Англійський мікробіолог Раймонд Ліндеман сформулював закон піраміди енергій, або закон (правило) 10 %. З одного трофічного рівня екологічної піраміди переходить на інший її рівень в середньому не більше 10 % енергії. Більший перехід енергії (або речовини в енергетичному вираженні) веде до несприятливих для екосистеми (і трофічного рівня, який витрачає енергію) наслідків. Закон дає змогу робити розрахунки необхідної земельної площі для забезпечення диких і домашніх тварин, а також людини продовольством та інші еколого-економічні розрахунки.
Зворотний потік, пов'язаний зі споживанням речовин і продукованої верхнім рівнем екологічної піраміди енергії більш низькими її рівнями, набагато менший. Цю закономірність сформульовано в законі односпрямованості потоку енергії.
Це правило сформулювали в 1931 р. В. В. СтанчинськийСтанчинский В. В. О значении массы видового вещества в динамическом равновесии биоценозов // Экология и биоценология. — 1931. — Т. 1, № 1. — С. 88-98, в 1942 р. — Р. ЛіндеманLindeman R. The trophic-dynamic aspect of ecology // Ecology. — 1942. — V. 23, № 2. — P. 399–418. Однак Р. П. МакІнтош вважаєMcIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. — Cambridge Univ. Press. — Cambridge — L— N.-Y.— New Rochelle — Sydney— Melbourne, 1985. 383 p., що першовідкривачем цього закону є Л. Б. Слободкін.Slobodkin L. В. Preliminary ideas for a predictive theory of ecology // Amer. Nat. — V. 95. — P. 147–153.
Харчова піраміда з п'яти рівнів дає тільки 10−5 первинної продукції. Отож верхній рівень піраміди (найчастіше, це великі хижаки) може підтримуватися тільки за експлуатації обширних територій — «популяція тигрів не може існувати на дуже маленькому острові»Маргалеф Р. Облик биосферы. — М.: Наука, 1992. — 214 с..
Р. Маргалеф у цитованій книзі вважає, що цей закон вперше сформулював Л. Б. Слободкін Slobodkin L.В. Preliminary ideas for a predictive theory of ecology // Am. Nat. — 1961. — Vol. 95. — P. 147–153 в 1961 р.
Література Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 679 с. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989. Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с. Кондратюк Е. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с. Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Толковый словарь современной фитоценологии. — М.: Наука, 1983. — 130 с. Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь-справочник. М.: Мысль, 1990. — 639 с. Реймерс Н. Ф., Яблоков А. В. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной природы. — М.: Наука, 1982. — 144 с.
Словарь-справочник по экологии / К. М. Сытник, А. В. Брайон, А. В. Гордецкий и др. — К.: Наук. думка, 1994. — 663 с. Allee W.С., Park T. Concerning ecological principles//Science. — 1939. — Vol. 89. — P. 166–169. Allee W. C, Park O., Emerson A.E., Park Т., Schmidt K.P. Principles of Animal Ecology. — Philadelphia: W. B. Saunders Co., 1949. — 837 p. Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. — London: Methuen and C Ltd., 1978. — 624 p. McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. — London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. — 383 p. Watt К. Е.F. Principles of Environmental Science. — McGraw-Hill Inc., 1973. 319 p. Посилання
Примітки