«Звіяні вітром», або «Розвіяні вітром», іноді «Віднесені вітром»Варіант перекладу назви українською як «Віднесені вітром» є калькою з російського перекладу. () — епічний історичний роман американської письменниці Марґарет Мітчелл, написаний у 1936 році. Наступного року роман отримав Пулітцерівську премію. У романі розповідається про життя Скарлет О'Гара у період громадянської війни в США. Скарлет, спочатку примхливій доньці багатого плантатора із Джорджії, довелося пройти через важкі життєві випробовування, пов'язані з війною й злиднями, які загартували її характер. Екранізація роману побачила світ у 1939 році й вважається класикою кінематографу.
Книга посідає номер 16 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу НьюсвікNewsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік .
Сюжет Роман охоплює події, що відбувалися протягом 12 років, у період з 1861 по 1873 рік.
Це історія громадянської війни між промисловими північними і південними землеробськими штатами Америки. Політична і економічна обстановка в країні складалася таким чином, що жителям півночі для роботи на заводах невигідно було тримати рабів, їм потрібні були вільнонаймані працівники, тоді як південцям для роботи в полях ідеально підходили раби. В результаті, у відповідь на вимоги Півночі про скасування рабовласництва південні штати спробували утворити свою власну державу. З цього і почалася війна.
Юна Скарлет О'Гара, наполовину ірландка, наполовину француженка, володіє рідкісним даром причаровувати чоловіків. Вона впевнена: всі від неї в захваті, особливо Ешлі Вілкс. Але незабаром красуню осягає перше розчарування: Ешлі заручений зі своєю кузиною Мелані, яка здається Скарлет невдахою і поганулею.
Скарлет впевнена, що варто їй тільки порозумітися з Ешлі, як Ешлі тут же освідчиться їй. Вислухавши її зізнання, Ешлі відповідає, що їхні почуття взаємні, однак він не може порушувати свого слова і тому одружується з Мелані. На довершення виявляється, що їх розмову випадково підслухав Рет Батлер — людина з неабияк підмоченою репутацією. В сум'ятті Скарлет вибігає з бібліотеки, де все трапилося, і чує, як її обговорюють знайомі дівчата, серед яких сестри Ешлі і Мелані.
Бажаючи помститися сестрам Ешлі Індії та Мілочці і самому Ешлі, який збирається одружуватися з Мелані, вона приймає пропозицію Чарльза Гамільтона, брата Мелані і шанувальника Мілочки. Через два тижні вона одружується з ним за день до весілля Ешлі Вілкса і Мелані Гамільтон.
Починається війна. Чарльз гине в таборі південців, підхопивши кір і навіть не встигнувши потрапити в бій, залишивши дружині у спадок сина Вейда. Їй 17 років, але вона вдова, їй доведеться носити траур до кінця свого життя, яке, втім, для неї закінчене. Немає більше танців і шанувальників, немає безтурботності і щастя. Налякана і шокована такою швидкою зміною в житті, Скарлет їде в Атланту до рідні чоловіка. Вона зупиняється у тітки Пітті, там же живе і Мелані. Знаючи це, Скарлет не втрачає надію бути ближче до Ешлі.
Там вона знову зустрічає Рета, який тепер допомагає їй повернути колишню безтурботність, запевняє, що для неї не все втрачено. І хоча вона йде проти прийнятих у суспільстві правил і знімає траур раніше часу, Скарлет щаслива. Єдине, що отруює її життя — їдкі зауваження і жарти Рета, який, виявляється, незчисленно багатий і виявляє до Скарлет увагу.
Суворі погляди південців на умовності поступово змінюються, війна диктує свої правила, молоді дівчата — а Скарлет вже вважається поважною матроною, хоча їй лише 19 років — дозволяють собі те, чого вона сама собі ніколи б не дозволила. Звичний світ валиться: раніше всі жили своїм тісним колом, знали один одного з дитинства, тепер же ці хлопчаки в чужих краях, а Атланта наповнена новими особами.
Після різдвяної відпустки Ешлі Мелані оголошує, що вагітна. Вагітність протікає дуже важко, Ешлі зник безвісти і, судячи з усього, перебуває в полоні. Тим часом, Рет Батлер пропонує Скарлет стати його коханкою, але отримує відмову.
Янкі підходять все ближче і ближче до Атланти, жителі покидають місто. Потрібно втікати, але Мелані не витримає переїзду, а Скарлет, пов'язана обіцянкою піклуватися про Мелані і дитину, яку вона дала Ешлі, не може її залишити, хоча їй приходять думки про те, що було б краще, якби Мелані померла. В день, коли впала Атланта, Скарлет виявляється єдиною поруч з Мелані і приймає в неї пологи, тепер у Ешлі є син — Бо Вілкс.
Рет, дізнавшись, що Мелані народила, знаходить коня з візком, і вони покидають обложену Атланту. Однак на півдорозі Рет заявляє, що обов'язок і честь кличуть його записатися в ряди конфедератів, і він повинен залишити жінок. Скарлет божеволіє від жаху і клянеться ненавидіти його до самої смерті. І, починається довга дорога додому.
Скарлет, Мелані, двом дітям і служниці Пріссі вдається неушкодженими дістатися до Тари. Там, далеко від галасливого світу має бути тихіше. Тара ціла, хоч темна і спорожніла. У будинку був влаштований штаб янкі, негри розбіглися, залишилися тільки найбільш вірні: няня сім'ї о'Гара — Мамка, лакей Джеральда — Порк, і його дружина, самбо, Ділсі.
Але Скарлет дізнається, що її мати померла незадовго до її повернення, доглядаючи за її сестрами, хворими на тиф, а ще через деякий час з'ясовується, що батько її, не перенісши втрату, збожеволів. "Йому все здавалося, що Еллін десь поруч, ось-ось увійде в кімнату, шелестячи своєю чорною сукнею, яка пахне лимонної вербеною. Він втратив інтерес до життя, його не цікавили більше справи, «немов Еллін і була тією залою для глядачів, перед якою розігрувався захопливий спектакль під назвою „Життя Джеральда о'Гара“, а тепер зала спорожніла, згасли вогні рампи…».
У Скарлет немає часу сумувати, вона виявляється єдиною людиною, яка в змозі вирішувати проблеми своїх близьких і рідних, піклуватися про плантації й приймати рішення. Незабаром управління Тарою повністю зосереджується в руках Скарлет. Їй важко долати свою гордість, а також примхи сестер і снобізм слуг — всі вони вважають, що важка робота в полі і вдома — не для шляхетних панночок і домашніх слуг. Однак воля Скарлет долає опір домашніх, і вони навіть встигають зібрати невеликий урожай. Перший том закінчується тим, що в Тару приїжджає Ешлі.
У Скарлет немає грошей, щоб заплатити податки за Тару, і вона вирішує, наступити на свою гордість, звернутися за допомогою до Рета. Вона їде в Атланту, але дізнається, що той у в'язниці. Всі її мрії — спокусити Батлера і випросити грошей — зійшли нанівець. У розпачі, а також заради грошей, вона одружується з Френком Кеннеді, нареченим своєї сестри Сьюлін. У шлюбі з Френком вона виявляє в собі незвичайну підприємницьку хватку: займається магазином Френка і купує тартак, завдяки чому голод, злидні і страх відступають.
У Скарлет і Френка народилася дочка Елла Лоріна. Ешлі пропонують роботу на Півночі, але Скарлет, яка не хотіла розлучатись з коханим, вмовляє Мелані переїхати в Атланту. Скарлет продовжує опікати Ешлі, знаходить йому роботу на своїй лісопилці і не перестає мріяти про їх можливе щастя.
Під час однієї з поїздок на тартак на Скарлет нападають розбійники — вільні негри. Френк, дізнавшись про це, бере участь у набігу ку-клукс-клану на табір вільних негрів і гине. Рет у ніч після похорону робить Скарлет пропозицію. Для неї починається нове життя. Від Рета у Скарлет народжується ще одна улюблена дитина — Бонні Блу. Рет безмежно любив дочку, але у віці 4 років дівчинка загинула, впавши зі свого поні. Після цього Рет і Скарлет остаточно віддалилися один від одного.
Вмирає через другу вагітність Мелані, перед смертю сказавши Скарлет, що Рет її любить. Скарлет розуміє, що ніколи не любила Ешлі по-справжньому, що насправді вона вже давно любить Рета Батлера. Впевнена в тому, що тепер все зміниться і вони зможуть знову бути щасливі, вона прагне зізнатися йому в своїх почуттях. Однак він оголошує їй, що його почуття до неї померли і вона стала йому майже повністю байдужа. Але Скарлет не хоче з цим миритися і має намір повернути його.
Подумаю про це завтра, у Тарі. Тоді мені буде легше. Завтра я придумаю, як саме повернути Рета. Кінець кінцем, завтра — це ж новий день.Цит. за: Маргарет Мітчелл. Звіяні вітром. Книга 2. Переклад з англійської: Ростислав Доценко. «Дніпро», 1992. - 559 с.
Герої
Скарлет О'Гара Головна героїня. На початку роману їй 16 років, вона — кокетка, спадкоємиця багатого маєтку, оточена любов'ю і турботою батьків і численних слуг.
Її головна мета — стати дружиною Ешлі Вілкса. Починається війна, і Скарлет поступово дорослішає: спочатку вона втрачає шанс одружитися з Ешлі, стає дружиною Чарльза Гамільтона, який обожнює її, але абсолютно байдужий їй самій. Незабаром стає вдовою.
Вона починає відчувати тягар соціальних зобов'язань: носіння трауру за нелюбим чоловіком, обов'язки вихваляти Праве Діло, в якому для неї немає нічого святого. Переживши мрії отроцтва, які зійшли нанівець, смерть близьких, Громадянську війну 1861—1865 рр., Реконструкцію Півдня, наприкінці роману (1873 рік) Скарлет — жінка, яка втратила друзів, любов, дитину, батьків, підтримку в очах суспільства — не здається.
Вона каже собі, що «завтра буде новий день», коли вона зуміє виправити всі помилки в своєму житті. Головне в її характері — це життєва хватка, стійкість і сила.
Рет Батлер Чоловік, який нехтує порядками і думкою суспільства, красень і багатій. Цинічний, хоробрий, рішучий і заповзятливий. Для досягнення успіху в справах не цурається різних методів. Його репутація не найкраща, однак це надзвичайно розумна, мудра, іноді делікатна людина, що розуміє і цінує душевну красу людей (наприклад, Мелані Вілкс), вміє любити.
Рет Батлер — справжня любов Скарлет. Це людина, яка ніколи її не зраджувала. Чоловік, який кохав її до нестями і розумів як ніхто інший. Але разом з тим, він чудово усвідомлював, що показати Скарлет її владу над собою — означає назавжди втратити шанс підкорити її серце.
Ешлі Вілкс Перша любов Скарлет, що тривала понад 14 років (з 14 до 28-річного віку Скарлет).
Це людина, що довгий час жила у своєму власному світі. Хоча він був одним з найкращих стрільців, наїзників і картярів Джорджії, його набагато більше вабила література, поезія і філософія. Займатися всім цим дозволяв йому статус багатого плантатора і рабовласника.
На війні він проявив себе як умілий і хоробрий офіцер, в післявоєнний період став одним з місцевих лідерів Ку-Клукс-Клану.
Після війни він залишився ні з чим: раби здобули свободу, а плантація була знищена війною. Під час Реконструкції, коли стали важливі ділова хватка, підприємливість і, почасти, безпринципність, він розгубився. Він виявився абсолютно непристосованим до нового світу. Він чудово усвідомлює це, у зв'язку з чим йому доводиться ще важче. Якби не було Скарлет, як зізнавався Ешлі їй, він пішов би в небуття, як і безліч інших колись багатих і могутніх плантаторів Півдня.
Він повинен був одружитися з кузиною Мелані Гамільтон, і одружується з нею, але не може подолати фізичного потягу до Скарлет, який та приймає за глибокі почуття. Насправді Ешлі не міг розібратися, що все життя любив тільки Мелані, а Скарлет лише бажав. Зрозумів він це лише після смерті дружини.
Протягом усього роману він постійно протиставляється Рету Баттлеру (вустами Скарлет, Мелані і самого Рета). Вони приблизно однакового віку, виховання та соціального статусу. Обидва умілі стрільці й наїзники, обидва не бояться небезпеки. Однак протилежно дивляться на обов'язок, честь та совість, на загальноприйняті норми і мораль. Ешлі не може змусити себе переступити через них, навіть усвідомлюючи їх помилковість; Рет відверто плює на все, що йде врозріз з його власною думкою.