Владислав Екельський (, 17 березня 1855, Краків — 23 червня 1927, там само) — польський архітектор, будівничий, підприємець, педагог.
Біографія Народився у Кракові в родині правника Евстахія Екельського та Ельжбети із Серадзьких. 1872 року завершив навчання в гімназії святої Анни. Протягом 1872—1876 років закінчив Краківський технічний інститут, а згодом, у 1876—1880 роках навчався на факультеті будівництва Віденської політехніки у Генріха Ферстля. Працював у Ферстля при спорудженні нового корпусу Віденського університету.Estreicher K. Wspomnienia dwóch Krakowian // Rocznik Krakowski. — 1975. — № 46. — S. 125—126. Повернувся до Кракова, де став працівником архітектурного бюро Тадеуша Стриєнського. Невдовзі очолив бюро, а пізніше, протягом трьох років був співвласником. У цей час спільно зі Стриєнським здобув відзнаки на низці архітектурних конкурсів.Świszczowski S. Ekielski Władysław // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1948. — T. 6. — S. 221.
1886 року здав екзамен на концесію будівничого. Від того ж року працював у Промисловій школі Кракова. Спочатку як асистент, згодом — професор. Пізніше викладав геометричний і орнаментальний рисунок, а також будівництво і архітектурні форми у Краківській академії мистецтв. Завдяки низці цінних відкриттів під час реставрації францисканського костелу став членом Комісії у справах історії мистецтва Польської академії знань (після 1895).Świszczowski S. Ekielski Władysław… — S. 222.
1896 року одружився із Софією зі Стясних, вони мали трьох синів і двох дочок. Протягом 1897—1899 років головний редактор краківського журналу «Czasopismo Techniczne». 1900 року став одним із засновників журналу «Architekt». Був головним редактором до 1908 року, коли передав обов'язки Єжи Вархаловському, однак надалі продовжував опікуватись справою і друкуватись. Часопис перестав виходити 1915 року.Głos p. Jerzego Warchałowskiego, byłego redaktora «Architekta» // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 6. — S. 187. Після Першої світової війни Екельський зумів на деякий час його відновити.Przemówienie arch. Tadeusza Stryjeńskiego na pogrzebie ś. p. Władysława Ekielskiego dnia 25 czerwca 1927 r. w Krakowie. // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 6. — S. 187. Під час війни займався питаннями відбудови. 1915 року під редакцією Екельського вийшов альбом «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села), де він був автором кількох вступних статей і низки проєктів.Odbudowa polskiej wsi: projekty chat i zagród włościańskich / pod red. Wł. Ekielskiego. — Kraków: Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915. В останні роки життя активно працював над книгою, присвяченою архітектурним формам. Працю не було видано.Głos p. Jerzego Warchałowskiego… — S. 188.
Близько 1900 року спільно з Антонієм Тухом заснував фірму з виготовлення вітражів та мозаїки. Майстерні розміщувались на першому поверсі дому Екельського.Estreicher K. Wspomnienia dwóch… — S. 127. Особисто брав участь у проєктуванні деяких вітражів, як наприклад для костелу у Страхоцині і у Старомесці. Незабаром фірма опинилась на межі банкрутства. Через борги існувала загроза продажу будинку. Врешті була придбана Станіславом Желенським. 1910 року в Екельського діагностували важку хворобу серця, тому 1912 він припинив провадити будівництво, сконцентрувавшись більше на проєктуванні.
Працював при організації архітектурної виставки 1912 року у Кракові, очолював її виконавчий комітет.Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17; Wystawa architektury w 1912 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 1911. — 23 września. — № 434. — S. 1; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 87. Входив до складу журі конкурсу проєктів для виставки.Katalog wystawy architektury… — S. 24. Член журі конкурсу проєктів розписів каплиці Собеського на Каленбергу у Відні (1909)Konkursy // Architekt. — 1909. — № 12. — S. 220., на проєкт нового будинку для Львівського університету (1913)Konkurs na budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 134; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69., будинку воєводства і Сілезького сейму в Катовицях (1923).Protokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923 — № 6. — S. 50—51.
Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові. Там був обраний до тимчасового складу Сталої делегації польських архітекторів.Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5—6; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635. 18 лютого 1909 року на засіданні Краківського технічного товариства повторно обраний до Сталої делегації.Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 7. — S. 48. Належав до Кола архітекторів у Кракові. Від 1925 почесний член Палати будівничих. Член Делегації польських архітекторів і перший її президент. Член художньої ради Кракова. 2 травня 1922 року відзначений Офіцерським хрестом Ордену Відродження Польщі.Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 23. 40-річчя викладацької діяльності Екельського у Промисловій школі відзначене пам'ятною таблицею. Захоплювався музикою, грав на фортепіано. Займався рисунком та акварельним живописом.
Помер 23 червня 1927 року у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі, поле № 40.Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 106. — ISBN 83-08-01428-3.
Родина Екельські походили з Королівської Пруссії. На початку XVIII століття оселились у Кракові. Дід Адам Екельський (1760—1841) був синдиком міста Казімеж, пізніше адвокат у Кракові, засідатель сенату Вільного міста. Був одружений з Ядвігою з Лексицьких. Мав трьох синів: Євстахія (1804—1870), Александра (1806—1858) і Наполеона (1810—1891). Євстахій брав участь у листопадовому повстанні, а Наполеон — у краківському 1848 року. Обидвоє перебували в еміграції. Найстарший, Євстахій був правником — спочатку суддею, пізніше нотаріусом. Написав кілька історичних праць про Краків. Разом з Ельжбетою з Серадзьких мав сина Владислава (1855—1927), архітектора. 1890 року дружиною Владислава стала Зофія зі Стясних (пом. 1918), донька нотаріуса з Бельська. Мали трьох синів і дві доньки.Świszczowski S. Ekielski Władysław… — S. 223.
Проєкти Реалізовані проєкти у Кракові Притулок для хлопців фундації князя Олександра Любомирського, вулиця Раковицька, 27 (1880-ті, співавтор Тадеуш Стриєнський). Збудований за конкурсним проєктом.Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 6. — S. 188; Estreicher K. Wspomnienia dwóch… — S. 131; Świszczowski S. Ekielski Władysław… — S. 221. Палац Костянтина Володковича на вулиці Любіч, 4 (1885, співавтор Тадеуш Стриєнський). Палац Зигмунта Пусловського на вулиці Вестерплатте, 10Stachnik P. Pałac Pusłowskich był rodowym muzeum, dziś służy muzykologom // Dziennik Polski. — 2014. — 13 грудня. (1886, співавтор Тадеуш Стриєнський).Estreicher K. Wspomnienia dwóch… — S. 127; Świszczowski S. Ekielski Władysław… — S. 221. Власний дім у стилі неоренесансу на нинішній вулиці Пілсудського, 40 (1900).Estreicher K. Wspomnienia dwóch Krakowian // Rocznik Krakowski. — 1975. — № 46. — S. 126. Дім Антонія Суського на розі вулиць Гродської і площі Домініканської (1909).Estreicher K. Wspomnienia dwóch… — S. 126; Świszczowski S. Ekielski Władysław… — S. 222. Пергола для експозиції будівельних матеріалів на Виставці архітектури та інтер'єрів у Кракові 1912 року. Особливістю були спарені колони, кожна з яких була виготовлена з різних видів місцевого каменю. Екельський був також автором низки крамниць на тій же виставці.Architekt. — 1912. — № 8. — Tabl. 26; K. S. Wystawa architektoniczna w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 22 czerwca 1912. — № 25 (2745). — S. 527; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 88. «Дім здоров'я» Яна Гвяздоморського на вулиці Семирадського, 1. Іконостас у костелі святого Норберта. Співавтор Тадеуш Стриєнський, образи проєкту Яна Матейка. Розібраний 1945 року. Дім на вулиці Вестерплатте, 1. Дім Каденів на вулиці Кармелітській, 42.Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 6. — S. 188. Дім Барабаша на вулиці Студентській, 14. Дім Хахловського на вулиці Вєлополє, 15. Дім Вуйціцького на вулиці Шпитальній, 4. Вілла Беднарського в Подгужі (тепер район Кракова). Керівництво спорудженням пам'ятника Міцкевичу на Ринку у Кракові. Архітектурні деталі. Пам'ятник Гралевському в маріяцькому костелі. Пам'ятник Тирховському в костелі святої Анни.
Реставрація Реставрація пресбітерія костелу францисканців у Кракові. Роботи розпочато 1895 року. Виявлено деталі первинного плану храму, а також кам'яні масверки. Поліхромію виконав Станіслав Виспянський. Кам'яниця на площі Ринок, 45 у Кракові. Початкове завдання полягало в добудові третього і четвертого поверху та ремонті фасадів. Під час робіт відкрито старий готичний фасад XIV зі специфічним обрамуванням вікон. Фасад доповнено скульптурою Фенікса, виготовленою Юліаном Шопінським за проєктом Станіслава Виспянського. Відкрито і укріплено дерев'яні перекриття першого поверху.Architekt. — 1902. — № 10. — S. 133. Кам'яниця на площі Ринок, 7 у Кракові. Кам'яниця на вулиці Щепанській, 1 у Кракові.
В інших населених пунктах Робітнича лазня у Величці. Ратуша у Скавіні. Перебудова вежі костелу в Любчі. Перебудова вежі костелу у Скавіні. Синагога у Тарнові. За проєктом Екельського завершено будівництво, розпочате 1866 року. Пансіонат «Стамари» в Закопаному з елементами «закопанського» стилю. Мавзолей Желенських у Бжезі Бохенського повіту. Дім повітової ради в Бохні.
Нереалізовані проєкти Конкурсний проєкт пам'ятника обороні Відня. Скульптор Теодор Ригер. Створений під час перебування у Відні приблизно між 1880 і 1882 роками. Конкурсний проєкт Ощадної каси у Львові — перша премія (1888, співавтор Тадеуш Стриєнський).Gmach Galicyjskiej kasy oszczędności we Lwowie // Architekt. — 1900. — № 1. — S. 10. Проєкт музичного павільйону для Галицької крайової виставки у Львові — друге місце (1893).Kronika bieżąca // Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego. — 1893. — № 3. — S. 32. Конкурсний проєкт ратуші у Кракові — IV місце (1904). Конкурсний проєкт дому Технічного товариства у Кракові — II місце. 1905 рік.Ostap. Dom Towarzystwa technicznego w Krakowie // Architekt. — 1907. — № 1. — S. 16. Конкурсний проєкт будинку газового підприємства у Варшаві (бл. 1905). Пізніше експонувався на ювілейній виставці Товариства приятелів красних мистецтв у Кракові. Проєкт упорядкування вавельського пагорба під назвою «Акрополіс» (1904—1906, співавтор Станіслав Виспянський). Проєкт регуляції Кракова (генерального плану). Створений для конкурсу 1910 року, на якому здобув перше місце. Співавтори Тадеуш Стриєнський, Юзеф Чайковський, Казімеж Вичинський і Людвік Войтичко.Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 90, Tabl. 16—17, 25; Nagrody za plany regulacyi Krakowa // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 8. — S. 116. Проєкт отримав багато відгуків у пресі, переважно схвальних.Z powodu konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 121—123. Конкурсний проєкт будинку Гірничої академії у Кракові (1913). Придбаний журі.Protokół sądu konkursowego nad projektami gmachu Akademii Górniczej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 149—153, 155.