Реставрація Тунчжи () — серія політичних реформ у 1860–1874 роках у Китаї, за правління маньчжурської династії Цін. Проводилася за життя малолітнього імператора Цзайчуня, що керував під девізом правління Тунчжи. Фактичною провідницею реформ була його мати, регентка Цисі.
Метою реставрацію було відновлення могутності Цін, дестабілізованої Тайпінським повстанням та поразками на міжнародній арені після Опіумних воєн. Завданнями реформ були вестернізація господарства й збройних сил, а також залучення не-маньчжурських еліт до центрального уряду країни. Останній очолили китайці Цзен Ґофань та Лі Хунчжан, які зайнялися перетвореннями в економіці та адмініструванні. В ході реставрації було започатковано будівництво перших китайських заводів, фабрик, арсеналів і залізниць за європейськими зразками, під керівництвом іноземних радників. Новостворене міністерство закордонних справ було покликано переглянути нерівноправні договори з імперіалістичними державами. Попри короткочасну стабілізацію політично-соціальної ситуації в країні, реставрація не змогла спинити занепаду імперії.
Джерела та література
Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.