Амуртабір (Амурський залізничний виправно-трудовий табір) () — підрозділ, що діяв у структурі Головного управління виправно-трудових таборів Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР (ГУЛАГ НКВС).
Історія
Амуртабір виділений в самостійний підрозділ в структурі НКВС в 1938 на базі розформованого в тому ж році Бамлагу. Управління Амуртабору розташовувалося в місті Свободний (нині Амурська область). В оперативному командуванні він підпорядковувався Управлінню залізничного будівництва Далекосхідного головного управління виправно-трудових таборів НКВС (УЖДС ДВ ГУЛАГ) .
Максимальна одноразова кількість ув'язнених могла досягати понад 125 000 осіб.
Амуртабір розформовано на початку 1941 року і частина його таборів увійшли до складу Бурейського виправно-трудового табору та Свободненського виправно-трудового табору.
Виробництво
Основним видом виробничої діяльності ув'язнених Амуртабора було залізничне будівництво.
Відомі ув'язнені Старостін Микола Петрович — відомий радянський футболіст і хокеїст, Цвєтаєва Анастасія Іванівна — поетеса.
Примітки У період з 1947 по 1953 року в системі виправно-трудових установ існував Амурський виправно-трудовий табір, також відомий як Амуртабір.
Посилання Амурський залізничний виправно-трудовий табір