Ви читаєте розмовник угорської мови.
Угорська мова — головна мова Угорщини. Вона відноситься до уральських мов, які не відносяться до індоєвропейської сім'ї мов. Крім Угорщини, нею спілкуються в деяких районах Австрії, Словаччини, Румунії, України, Словенії, Хорватії і Сербії. Вона оточена германськими, романськими і слов'янськими мовами і містить багато запозичень з них (ö, ü і здатність до об'єднання двох слів в одне із німецької мови, м'який знак із слов'янських мов), але не пов'язана з жодною з них. Її найближчими родичами є хантийська і мансійська мови, на котрих розмовляють в Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югра Росії.
Два віддалені родичі угорської мови, на обох з яких спілкуються в Європі, — фінська і естонська мови. Загальні з ними риси угорської мови: Відсутність граматичного роду. Наголос майже завжди припадає на перший склад (це справедливо і для іноземних слів). Довгота голосних і приголосних має розпізнавальний характер; наприклад, значення слів міняються при їх зміні. Слова маркуються відмінниковими закінченнями ("суфіксами"), голосні в котрих уподібнюються голосним в самих словах (наприклад, a vonat Budára vagy Pestre közlekedik = поїзд іде в Буду або Пешт). Ця властивість робить угорську мову аглютативною. Важливість подібності голосних — поширене явище серед мов, у котрих є властивість, відома як сингармонізм. Правила сингармонізму досить складні, але в цілому головне в тому, що "передні" голосні ставляться із "передніми" голосними, а "задні" голосні ставляться із "задніми".
Не забувайте: ОДНА відмінність у вимові або навіть довготі голосного звуку може призвести до непорозуміння.
Довідник з вимови
Голосні Довгота голосних позначається діакритичним знаком над голосною буквою. Слова часто відрізняються лише довготою голосної: наприклад, kór "хвороба" і kor "вік".
Є три види діакритичних знаків — як український наголос (ó), як дві крапочки (ö) і як два наголоси (ő).
a -як 'o' в "рот" (коротке "o") → [SYMBOL: å] á -як 'a' в "бaтько" → [SYMBOL: a] e -як 'e' в "сeт" → [SYMBOL: e] é -як и в "гей" → [SYMBOL: ey]; іноді як 'и' i -як i в "вій", але коротше → [SYMBOL: i] í -як 'ee' в "seem" → [SYMBOL: ee] o -як 'o' в "рoт" → [SYMBOL: o] ó -'o' в "so" → [SYMBOL: oa] ö -як 'ö' в німецькому "schön" або англійському "shun" (із заокругленими губами) → [SYMBOL: ø] ő -як 'ö' але довше → [SYMBOL: ø̱] u -як 'u' в "люк" → [SYMBOL: ou] ú -як 'oo' в англійському "moon" → [SYMBOL: oo] ü -як 'ü' в німецькому "über" (як "ee" із заокругленими губами) → [SYMBOL: ů] ű -як "ü" але довше → [SYMBOL: ů̱]
Приголосні Тут наведені лише ті приголосні, прочитання яких відрізняється від українських. Довгота має вирішальне значення: tizenegyedik (тізенедьєдік) "одинадцятий" і tizennegyedik (тізеннедьєдік) "чотирнадцятий". Як правило, на письмі це відображається простим подвоєнням приголосних: asszony (оссонь) — «жінка". Виняток: tizennyolc пишеться як tizen-nyolc (тізенньолц).
c -як 'ц' в ці → [SYMBOL: ts] cs- як 'ч' в час → [SYMBOL: ch] dzs -як 'дж' в джіль → [SYMBOL: j] gy- як 'дь' в мідь → [SYMBOL: dj] j -як 'й' в йог → [SYMBOL: y] ly -таке ж як й; за винятком кінця слова, де читається як м'яке ль ny -як 'нь' в кінь → [SYMBOL: ny] s - як 'ш' шоколад → [SYMBOL: sh]. Дуже легко сплутати із sz! sz -як 'с' в сірий → [SYMBOL: s] ty -як ть в тьфу [SYMBOL: ty] zs -як 'ж'
Поширені дифтонги
Граматика Якщо ви не збираєтеся серйозно вивчати угорську мову, то вивчення її граматики під час поїздки нереально. Проте воно може допомогти, щонайменше, розпізнавати послідовні відмінювання дієслів і відміни іменників і прикметників. Можливо, найважча риса угорської мови — наявність 18 граматичних відмінків. Зазвичай в угорській мові використовується синтаксична структура «підмет-додаток-дієслово», причому, як і в більшості уральських мов, це аглютинативна мова.
Відмінки Називний відмінок (номінатив): Указує на суб'єкт дії (підмет речення), звичайно без закінчень. Знахідний відмінок (акузатив): Указує на об'єкт дії (пряме доповнення). Ілатив: Указує на кінцевий (всередині чогось) пункт траекторії руху суб'єкта. Інесив (місцевий відмінок): Указує на знаходження в якомусь місці. Елатив (початковий відмінок): Указує на рух суб'єкта дії ізсередини чогось ззовні (із кого?, із чого?). Сублатив (верхньоприблизний відмінок): Позначає рух від чогось за напрямком вгору, з-під чогось. Супресив: Указує на рух суб'єкта дії на або до конкретного об'єкта. Делатив: Указує на рух з поверхні чого/когось (з кого?, з чого?, про кого?, про що?). Алатив (відмінок наближення): Указує на об'єкт, на котрий направлена дія. Адесив: Біля об'єкта. Аблатив (початковий відмінок): Указує на початковий пункт траекторії руху (від об'єкта). Давальний відмінок (датив): кому?, чому? Орудний відмінок: ким?, чим? Транслатив: Указує на перехід в інший стан або якість. Каузально-кінцевий відмінок: Указує на причину або мету (за, через, тому що, з причини) Есив-формальний: бути ким? чим? Виступати в якості кого? Термінатив: до якого місця? До якого часу? Дистрибутив: на кожний.
Список фраз
Основнi
ВІДЧИНЕНО–
Nyitva- (Нітво).
ЗАЧИНЕНО- Zárva- (Зарво) Zarvo.
ВХІД- Bejárat (Бейарот).Beyarot.
ВИХІД- Kijárat- (Кійарот.)Kiyarot..
ВІД СЕБЕ- Tolni- (Толні).Tolni.
НА СЕБЕ- Húzni-(Гузні).
ТУАЛЕТ- Mosdó-(Мошдоу).Mošdou.
Ч- Férfi (Фирфі).Fyrfi.
Ж- Nő (Ноь).
ЗАБОРОНЕНО- Tilos-(Тілош).Tiloš.
Вітаю- Szervusz (Сервус).Servus.
Привіт- Szia -(Сіо).Sio.
Як у вас справи?- Hogy vagy? (годь водь).
Дякую, добре- Köszönöm, jól (Кьосоном, йоул).
Як Вас звати? - Hogy hívják? (годь гівйак).
Мене звати - Vagyok (Водьок).
Дуже приємно познайомитися- Örvendek-(Оьрвендек).
Будь ласка- Kérem (Кирем).
Дякую. Köszönöm (Кьосоном).
Будь ласка - Szívesen- (Сівешен).Sivešen.
Так. gen- (Іґен).Igen.
Ні. Nem- (Нем).
Пробачте- Elnézést – (Елнизишт).Elnyzyšt.
Пробачте- Bocsánatot kérek- (Бочанотот кирек)-Bočanotot kyrek.
До побачення. Viszontlátásra- (Вісонтлаташро)-Visontlatašro.
Пока Viszlát/Szia (Віслат/Сіо).Vislat/Sio
Я не спілкуюся угорською- Nem tudok magyarul.- (Нем тудок модьорул).
Ви спілкуєтеся російською? - Beszél oroszul?- (Бесил оросул).
Хтось тут спілкується російською? Beszél itt valaki oroszul?-(бесил ітт волокі оросул?)
Допоможіть! Segitő! (Шеґітшиґ).Šegitšyg.
Обережно! Vigyázz! (Відьаз).
Доброго ранку. Jó reggelt!- (Йоу реґґелт).Du reggelt.
Добрий день. Jó napot!- (Йоу нопот).You noppot.
Добрий вечір. Jó estét!.- (Йоу ештит).You eštyt.
Надобраніч. Jó éjt!- (Йоу ийт). You yet.
Спокійної ночі! Jó éjszakát!- (Йоу ийсокат).
Я не розумію. Nem értem.- (Нем иртем).Nem yrtem.
Де знаходиться туалет? - Hol van a mosdó?- (гол вон о мошдоу?).
Проблеми
Відчепись! Hagy békén!- (Годь бикин).Hod bykynt.
Не чіпай мене! Ne érj hozzám!- (Не ирй гоззам).
Я викличу поліцію. Hívom a rendőrséget.- (Гівом о рендоьршиґет).
Поліція! Rendőrség! (Рендоьршиґ).
Числа
1- egy- (едь). 2- kettő-(кетто). 3 - három-(гаром). 4 - négy-(нидь). 5 - öt-(оьт). 6 - hat-(гот). 7 - hét-(гит). 8 - nyolc-(ньолц). 9 - kilenc-(кіленц). 10 - tíz-(тіз). 11 - tizeneg-(тізенедь). 12 - tizenkettő-(тізенкетто). 13 - tizenhárom-(тізенгаром). 14 - tizennégy-(тізеннидь). 15 - tizenöt-(тізеноьт). 16 - tizenhat-(тізенгот). 17 - tizenhét-(тізенгит). 18 - tizennyolc-(тізенньолц). 19 - tizenkilenc-(тізенкіленц). 20 - húsz-(гус). 21- huszonegy-(гусонедь). 22 - huszonkettő-(гусонкетто). 23 - huszonhárom-(гусонгаром). 30 - harminc-(гормінц). 40 - negyven-(нидьвен). 50 - ötven-(оьтвен). 60 - hatvan-(готвон). 70 - hetven-(гитвен). 80 - nyolcvan-(ньолцвон). 90 - kilencven-(кіленцвен). 100 -száz-(саз) 150 - százötven-(сазоьтвен). 200 - kétszáz-(китсаз). 300 - háromszáz-(гаромсаз). 400 - négyszáz-(нидьсаз). 500 - ötszáz-(оьтсаз). 1 000 - ezer-(езер). 2 000 - kétezer-(китезер). 5 000 - ötezer-(оьтезер). 1 000 000 - millió-(мілліо). 1 000 000 000 - milliárd-(мілліард). номер - zám-(зам). половина - fél-(фил). менше - kevesebb-(кевешебб). більше - több (тоьбб).
Час.
зараз -most- (мошт). пізніше-később- (кішобб). раніше -előbb- (елоьбб). рано вранці -hajnal -(гойнал) Рано вранці — reggel (реґґел). ранок-délelőtt-(дилелоьтт). день-délután-(дилутан). вечір-este-(еште) ніч-éjszaka/éjjel-(ийсоко/иййел).
Колір
Який це колір - (milyen színű ez?) – Мійен сіньу ез?.
Червоний колір – (Piros szinű) –Пірош сіньу.
Колір поділяється на світлий та темний Világos - світлий (вілагош) Sőtét - темний (шютит)
Червоний–(Piros)-Пірош. Фіолетовий–(Lila)-Ліло. Білий–(Fehér)-Фегир. Жовтий–(Sárga-)Шарґо. Сірий–(Szürke)–Сюрке. Золотий – arany (оронь) Срібний – Ezust (езюшт) Чорний–(Fekete) – Фекете Синій–(Kék)–Кик. Коричневий – barna (борно) Зелений–(Zöld)-Зьолд. Помаранчевий - narancssárga ( норончшарго)
Рожевий - rózsaszin (рожосін)
Сірий - szürke (сюрке)