Соломирецький Василь Іванович (*1490 — †1560) — білоруський князь та магнат гербу Равич, політичний діяч Великого князівства Литовського.
Життєпис Походив із впливової родини Соломирецьких. Син Івана Соломирецького, старости Могильовського. Народився у 1490 році у родинному маєтку. Після ранньої смерті старшого брата Богда успадкував усі батькові статки. У 1513 році призначається Керновськім намісником. Втім у 1514 році він поступився цією посадою, замість якої отримав Любашанське намесніцтва. У 1520 році призначається Могильовським намісником. У 1522 році отримав привілей від короля Сигізмунда I Старого на довічне володіння замком у Могильові й Могильовської волостю, отримавши усі данини з цих земель: «грошові, боброві, кунічния, медові, трактирні». Тоді ж Соломирецький подав прохання стосовно подовження терміну його намісництва, яке було задоволено.
Водночас князь Соломирецький опікувався справами православної церкви. У 1540 році заснував Соломирецький монастир.
Родина Дружина — Ганна (д/н—1560), донька Івана Владики, писаря Великого князівства Литовського
Діти: Марина Богдан (д/н—1565), староста Рогачевський, Пінський Юрій (д/н—1559) , староста Ошмянський у 1549–1550 роках Андрій (д/н—1541) Федір (д/н—1540), намісник Медницький Володимир, помер замолоду Іван (д/н—1578)
Джерела http://www.library.mogilev.by/kray/mogilev%20gorod/902.html