Джон Леслі Куґан (, більше знаний як Джекі Куґан; 26 жовтня 1914 — 1 березня 1984) — американський кіноактор. З малих років почав зніматися у німих фільмах. Співпрацював з Чарлі Чапліном. Став славетним після того як знявся у фільмі «Малюк». Згодом також став відомим завдяки ролі дядька Фестера у популярному серіалі 1960-х років «Родина Адамсів».
Біографія
Ранні роки Джекі Куґан народився 26 жовтня 1914 року в місті Лос-Анджелес, штат Каліфорнія, США, у сім'ї акторів водевілю.
Батько Джекі, Джек Куґан, відомий на початку XX століття під псевдонімом «Великий Джек», був танцюристом. Він також працював комедійним актором і танцюристом у вар'єте. Джек народився і виріс у містечку Сіракуза, штат Нью-Йорк, в родині емігрантів з Ірландії. На відміну від свого брата, який займався аптечним бізнесом і мав свій магазин, в своїй кар'єрі він вибрав творчий шлях. Він вперше ступив на сцену ще бувши підлітком. А першу славу йому принесло знайомство з знаменитої в той час сім'єю театральних акторів «Братів Ділланів з Кортланда». Коли один з акторів цієї сім'ї помер, він зайняв його місце і став повноправним їх учасником. Через них він потрапив в водевіль і вирушив на захід США, щоб побудувати свою кар'єру в шоу-бізнесі, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною.
Мати Джекі, Лілліан Куґан, до шлюбу мала ім'я Лілліан Доллівер, і після другого шлюбу (13 травня 1935) змінила його на Лілліан Бернштейн, виступала на сцені разом з батьками з ранніх років і була відома в акторських колах США з 5-ти років під псевдонімом «Малятко Лілліан» з постановки «Маленький Лорд Фаунтлерой». Пізніше вона також брала участь у водевіль-постановках разом з Рене РоджерсомTheatre Gossip // The Evening Independent. — 1930. — № Nov 14, 1930. — С. 5..
Народження дитини в сім'ї акторів, таких як Джек і Лілліан, означало появу серйозних змін у їх способі життя, який припускав постійні переїзди услід за театром, практично цілодобову зайнятість на сцені і проживання у другосортних готелях. Можливість виступу з їх власним номером, поставленим незадовго до їхнього весілля, також з цього моменту вставала під сумнів. Тому, щоб не міняти нічого в своєму житті і не створювати незручностей дитині, було ухвалено рішення передати Джекі батькам Лілліан, які жили в Окленді. Джекі до 3-х років виховувався переважно ними, в той час як його батьки продовжували роз'їжджати по країні зі своїми виступами.
Дебют в кіно У 1917 році батько Джекі отримав пропозицію взяти участь у постановці «The Show of Wonders». Це пропозиція могла істотно підвищити заробітки їхні родини, але воно також значило, що їм доведеться тимчасово призупинити виступ зі своїм власним номером. Рішення було прийнято. Постановка стартувала в Чикаго 13 травня 1917.
Оскільки тепер у Лілліан з'явився вільний час, вона забрала Джекі у своїх батьків і взяла його з собою. Поки Джек був зайнятий у постановці, Лілліан і Джекі проводили час на пляжі в Чикаго. В один з таких днів до них підійшов чоловік, який представився заступником директора Essanay Film Manufacturing Company. Він повідомив, що найближчим часом їх студія планує знімання нового фільму «Малюк Скіннера», і вони шукають хлопчика для виконання однієї з ролей. Він запропонував Лілліан спробувати Джекі на цю роль.
Вона погодилася, і в призначений день привела Джекі в студію. Джекі отримав цю роль, вигравши її серед інших кандидатів. Знімання зайняло небагато часу, після чого їм запропонували продовжити співпрацю. Але мати Джекі відмовилася, оскільки ця робота передбачала дуже маленьку оплату. Між тим постановка, в якій був зайнятий батько Джекі, завершила виступ в Чикаго і рушила далі. Лілліан знову відвезла Джекі своїм батькам і вирушила слідом за чоловіком.
Зустріч з Чарлі Чапліном Липневим ввечором 1919 постановка «An Intimate Revue», яка продовжувала свої мандри по великих містах США, дала свій черговий виступ в Оперному театрі Лос-Анджелеса (сучасна назва «Palace Theater») перед переїздом в наступне місто. Як і під час виступу в Сан-Франциско, Джекі вивели на сцену, де він прочитав свою промову і виконав танець шимміThe Photo Drama. Contributes to Olympic Fund. // The Lewiston Daily Sun. — 1923. — № Sep 25, 1923. — С. 2..
Цього дня серед глядачів був Чарлі Чаплін, який саме шукав натхнення для свого нового фільму. В цей час у Чарлі був укладений контракт зі студією «First National», згідно з яким він повинен був зняти для неї 8 невеликих фільмівChaplin signs new $1000000 contract // The Pittsburgh Press. — 1917. — № Sep 25, 1917. — С. D1.. Чарлі докладно описав у своїй автобіографії, як відбулося його знайомство з Джекі: …Щоб відволіктися, я пішов в «Орфеум». Там виступав якийсь танцюрист-ексцентрик, який нічим особливим не відрізнявся. Закінчивши номер, він вивів на сцену свого чотирирічного сина. Хлопчик вклонився публіці разом з батьком, а потім раптом зробив кілька кумедних рухів, подивився на глядачів, помахав рукою і втік. Публіка була в захваті, і хлопчикові довелося знову вийти на сцену. Цього разу він виконав інший танець, який міг би призвести неприємне враження, якби не виконавець. Але Джекі Куґан був чарівний, і глядачам танець дуже сподобався. Щоб він не робив, цей малюк, все в ньому було чарівно. Поява на сцені маленького хлопчика змусило Чарлі згадати своє дитинство, коли він був змушений виходити на сцену, щоб заробити грошей. Це надихнуло його на ідею фільму, де могли б зіграти він сам і Джекі.
Після закінчення номера Чарлі домовився зустрітися з батьками Джекі, щоб розповісти їм про цю ідею. Зустріч відбулася через кілька днів в холі готелю «Олександрія». Але, перш ніж почати роботу над цим фільмом, Чарлі вирішив перевірити здібності Джекі, задіявши його в невеликій ролі в своєму новому фільмі «Задоволення дня». Батьки Джекі дали Чарлі свою згоду, і незабаром почалися зйомки, в процесі яких Чарлі переконався, що Джекі володіє не тільки талантом, але і харизмою.
Зважитися остаточно на укладення контракту на знімання Джекі, Чарлі підштовхнуло одна цікава подія: … Я згадав про нього приблизно через тиждень, коли сидів у павільйоні, оточений акторами, і роздумував над темою майбутньої картини … Я став розповідати про побачене в «Орфеумі», згадав про хлопчика Джекі Куґана, який вийшов з батьком на виклики залу. Тут хтось сказав, що читав у ранковій газеті, що Роско Арбакл запросив Джекі Куґана зніматися в його фільмі. Ця новина немов громом вразила мене. Боже мій! Як же я про це не подумав? Звичайно, він був би чудовий на екрані! І я почав придумувати трюки і сюжетні ситуації, в яких міг би з ним зіграти… «Але до чого це все? Арбакл підписав з ним контракт і, мабуть, придумав що-небудь в тому ж роді. І чому я не подумав про це раніше!»… Чарлі дуже сильно засмутився, що упустив можливість запросити Джекі. Однак як стало відомо наступного дня, Чарлі і співробітники його студії помилилися. Роско Арбакл уклав контракт на знімання не Джекі, а його батька. Чарлі негайно зустрівся з батьком Джекі і контракт, який пізніше зробить Джекі відомим актором, був укладений.
Фільм «Малюк»
Знімання фільму, який спочатку отримав назву «Безпритульний», почали в липні 1919 року. Цей фільм повинен був стати черговою роботою Чарлі в рамках його контракту з «First National». Контракт на знімання Джекі в цьому фільмі був укладений з його батьком, який також повинен був знятися у фільмі в невеликій ролі. Згідно з умовами контракту, Чарлі мав сплачувати Джекі $ 75 на тиждень, а його батькові — $ 125William Glover Jackie Coogan Gets On Stage — 37 Years Late //Daytona Beach Morning Journal. — 1966. — № Sep 11, 1966. — С. 6B..
Проте вже в процесі роботи над фільмом Чарлі перейменував його в «Малюк», оскільки роль Джекі по сюжету виявилася більш значущою, ніж він припускав спочатку. Чарлі настільки захопився зйомками, що порушив усі можливі терміни здачі роботи, і його контракт зі студією «First National» був під загрозою розірвання. Студія все ж дала Чарлі додатковий час на завершення фільму, коли побачила процес знімання і гру Джекі. Знімання фільму тривало 154 робочих дня, а ще 118 робочих днів знадобилося на його монтаж. На фільм було витрачено 200 000 футів плівки, що було абсолютно унікально для того часу.
Прем'єра фільму «Малюк» відбулася в Нью-Йорку 21 січня 1921. Фільм йшов в прокаті з великим успіхом. Сам Чарлі пояснював успіх цього фільму тим, що йому вдалося поєднати в ньому одночасно трагедію і комедію, що раніше ніколи не застосовувалося. Цим фільмом Чарлі вдалося не тільки привернути увагу громадськості до проблеми бездомних, а й представити світу Джекі як актора і сформувати тематику його майбутніх фільмів.
Гра Джекі в цьому фільмі була визнана чудовою. Через деякий час після прем'єри фільму Джекі і його батьків відвідали журналісти провідних газет, щоб поставити кілька запитань.
Між Чарлі і Джекі в процесі знімання цього фільму встановилися дуже дружні стосунки. Чарлі називав Джекі своїм партнером, і після завершення роботи над фільмом неодноразово відвідував їх сім'ю, давав поради і рекомендації, і спостерігав за його подальшими успіхами. Однак незважаючи на успіх їхньої спільної роботи, Чарлі не став продовжувати співпрацю з Джекі. Як бонус за участь Джекі в цьому фільмі Чарлі заплатив його батькові додатково $ 5000.
Контракт з «First National» Першою людиною, який вирішив повторити успіх співпраці з Джекі, був Сол Лессер, один із співзасновників кіностудії «First National». 1921 року він підписує контракт з батьком Джекі на знімання його сина у фільмі «Поганий хлопчик Пека». Сценарій для цього фільму був написаний за мотивами популярного в той час однойменного роману Джорджа Вілбура Пека. Оскільки Сол тоді працював самостійним продюсером, фільм було вирішено знімати на кіностудії «Selig Film Company». За знімання в цьому фільмі Джекі мав отримувати $ 5000 на тиждень. Однак знімання незабаром припинили через банкрутство кіностудії.
Знімання було вирішено продовжити на кіностудії «First National», зменшивши оплату за участь Джекі в цьому фільмі до $ 1000 на тиждень. Прем'єра стрічки відбулася навесні 1921 року й отримала безліч захоплених відгуків. Співпрацю було визнано успішною, і «First National» уклала контракт з батьками Джекі на подальше знімання їхнього сина.
В цьому ж році студія починає знімання фільму «Мій хлопчик», знову повертаючись до сюжетної лінії, обраної Чарлі у фільмі «Малюк». Сценарій нового фільму був написаний Солом спільно з Альбертом ОстіномJackie Coogan in My Boy at Strand theater // Berkeley Daily Gazette. — 1922. — № Mar 3, 1922. — С. II1., але сам фільм знімався і монтувався під чітким керівництвом батька Джекі. Однак цей фільм не був успішним і не приніс ніякої вигоди. На знімання фільму було витрачено $ 60 000, в той час як збори від його показу склали тільки $ 50 000. Його сюжет був практично повністю скопійований з фільму «Малюк».
У наступних фільмах продюсерами було вирішено відмовитися від гумористичної складової, і нові фільми за участю Джекі стали сумними драмами, хоча й зі щасливим кінцем. Це рішення зробило фільми успішнішими, а Джекі заслужив звання «великого трагічного героя».
До 1923 року, коли на екрани вийшов фільм «Батько», Джекі вже був одним із найзатребуваніших і високооплачуваних акторів Голлівуду, хоча до того моменту йому було всього 9 років.
Корпорація «Jackie Coogan Productions»
Влітку 1922 батьки Джекі звернулися до Верховного Суду Лос-Анджелеса, щоб отримати роз'яснення з ряду питаньGuardian for Jackie Coogan is sought. Parents say they are conserving earnings for him. // The Lewiston Daily Sun. — 1922. — № Jul 22, 1922. — С. 3VI.. До цього моменту всі контракти на знімання Джекі укладалися з його батьком, і багато хто став ставити запитання щодо того, як і куди витрачаються ці гроші. Батьки Джекі хотіли не тільки розвіяти сумніви громадськості, а й захистити капітал свого сина в разі непередбачених обставин.