина поета». «„Відлига“ у віршах» (2013) — спеціальний телевізійний проєкт «Першого каналу», створений на підтримку телесеріалу «Відлига», читає вірш Геннадія Шпалікова «За нещастя або на щастя, істина проста …».

Фільмографія

«Дні хірурга Мішкіна» — хлопчик (1976) «Коли я стану велетнем» — Петрик Копейкін (1978) «Все навпаки» — Андрій (1981) «Шантажист» — Михайло (1987) «Благородний розбійник Володимир Дубровський» — Володимир Дубровський (1989) «Віват, гардемарини!» — спадкоємець престолу Петро III (1991) «Люк» (1991) «Чоловічий зигзаг» (1992) «Королева Марго» — король Карл IX (1996) «Криза середнього віку» (1996) «Досьє детектива Дубровського» — Соплигін (1999) «Каменська» (серія «Гра на чужому полі») — Микола (2000) «Романови. Вінценосна родина» — Керенський (2000) «Кордон. Тайговий роман» — Олексій Жгут (2000) «Рятівники» (2000) «Свято» (2001) «Гипноз» (2001) «У русі» — Вован (2002) «Джокеръ» — Кречинський (2002) «Француз» — Карпенко (2002) «Антикілер» — Банкір (2002) «Антикілер 2: Антитерор» — Банкір (2003) «Небо. Літак. Дівчина» — Олексій (2003) «Убійна сила 5» — Пахомов (2003) «Супертеща для невдахи» — Сергій (2003) Дільниця — Коритніков (2003) «Слухач» — Кульома (2004) «Російське» — батько Еда (2004) «Початок шляху» — комендант концтабору (2004) «Диверсант» — Костенецький (2004) «Московська сага» — парторг медичного інституту (2004) «КДБ у смокінгу» — головний редактор газети (2005) «9 рота» — дембель (2005, епізод) «Дунечка» — головний режисер театру (2005) «Кохай мене» — Антон (2005) «Полювання на ізюбра» — Сєров (2005) «Лебединий рай» — Дмитро (2005) «Статський радник» — філер Мильников Євстратій Павлович (2005) «Жіноча інтуїція 2» — Мишко (2005) Грецькі канікули — батько Іполита (2005, епізод) Мама, не сумуй 2 — Моня, московський політтехнолог (2005) Жесть — Маніяк (Добрий чоловік) (2006) Солдати — капітан Стомаросов (2006) Золоте теля — Васисуарій Лоханкін (2006) Полювання на піранью — Дорохов (2006) Заяць над безоднею — полковник Блинда (2006) Дев'ять невідомих (2006) Офіцери — Петренко (2006) Три напівграції — Слава (2006) Точка — Едик (2006) Ніхто не знає про секс — батько Кеші (2006) Здвиг (2006, епізод) Грозові ворота — капітан Ланевський (2006) Парк радянського періоду — товариш Роберт (2006) 12 — 8-й присяжний (2007) Параграф 78 — начальник в'язниці (2007) Ленінград — Омельченко (2007) Свята справа — Примусоволікуючий (2007, епізод) Артистка — Гусятников (2007) День виборів — Отець Інокентій (2007) Диверсант. Кінець війни — Костенецький (2007) Віла роздору або Танок сонячного затьмарення — Алік (2007) Іронія долі. Продовження — Дід Мороз (2007) Сімейка Ади — Петро Погодін, Іван Погодін (2008) Беляєв — Лютаєв (2008) Будинок сонця — професор Немчинов (2008) Контракт на любов — ? (2008) Індиго — батько Каляєва (2008) П'ятниця, 12 — міліціонер (2008) Важкий пісок — Сергій Терещенко, адвокат (2008) Найкращий фільм 2 — тато Моряка (2008) Обручка — Петро (2009) Дуже російський бойовик — Обама Хусейн (2009) Полювання на Вервольфа — Адольф Гітлер (2009) Книга Майстрів — 34-й богатир (2009) Наказано знищити! Операція: «Китайська шкатулка» — майор МДБ Бабушкін (2009) Контракт на кохання — режисер (2009, епізод) Какракі — Михайло Михайлович (2009) Антикілер Д. К. — Хондачов (2009) Чорна блискавка — алкоголик у кольоровій шапочці (2009, епізод) Кошечка— Варечка (новела «Скажена балерина») (2009) Однокласники (2009) Кохання у великому місті 2 (2010) Гаражі (2010) Класні чоловіки (2010) Робінзон — Левкін (2010) Білий пісок — капітан баржи (2010, епізод) Найкращий фільм 3-ДЭ — учитель праці дядька Міша (2011) Generation П — Леонід (Легіон) Азадовський (2011) Випадковий свідок — Аркадій Царьков (2011) ДухLess. Кінець гламуру — Кондратов (2011) Фурцева — Олег Єфремов (2011) Три дні з придурком (2011) Про що говорять чоловіки — священик (2011, епізод) Ржевський проти Наполеона — Лев Толстой (2012) Глибина (2012) Зайцев, пали! (2012) МУР — начальник ВББ Іван Данилов (2012) Не бійся, я с тобою! 1919 (2012) Громадянин поет. Прогон року (2012) Глаз божий (документальний) — істопник Олексій (2012) Духless — Кондратов (2012) Джунглі — Вадим Вадимович (2012) 9½ зомбі — Дудиков (2012) Відлига — Федір Андрійович Кривицький, кінорежисер (2013) В гостях у $kazki (2013) Не бійся, я з тобою 2 (2013) — поліцмейстер Кохання у великому місті 3— тренер Валерій Борисович (2013) Остання людина Атлантиди — озвучення (2013) Zомбі канікули — Дудіков (2013) «Зорепад — прикмета літа» — Василь Свідерський (2013) «Відлига» — Федір Андрійович Кривицький, кінорежисер (2013) «Тітонька» — продавець мандаринів (2013) «Кавказька полонянка!» — Адміністратор готелю (2014) «На дні» — Сверчков-Задонский (2014) «Контужений» — Антон Павлович Торопоркін, директор музею, краєзнавець (2014) «Безславні придурки» (2014) «Нова дружина» — Саша (2014) «Душа шпигуна» (2015) «Москва ніколи не спить» — Володимир (2015) «Про кохання» — наречений (2015) «Глибина» — Дмитро Дибенко (2015) «Слідчий Тихонов» — Тихонов (2015) «День виборів 2» — отець Інокентій (2016) «Ополонка» — опальний олігарх (2016) «Гарний хлопчик» — Володимир Дронов, директор школи (2016) «Політ» — Ігор Олександрович Жабенко (2020, т/с) «Горбоконик» — Цар (2021)

Примітки

Посилання Біографія М. Єфремова на «Кіноафіші» Фільмографія М. Єфремова на «RUSactors.ru» Єфремов: вірш «про великого Пу».