Влади́мирська губе́рнія () — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР, яка існувала у 1796–1929 роках. Губернське місто — Владимир.

Географія

Владимирська губернія межувала на півночі з Ярославською та Костромською, на сході — Нижньогородською, на заході — Московською і Тверською, на півдні — Тамбовською і Рязанською губерніями.

До 1918 року губернія займала площу в 40 339 верст² (45 910 км²), за підрахунками І. П. Стрєльбицького — 42 930,5 верст², в тому числі під озерами близько 99 верст². 1926 року площа губернії становила 33 023 км². Найбільша довжина її зі сходу на захід 325 верст (347 кілометрів), а ширина із півночі на південь 240 верст (256 кілометрів).

Губернія займала територію сучасної Владимирської області (за винятком південної частини Гусь-Хрустального району), південну половину Івановської області (включаючи місто Іваново), більшу частину Переславського району Ярославської області, частини Талдомського, Сергієво-Посадського, Орєхово-Зуєвського і Шатурського районів Московської області, частини Володарського, Павловського, Вацького, Навашинського, Кулебакського та Виксунського районів Нижньогородської області, а також частину Касимовського району Рязанської області.

Історія 1708 року було утворено Владимирська провінція у складі Московської губернії. 1778 року створено самостійне Владимирське намісництво з розподілом на 14 повітів. 1796 намісництво перетворено на губернію. З 1881 до 1917 року Владимирська губернія складалась із 13 повітів і кордонів своїх не змінювала.

Владимирська губернія РРФСР (в кордонах, значно менших Владимирської губернії Російської імперії) була ліквідована 14 січня 1929 року; більша частина території увійшла до Івановської промислової області.

Керівництво губернії

Генерал-губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час на посаді Роман Воронцов граф, генерал-аншеф Іван Салтиков граф, генерал-аншеф Іван Заборовський генерал-поручик

Правителі намісництва Ім'я Титул, чин, звання Час на посаді Олександр Самойлов статський радник (чинний статський радник) Петро Лазарєв статський радник (таємний радник)

Губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час на посаді Павло Рунич бригадир, чинний статський радник (таємний радник) Іван Долгоруков князь, чинний статський радник (таємний радник) Авдій Супонєв чинний статський радник Іван Юрлов чинний статський радник Дмитро Кавелін чинний статський радник Петро Апраксін граф, генерал-майор, чинний статський радник Іван Курута статський радник Сергій Ланськой чинний статський радник Степан Паскевич чинний статський радник Іван Курута чинний статський радник Петро Донауров чинний статський радник Володимир Зарін чинний статський радник Микола Синельніков генерал-майор Володимир Анненков генерал-лейтенант Єгор Тілічеєв чинний статський радник Олександр Самсонов Свита Його Величності, генерал-майор Платон Шатохін чинний статський радник Володимир Струков генерал-лейтенант Осип Судієнко у званні камер-юнкера, статський радник, шталмейстер Михайло Теренін таємний радник Микола Цеймерн генерал-лейтенант Микола Клінгенберг чинний статський радник Іван Леонтьєв чинний статський радник, на посаді єгермейстера Іван Сазонов чинний статський радник (таємний радник) Володимир Крейтон чинний статський радник

Адміністративний поділ В момент утворення 1796 року губернія поділялась на 10 повітів: Владимирський, В'язниковський, Гороховецький, Меленковський, Муромський, Переславський, Покровський, Суздальський, Шуйський, Юріївський.

1803 року були створені ще 3 повіти: Александровський, Ковровський і Судогодський.

Цей адміністративний поділ залишався незмінним до 1918 року. Наприкінці XIX століття до складу губернії входило 13 повітів, які поділялись на 222 волості.

№ Повіт Повітове місто Площа, верст² Населення (1897), чол. 1 Александровський Александров (6 810 чол.)2 886,8100 371 2 Владимирський Владимир (28 479 чол.)2 402,5160 996 3 В'язниковський В'язники (8 862 чол.)3 309,686 352 4 Гороховецький Гороховець (2 297 чол.)3 817,792 240 5 Ковровський Ковров (14 571 чол.)3 427,5109 861 6 Меленковський Меленки (8 909 чол.)4 617,8142 304 7 Муромський Муром (13 271 чол.)2 229,8122 383 8 Переславський Переславль-Залеський (10 639 чол.)3 178,787 337 9 Покровський Покров (2 785 чол.)4 142,2158 229 10 Судогодський Судогда (3 182 чол.)5 099,996 798 11 Суздальський Суздаль (6 412 чол.)2 513,1107 708 12 Шуйський Шуя (19 583 чол.)2 565,2158 483 13 Юріївський Юріїв-Польський (5 759 чол.)2 641,092 629

1918 року Шуйський повіт відійшов до нової Іваново-Вознесенської губернії. 1920 року був створений Кольчугинський район (існував 4 роки). 1921 року ліквідовано Покровський повіт, а замість нього утворено Киржацький повіт. Ще за 3 роки ліквідовано Гороховецький, Киржацький та Суздальський повіти. 1925 року Юріїв-Польський повіт був переданий Іваново-Вознесенській губернії. За рік Меленковський і Судогодський повіти були ліквідовані, а на частині їх території утворено Гусевський повіт.

Таким чином 1926 року до складу Владимирської губернії входило 7 повітів: № Повіт Повітове місто Площа, км² Населення (1926), чол. 1 Александровський Александров4 365184 850 2 Владимирський Владимир6 717325 693 3 В'язниковський В'язники5 337151 628 4 Гусевський Гусь-Хрустальний4 064110 029 5 Ковровський Ковров3 272120 524 6 Муромський Муром6 370332 257 7 Переславський Переславль-Залеський2 89896 159

14 січня 1929 року Владимирська губернія та всі її повіти були ліквідовані, а їх територія розділена між Івановською промисловою та Нижньогородською областями.

Населені пункти Наприкінці XIX століття в губернії було 15 міст, 1 посад (Гавриловський посад) і 8 227 решти поселень. З міст найбільш значні: Іваново-Вознесенськ (54 208 чол.), Владимир (28 479 чол.) і Шуя (19 583 чол.).

Населення 1886 року жителів у губернії налічувалось близько 1 416 750 чоловік. За переписом 1897 року в губернії проживало 1 515 691 жителів (690 312 чоловіків та 825 379 жінок), з них у містах 190 618 чоловік. За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 року населення губернії становило 1 321 140 чоловік, з них міське — 263 942 чоловік.

Національний склад Національний склад 1897 року

Повіт росіяни Губернія в цілому 99,7 % Александровський 99,6 % Владимирський 98,7 % В'язниковський 99,9 % Гороховецький 99,9 % Ковровський 99,8 % Меленковський 99,9 % Муромський 99,7 % Переславський 99,9 % Покровський 99,7 % Судогдський 99,9 % Суздальський 99,9 % Шуйський 99,6 % Юріївський 99,8 %

Література Пам'ятна книжка Владимирської губернії на 1848 рік Списки населених місць Владимирської губернії 1863, PDF Пам'ятна книжка й адреса-календар Владимирської губернії 1844—1917, PDF, DJVU Мазанов І. Бібліографія Владимирської губернії. Владимир. 1905 р.

Примітки

Посилання

Карта Владимирської губернії з «Атласу» Ільїна 1876 року Бібліотека Царське Село, книги з історії Владимирської губернії (Пам'ятні книжки), PDF