T-34-85 — радянський середній танк періоду Німецько-радянської війни. Прийнятий на озброєння РСЧА Постановою ДКО № 5020 сс, від 23 січня 1944 року.
Є завершальною модифікацією танка Т-34 зразка 1943 р. Нова, простора, тримісна гарматна башта розроблена з використанням конструктивно-технологічних рішень, реалізованих в дослідному танку Т-43. Встановлення більш потужної 85-мм гармати, в поєднанні з низкою конструктивних доробок, значно підвищили бойову ефективність танка Т-34-85, порівняно з попередником Т-34-76. Нова башта забезпечила збільшення обсягу бойового відділення, можливість розміщення більш потужної 85-мм гармати, кращий розподіл функцій між членами екіпажу та його захищеність. При незначно збільшеному, завдяки башті, загальному бронезахисту, (порівняно з танком Т-34-76), але недостатньому, порівняно з важкими танками противника за показником 1944 року, танк Т-34-85 практично не втратив колишньої рухливості й маневровості.
Т-34-85 вироблявся в СРСР з січня 1944 року по 1950 рік, до початку масового виробництва Т-54. За ліцензією СРСР, 3185 танків цього типу було вироблено в Чехословаччині в 1952—1958 роках і 1980 танків — у Польщі, в 1953—1955 роках. Всього, танків Т-34-85 (з урахуванням вироблених в ЧССР і ПНР), було випущено понад 35 000 одиниць, а з урахуванням раніше випущених Т-34-76, загальний випуск склав близько 70-80 тисяч одиниць. Це дозволяє стверджувати, що танк Т-34 був наймасовішим танком у Світі.
З 1944 року Т-34-85 був основним середнім танком РСЧА у Німецько-радянській війні, а після її завершення, становив основу танкових військ Радянської армії аж до середини 1950-х років, до масового надходження в танкові війська Радянської Армії, новітніх середніх танків Т-54. Офіційно танк Т-34-85 знятий з озброєння Російської Федерації тільки в 1993 році. Після війни Т-34-85 в значних кількостях постачалися в ряд держав Європи та Азії, де використовувалися в збройних конфліктах, включаючи Корейську і Шестиденну війни та ряд інших. Станом на 2010 рік, Т-34-85 все ще перебуває на озброєнні низки країн.
Історія
Ефект нахилу броні Аналіз показав, що нахил броні важливий лише для випадків, коли калібр снаряда не перевершує товщини броні, тобто, в даному випадку, для калібрів менше 45 мм. Зі збільшенням калібру захисний ефект нахилу швидко знижується. Для снарядів калібру 88 мм нахил броні Т-34 практично не впливав на пробиття броні.
Причини створення завершальної модифікації танка Т-34 У 1942 році, в міру освоєння великосерійного виробництва та здійснення поточної модернізації танків Т-34-76, з метою зниження трудомісткості виробництва і поліпшення бойових якостей, ведуче, по танку Т-34, конструкторське бюро заводу № 183, приступило до розробки проекту нового середнього танка Т-43.
Проект танка Т-43 розроблявся в напрямку підвищення, в порівнянні з танком Т-34, бойової живучості, за рахунок збільшення товщини броньових листів корпусу та башти, і бойової ефективності, за рахунок збільшення об'єму бойового відділення, шляхом розробки нової, більш просторої башти. При розробці проекту рівень уніфікації вузлів і деталей з серійним танком Т-34 становив 78,5 відсотків; конфігурація і габарити корпусу, в основному залишилися такими ж як на Т-34; двигун, трансмісія, елементи ходової частини, гармата — такі ж як на Т-34. У той же час, в проекті Т-43 були реалізовані деякі конструкторські розробки з довоєнного проекту танка Т-34М. Зокрема, у зв'язку зі збільшенням бойової маси танка Т-43, порівняно з танком Т-34, вперше для середнього танка було реалізовано торсіонну підвіску опорних котків.
Проте, до середини 1943 р., коли виникла необхідність встановити на середній танк Т-43 85-мм гармату (до випробувань були готові чотири варіанти 85-мм гармати, розроблені для середнього танка), виявилося, що новий танк Т-43, не має для цього резерву зі збільшення бойової маси. Навіть зі своєю «рідною», 76-мм гарматою танк Т-43, важив більше 34 тонн. Подальше збільшення маси цього танка приводило до зниження такого найважливішого показника бойової ефективності як рухливість. Крім того, перехід заводів на багатосерійне виробництво нового танка, неминуче викликав би зниження обсягів виробництва, що в умовах воєнного часу визнали неприпустимим. Крім того, торсіонна підвіска опорних котків, щодо великого діаметра, ще не була достатньо надійною для умов експлуатації середнього танка… Через це в КБ заводу № 183 вирішили не створювати новий танк, а модернізувати вже існуючий Т-34 до завершальної модифікації.
Серійне виробництво
Серійне виробництво на радянських заводах У грудні 1943 р. завод № 112 приступив до підготовки серійного виробництва танка Т-34, з гарматою Д-5Т.
1 січня 1944 року на озброєння танка Т-34 прийнята гармата С-53, з наданням можливості установки у башті, як зі штатним (1420 мм), так і розширеним (1600 мм), діаметрами баштових погонів (постанова ДКО №…., від 1 січня 1944 р).
23 січня 1944 року танк Т-34-85 був прийнятий на озброєння РСЧА (постанова ДКО № 5020 сс, від 23 січня 1944 року). У зв'язку з цим усі танки Т-34 з 76 -мм гарматою випуску 1944 р. і попередніх випусків отримали позначення Т-34-76.
1944 р. Перше півріччя — серійне виробництво середніх танків Т-34-76, (зразка 1943 р.) продовжували здійснювати: завод № 112 «Червоне Сормово», «Уральський завод важкого машинобудування» (УЗТМ) м. Свердловськ; № 183 «імені Комінтерну» м. Нижній Тагіл; завод № 174, м. Київ. Головним, з виробництва танків Т-34-85, в 1944—1945 рр.., Був завод № 183 Сталінградський тракторний завод (СТЗ), не відновив танкове виробництво; Уральський завод важкого машинобудування «Уралмаш», (УЗТМ), м. Свердловськ, випускав виключно САУ, на базі танка Т-34; Уральський Кіровський завод (УКЗ), м. Челябінськ, завершував виробництво танків Т-34-76 і повністю переключався на випуск важких танків і САУ на їх базі. У січні 1944 р. Завод № 112 випустив перші 25 од. танків Т-34-85, з гарматою Д-5Т. З лютого 1944 р. Завод № 112 приступив до поступового переходу на випуск танків Т-34-85, з гарматою С-53. У лютому 1944 р. Завод № 112 випустив 75 од. танків Т-34-85, з гарматою Д-5Т. З березня 1944 р. Розпочато випуск гармат С-53, в пуско-налагоджувальних режимі. 15 березня 1944. Завод № 183 (УТЗ), випустив перші танки Т-34-85, з гарматою С-53. У березні 1944 р.. Завод № 112 випустив 150 од. танків Т-34-85, з гарматою Д-5Т. У квітні 1944 р.. Завод № 112 випустив завершальну партію, 5 од. танків Т-34-85, з гарматою Д-5Т, завершив виробництво танків Т-34-76, і приступив до серійного виробництва танків Т-34-85, з гарматою С-53.
Примітки:Всього, в період з січня по квітень 1944 р., завод № 112 випустив 255 од. танків Т-34-85. з гарматою Д-5Т, з цієї кількості, 5 од. — Командирських, з радіостанцією РСБ-Ф. При першій установці гармати С-53, з'ясувалася необхідність доопрацювання башти, з метою збільшення нижнього кута вертикального наведення. З травня 1944 р. Розпочато поточний випуск гармат С-53. З червня 1944 р. Завод № 112 і № 174 приступили до серійного виробництва танків Т-34-85. з гарматою С-53, і завершив серійне виробництво танків Т-34-76.
Серійне виробництво танків Т-34-85 здійснювалося: заводом № 112, «Червоне Сормово», в період з січня 1944 року, по 1950 рік включно, всього близько 12 221 од.; Заводом № 183, (м. Нижній Тагіл), з 15 березня 1944 року, по 1946 рік включно, всього близько 14 434 од.; заводом № 174, (м. Омськ), з червня 1943 року, по 1946 рік включно, всього близько 3994 од. Загальна кількість танків Т-34-85 побудованих заводами СРСР, в період 1944—1950 рр.., Становить приблизно — 30 649 (35 399 ÷ 35 415) од. У дужках вказані дані із закордонних джерел.
Дотепер, за даними радянських і закордонних джерел, наводяться лише приблизні відомості про кількість випущених танків Т-34-85: Протягом 1944 року, всього випущено приблизно — 10 647 ÷ 10 663 од; з цієї кількості: 10 499 од. — Лінійних; 134 од. — Командирських; 30 од. — Вогнеметних. Зокрема: Завод № 183, всього випустив приблизно — 6585 од.; Завод № 112, всього випустив приблизно — 3062 од.; Завод № 174, всього випустив приблизно — 1000 од.; Протягом 1945 року, всього випущено приблизно — 12 551 од; з цієї кількості: 12 110 од. — Лінійних; 140 од. — Командирських; 301 од. — Вогнеметних. Зокрема: Завод № 183, всього випустив приблизно — 7356 од.; Завод № 112, всього випустив приблизно — 3255 од.; Завод № 174, всього випустив приблизно — 1940 од.; Протягом 1946 року, всього випущено приблизно — 2701 од; виключно лінійних танків Т-34-85. Зокрема: Завод № 183, всього випустив приблизно — 493 од.; Завод № 112, всього випустив приблизно — 1154 од.; Завод № 174, всього випустив приблизно — 1054 од.; З 1947 по 1950 рр.., Серійний випуск, виключно лінійних танків Т-34-85, виробляв тільки завод № 112. Зокрема: У 1946 році, завод № 112, випустив приблизно — 2701 (5500) од; У 1947 році, завод № 112, випустив приблизно — 2300 (4600) од; У 1948 році, завод № 112, випустив приблизно — 1850 (3700) од; У 1949 році, завод № 112, випустив приблизно — 450 (900) од; У 1950 році, завод № 112, випустив приблизно — 150 (300) од; У дужках вказані дані із закордонних джерел.
У танка Т-34-85, якість і надійність вузлів і агрегатів досягли найвищого рівня, при цьому, конструкція і компонування зберегли виняткову технологічність, високу ремонтопридатність, швидке відновлення і введення в дію танків, пошкоджених в ході бойових дій. Конструктивний і ваговій резерви подальшого підвищення бойової ефективності танка Т-34-85, були вичерпані далеко не повністю. Зокрема: — Не була реалізована торсіонна амортизація опорних ковзанок, по аналогії з дослідним танком Т-43, і серійним Т-44, яка забезпечила б: поліпшення динамічних характеристик машини; збільшення обсягу бойового відділення, за рахунок ліквідації бортових шахт, пружинних амортизаторів підвіски опорних котків. — Не була реалізована поперечна установка двигуна, за аналогією з серійним танком Т-44, яка забезпечила б можливість перекомпонування корпусу з метою зміщення осі обертання башти, тому, з метою розвантаження передніх опорних котків, з метою посилення лобовій частині корпуса і збільшення обсягу бойового відділення корпусу.
Примітка: Серійний середній танк Т-44, з'явився симбіозом серійного Т-34-85 і дослідного Т-43. Посилення броньового захисту корпусу танка Т-44, порівняно з Т-34, було досягнуто, зокрема, за рахунок: зменшення його будівельної висоти; ліквідації надгусеничних ніш, а значить, зменшення корисного об'єму корпусу, компенсується зменшенням кількості членів екіпажу. В процесі серійного виробництва, в конструкцію танків Т-34-85, заводи вносили зміни, з метою: зниження собівартості виробництва; підвищення надійності; бойової живучості та бойової ефективності. У міру виробництва змінювалися форма і зменшувалися розміри балки носової частини корпусу, що з'єднує верхній і нижній лобові листи, а на машинах пізніх випусків була взагалі вилучена — верхній і нижній лобові листи зварювалися встик. Протягом 1944 року, введені: кріплення 5-ти запасних траків на верхньому лобовому аркуші корпусу; коробчасті передні грязьові щитки, відкидаються на петлях; установка малих димових шашок (МДШ) на кормовому листі корпусу.